Постанова № 298965, 14.11.2006, Господарський суд Тернопільської області

Дата ухвалення
14.11.2006
Номер справи
12/295-3810
Номер документу
298965
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа

Отримати професійний переклад цього документа на англійську мову

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2006 р.

Справа № 12/295-3810

15 год. 00 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Скрипчук О.С.

при секретарі судового засідання Александрову В.В.

розглянув справу:

за позовом: Приватного підприємства «Септіма», м.Тернопіль

до відповідача: Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, м.Тернопіль

про: визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 12.07.2006р. №0000182306/0/42835 та від 04.09.2006р. №0000282306/0/56885

за участю представників сторін:

позивача: Бабій С.А. –представник, довіреність;

Якимів У.М. –представник, довіреність

відповідача: Ткач І.Я. –заст. нач. юридичного відділу, довіреність

Суть справи:

Приватне підприємство "Септіма", м.Тернопіль, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, м.Тернопіль, надалі відповідач, про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 12.07.2006р. №0000182306/0/42835 та від 04.09.2006р. №0000282306/56885.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на оскаржувані податкові повідомлення-рішення, податкові накладні, платіжні доручення, банківські платежі, Акт перевірки Тернопільської ОДПІ від 11.07.2006р. №13016/23-623/23591558, Акт перевірки Тернопільської ОДПІ від 01.09.2006р. №15556/23-623/23591558, інші матеріали.

Представники позивача позовні вимоги підтримують.

У поданому запереченні від 23.10.2006р. №69001/7/10-015 Тернопільська ОДПІ позовні вимоги не визнає і просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що контрагенти позивача не знаходяться за юридичною та фактичною адресами, звітують з незначними показниками, податок на додану вартість не сплачується до бюджету, а тому ПП «Септіма»неправомірно зависило суму податкового кредиту за березень 2006 року та травень 2006 року. Від так, податковим органом в рамках чинного законодавства прийняті податкові повідомлення-рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено.

Працівниками Тернопільської ОДПІ з 23.06.2006р. по 11.07.2006р. проведена перевірка діяльності позивача, за результатами якої складено Акт від 11.07.2006р. №13016/23-623/23591558 «Про результати виїзної позапланової перевірки ПП «Септіма»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2006 року».

Перевіркою встановлено порушення ПП «Септіма»норм Закону України «Про податок на додану вартість», що за висновками перевіряючих потягло неправомірне заявлення до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість в квітні місяці 2006 року у розмірі 10253 грн.

Також, працівниками Тернопільської ОДПІ з 17.08.2006р. по 01.09.2006р. проводилася перевірка діяльності позивача, за результатами якої складено Акт від 01.09.2006р. №15556/23-623/23591558 «Про результати виїзної позапланової перевірки ПП «Септіма»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень місяць 2006 року».

Перевіркою встановлено порушення ПП «Септіма»норм Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого констатовано факт завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за червень місяць 2006 року на суму 15833 грн. Акт перевірки підписаний уповноваженим представником позивача із запереченням.

12 липня 2006 року Тернопільською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000182306/0/42835, яким згідно п.п. «б»п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»на підставі Акту перевірки від 11.07.2006р. №13016/23-623/23591558 за порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»приватному підприємству «Септіма»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень місяць 2006 року в розмірі 10253 грн.

04 вересня 2006 року Тернопільською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000282306/0/5685, яким згідно п.п. «б»п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»на підставі Акті перевірки від 01.09.2006р. №15556/23-623/23591558 за порушення п.п. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2, п.п.п 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»приватному підприємству «Септіма»зменшено суму бюджетного відшкодування за червень місяць 2006 року в розмірі 15833 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 12.07.2006р. №0000182306/0/42835 оскаржувалося до Тернопільської об’єднаної податкової інспекції. Рішенням Тернопільської ОДПІ від 12.09.2006р. №58797/7/25-011 «Про результати розгляду первинної скарги»податкове повідомлення-рішення по зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень місяць 2006 року на 10253 грн. залишено без змін.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення і оскаржуються позивачем в судовому порядку.

Оцінивши зібрані по справі докази та норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, а податкові повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 12.07.2006р. №0000182306/0/42835 та від 04.09.2006р. №0000282306/0/56885 слід визнати нечинними, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” (надалі Закон №168/97), який визначає платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Закон №168/97 визначає платника податку, як особу, що згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яку імпортує товари на митну територію України.

Згідно з вимогами п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону „Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Законом зазначено, а саме п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

Відповідно положень до п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону встановлено, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку.

Як свідчать матеріали справи, позивачу за результатами перевірок зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень –10253 грн. та червень –15833 грн.

Перевіряючими дані висновки зроблені в ході перевірок, а також на підставі даних зустрічних перевірок, а саме.

Як було встановлено в ході позапланової перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2006 рік позивачем до податкового кредиту за березень 2006 рік включено суми податку на додану вартість на загальну суму 14590 грн. згідно податкових накладних №114 від 156.03.2006р., №138 від 20.03.2006р., №144 від 27.03.2006р., які виписані ТОВ «Неос»на виконання договору купівлі-продажу від 10.10.2005р. №10/10. Оплата за отримані товарно-матеріальні цінності ПП «Септіма»проведено у безготівковій формі по платіжних дорученнях. Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних відображені в реєстрі придбаних товарів.

Відповідно до відповіді Білоцерківської ОДПІ від 19.04.2006р. №2464 постачальником реалізованої продукції позивачу є ТОВ «ТМП-Стандарт», і направлено запит для проведення зустрічної перевірки по питанню взаєморозрахунків між ТОВ «Неос»та ТОВ «ТМП-Стандарт».

ДПІ у Голосіївському районі міста Києва повідомила про неможливість проведення перевірки у зв’яку з тим, що ТОВ «ТМП-Стандарт»не знаходиться за юридичною та фактичною адресою і дане підприємство передано на розшук у ВПМ ДПІ у Голосіївському районі місті Києва.

За висновками перевіряючи ненадходження податку на додану вартість бюджету від постачальника продавця (ТОВ «ТМП-Стандарт»), якому ТОВ «Неос»перерахувало суми податку на додану вартість, відповідно які отримані від ПП «Септіма»не надає права позивачу на відшкодування даних сум з бюджету.

Відтак, податковим органом зроблений висновок, що ПП «Септіма»в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зависило суму податкового кредиту за березень 2006 рік на 14590 грн. та відповідно з врахуванням п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону і суму бюджетного відшкодування за квітень 2006 рік на 10253 грн.

Також, в ході позапланової перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2006 рік було встановлено, що до податкового кредиту за травень місяць позивачем включено 15833,34 грн. податок на додану вартість згідно податкової накладної №10 від 31.06.2006р. яка виписана ТОВ «Ракада».

Як зазначає Тернопільська ОДПІ, згідно проведеного порівняння показників декларацій по ПДВ та по податку на прибуток, наведених в картці платника ТОВ «Ракада»з показниками по податкових накладних, отриманих ПП «Септіма»від ТОВ «Ракада»видно, що ТОВ «Ракада»звітувало з незначними показниками та податок на додану вартість не сплачувався до бюджету.

Враховую викладене, податковим органом зроблений висновок, що ПП «Септіма»в порушення п.п. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.2.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»віднесло до складу податкового кредиту податкові накладні, виписані ТОВ «Ракада, оскільки суми податку на додану вартість, віднесені до податкового кредиту і пред’явлені покупцем товарів до відшкодування з бюджету не знаходять підтвердження податковими зобов’язаннями продавця цих товарів, а податкова накладна не виконує своїх законодавчо-встановлених функцій. А тому, ПП «Септіма»зависило суму податкового кредиту за травень 2006 рік та відповідно до з врахуванням п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 і суму бюджетного відшкодування за червень місяць на 15833 грн.

Виходячи з норм Закону України «Про податок на додану вартість» та дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що твердження Тернопільської ОДПІ, викладенні в Актах перевірки та у заперечені на позов не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та спростовуються наступним.

Підпункт 7.2.4, 7.2.6 статті 7 Закону передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладених надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання згідно звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкового накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно норм Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

До складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні або при одержанні послуг по визначених цінах, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару чи одержання послуг до складу валових витрат, до яких п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” відносить суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, для вказаного віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару чи послуг до податкового кредиту платника податку, який придбав товар або отримав послуги Законом України „Про податок на додану вартість” не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету. Статтею 7 Закону передбачено лише обов’язок платника податку надати покупцю податку накладну. Якщо ж контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За своїм змістом норма Закону передбачає як підставу для не включення до складу валових витрат випадки відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

В підтвердження правомірності внесення та включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, а також визначення суми бюджетного відшкодування позивач представив суду належним чином завіренні копії податкових накладних №10 від 31.05.2006р., №114 від 15.03.2006р., №138 від 20.03.2006р., №144 від 27.03.2006р., №184 від 19.04.2006р., №163 від 04.04.2006р., платіжні доручення №220 від 15.05.2006р., №231 від 18.05.2006р., №219 від 09.05.2006р., №160 від 21.03.2006р., №146 від 15.03.2006р., №177 від 03.04.2006р., банківські платежі, договір №06/1 від 10.07.2005р., договір №10/10 від 10.10.2005р. Дані документи доручення до матеріалів справи.

Нормами Закону „Про оподаткування прибутку підприємств” не передбачено необхідності доказування платником податку безпосереднього зв’язку здійснення ним витрат саме у зв’язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт. послуг), і вважається, що всі витрати платника податку є пов’язані із такою підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Відповідно до п.п. 5.11 Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

За таких обставин, враховуючи ту обставину, що ПП «Септіма»в підтвердження визначених сум бюджетного відшкодування за звітні періоди подав всі необхідні докази та документи, які вимагаються Законом України „Про податок на додану вартість” та Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”, та проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимог та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України судове рішення, ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Стаття 258 КАС України передбачає, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Разом з тим, судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69–71, 158, 161-163 КАС України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції від 12.07.2006р. №0000182306/0/42835 та від 04.09.2006р. №0000282306/0/56885.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь приватного підприємства «Септіма», м.Тернопіль, вул. Текстильна,28, код ЄДРПОУ 23591558, р/р 26050010085600/980 АК «Укрсіббанк», МФО 351005, - 6 грн. 80 коп. в повернення сплаченого судового збору.

4. Виконавчий лист видати за заявою ПП «Септіма».

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі „20” листопада 2006 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя О.С. Скрипчук

Часті запитання

Який тип судового документу № 298965 ?

Документ № 298965 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 298965 ?

Дата ухвалення - 14.11.2006

Яка форма судочинства по судовому документу № 298965 ?

Форма судочинства - Господарське

В якому cуді було засідання по документу № 298965 ?

В Господарський суд Тернопільської області
Попередній документ : 298953
Наступний документ : 298968