Постанова № 29901775, 19.02.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року

Справа № 0870/12426/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Прокурора Заводського району м. Запоріжжя в інтересах держави, орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах в особі позивача:Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя

до Державного підприємства «Державне спеціалізоване ремонтно-будівельне та монтажно-налагоджувальне управління «Запоріжжякомунекологія»

про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, фінансових санкцій та пені,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24 грудня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду звернувся Прокурор Заводського району м. Запоріжжя в інтересах держави, орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах (далі – прокурор) в особі позивача:Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя (далі – позивач або УПФУ) з адміністративним позовом до Державного підприємства «Державне спеціалізоване ремонтно-будівельне та монтажно-налагоджувальне управління «Запоріжжякомунекологія» (далі – відповідач) в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з серпня по жовтень 2012 року, фінансових санкцій, пені в розмірі 24435,43 грн.

В зв’язку з тим, що адміністративний позов було подано з порушенням вимог, встановлених ст.106 КАС України, ухвалою від 27 грудня 2012 року суд зобов’язав прокурора усунути недоліки в адміністративному позові в строк до 31 січня 2013 року.

Прокурор усунув недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі від 27.12.2012.

Ухвалою суду від 04 лютого 2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 19 лютого 2013 року.

Представники сторін в судове засідання не з’явились.

19 лютого 2013 року від позивача надійшло клопотання (вх.№7454) про розгляд справи без участі представника УПФУ. Також, до клопотання була додана заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач зазначив, що відповідач самостійно, частково сплатив суму боргу в розмірі 22385,73 грн. Таким чином, на теперішній час заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з серпня по жовтень 2012 року, фінансових санкцій та пені складає 2049,70 грн.

Просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 2049,70 грн.

Позовна заява розглядається у відповідності до уточнених позовних вимог.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач не повідомив причин неявки, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення судової кореспонденції.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, неприбуття представника відповідача та прокурора, а також положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

У зв’язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, суд, керуючись частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010 (далі – Закон №2464-VІ), платниками єдиного внеску є роботодавці:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідач, відповідно до вимог Закону №2464-VІ, є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 6 Закону №2464-VІ, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частинами 5 та 15 Закону №2464-VІ визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності та розподіляються за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування пропорційно до сум єдиного внеску (у відсотках).

В статті 9 Закону №2464-VІ зазначено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч. 2 ст.9 Закону №2464-VІ).

Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування (ч. 5 ст. 9 Закону №2464-VІ).

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць (…). (ч. 7 та ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VІ).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону №2464-VІ).

Як свідчать матеріали справи, станом на 12 грудня 2012 року, відповідач мав заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 24235,43 грн.

Зазначена заборгованість виникла на підставі наступного.

За період з серпня по жовтень 2012 року включно відповідачем нараховано єдиний внесок у сумі 21 919 грн. 93 коп. (згідно зі Звітами про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації Таблиця 1 додатку 4) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України). У рахунок погашення заборгованості частково сплачено 2 033,69 грн.

Відповідно до ч.10 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464-VІ).

Згідно з ч.14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення територіального органу Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

На виконання вищезазначених вимог законодавства, відповідачу були надіслані наступні рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску:

Рішення №507 від 08.08.2012 у розмірі - 1 749,36 грн., отримано відповідачем 13.08.2012 (про що свідчить копія поштового повідомлення), але в десятиденний строк суму фінансових санкцій підприємство сплатило частково у сумі 187,02 грн.;

Рішення №508 від 08.08.2012 у розмірі - 1 462,47 грн., отримано відповідачем 13.08.2012 (про що свідчить копія поштового повідомлення), але в десятиденний строк суму фінансових санкцій підприємство не сплатило;

Рішення №509 від 08.08.2012 у розмірі - 1 524,38 грн., отримано відповідачем 13.08.2012 (про що свідчить копія поштового повідомлення), але в десятиденний строк суму фінансових санкцій підприємство сплатило частково у сумі 187,02 грн.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 1 Закону №2464-VІ, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VІ, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

07.12.2012 УПФУ направило відповідачу вимогу від 07.12.2012 за №Ю59/4, яка була отримана відповідачем – 13 грудня 2012 року, про що є відмітка на повідомленні про вручення поштової кореспонденції.

Станом на час розгляду справи зазначена вимога не оскаржена.

Докази іншого в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 7 ч. 4 ст.25 Закону №2464-VІ, передбачено право звернення територіального органу Пенсійного фонду до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Після звернення з даним позовом до суду, відповідач частково сплатив суму боргу в розмірі 22385,73 грн.

Таким чином, на час розгляду справи сума боргу складає 2049,70 грн.

У зв’язку із наведеним вище суд дійшов висновку про те, що вимоги прокурора та позивача про стягнення з відповідача заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, фінансових санкцій та пені в розмірі 2049 грн.70 коп., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Заводського району м. Запоріжжя в інтересах держави, орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах в особі позивача:Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Державне спеціалізоване ремонтно-будівельне та монтажно-налагоджувальне управління «Запоріжжякомунекологія» (код ЄДРПОУ 20476555) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, фінансових санкцій, пені в розмірі 2049,70 грн. (дві тисячі сорок дев’ять гривень сімдесят копійок) які перерахувати до відділення Державного казначейства в Заводському районі м.Запоріжжя на р/р 37190052000826, МФО 813015, код ЄДРПОУ 20508427.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко