Ухвала суду № 29899638, 21.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/40015/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Моторного О.А.

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011 року

у справі №2а-7297/10/1470

за позовом Дочірнього підприємства «Ливарний завод»(надалі -ДП «Ливарний завод»)

до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області (надалі -Первомайська ОДПІ Миколаївської області)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

В жовтні 2010р. позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням уточнень), в якому поставлені питання про скасування податкових повідомлень-рішень Первомайської ОДПІ Миколаївської області від 23.04.2010р. №0000162301/0 та №0000172301/0; від 21.05.2010р. №0000172301/1 та №0000162301/1; від 04.08.2010р. №0000172301/2 та №0000162301/2; від 13.10.2010р. №0000162301/3 та № 0000172301/3.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010р. залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011р., позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ Миколаївської області від 23.04.2010р. №0000162301/0 та №0000172301/0; від 21.05.2010р. №0000172301/1 та №0000162301/1; від 04.08.2010р. №0000172301/2 та №0000162301/2; від 13.10.2010р. №0000162301/3 та № 0000172301/3.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу ДП «Ливарний завод»зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, в період з 17.03.2010р. по 07.04.2010р. Первомайською ОДПІ Миколаївської області було проведено планову виїзну перевірку ДП «Ливарний завод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2009р., за результатами якої було складено акт від 14.04.2010р. № 757/23/30125136.

На підставі акту були прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.04.2010р. №0000162301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.1.32 ст.1, п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за платежем податок на прибуток; від 23.04.2010р. №0000172301/0, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на подану вартість" за платежем податок на додану вартість.

За наслідками адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень були прийняті нові, аналогічні за змістом, №0000172301/1 та №0000162301/1 від 21.05.2010р., №0000172301/2 та №0000162301/2 від 04.08.2010р.у, № 0000162301/3 та № 0000172301/3 від 13.10.2010 р.

При прийняті вище зазначених рішень, відповідач виходив з того, що під час перевірки було встановлено, що первинні документи, документи бухгалтерського та податкового обігу, на виконання договору №7 від 20.05.2008р., укладеного між позивачем та Приватним підприємством "Украгробуд-груп" на поставку товару (чавуну, оліфи), не складалися, господарські операції не підтверджені, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірні податкові повідомлення -рішення, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обгрунтовано виходив з наступного.

Статтею 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Отже, визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було віднесено у періоді, в якому була здійснена перевірка, до складу валових - витрати з придбання товару за договором з Приватним підприємством "Украгробуд-груп".

При цьому судами попередніх інстанції встановлено, що укладаючи договір з Приватним підприємством "Украгробуд-Груп" від 20.05.2008р. №7, позивач мав на меті настання реальних наслідків (отримання товару по договору та його оплата, використання товару в господарській діяльності згідно технологічного процесу, виготовлення з придбаного чавуну та інших основних та допоміжних матеріалів готової продукції), що підтверджують надані в ході перевірки документи податкового та бухгалтерського обліку; а також, що договір зроблений у відповідності до норм діючого законодавства, яке обґрунтовано було застосовано судом при вирішенні питання щодо правомірності вище зазначеного договору.

Крім того, Законом України "Про податок на додану вартість", визначено платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п.1.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, як це передбачено у п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 даного Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.6 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту)

Оскільки позивачем сплачено суму ПДВ та отримано податкову накладну від контрагента, зареєстрованого у встановленому законодавством порядку, який мав право складати податкові накладні, висновки судів попередніх інстанції про правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту відповідної суми ПДВ -є повністю обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами попередніх інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області -залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011 року, якою залишено без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ О.А. Моторний