Рішення № 29896348, 01.03.2013, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 2-2758/12

провадження № 2/753/398/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2013 р. Дарницький районний суд м.Києва в складі судді Вовка Є.І., при секретарі Летиченко Ж.В., в приміщенні Дарницького районного суду м.Києва, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ 02760519) про визнання недійсним кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача, в якому просив: визнати недійсним кредитний договір №1120 від 11.09.2006 року, сторонами в якому зазначені Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2.

В обґрунтування заявлених вимог позивач у позовній заяві зазначив, що 11.09.2006 року, всупереч його волевиявленню, невідомою особою, яка використовувала прізвище, ім»я та по-батькові позивача був укладений кредитний договір №1120 з Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (в особі філії - Дарницького відділення м. Києва), який позивач не підписував.

Позивач та представник позивача просила позов задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позову, посилаючись на недовіру, експертизі, яка проведена по справі, а також на інші договірні відносини з позивачем.

Дослідивши та проаналізувавши наведені дані, письмові заперечення відповідача (а.с.28-30), всі матеріали справи, зокрема, спірний кредитний договір №1120 від 11.09.2006 року, сторонами в якому зазначені Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2, копія якого міститься на а.с.4.5, а також копію закордонного паспорту позивача (а.с.6), суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

11.09.2006 року, всупереч волевиявленню позивача ОСОБА_2, невідомою особою як позичальником, яка використовувала прізвище, ім»я та по-батькові позивача, був підписаний кредитний договір №1120 з Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (в особі філії - Дарницького відділення м. Києва), який позивач не підписував, що зокрема вбачається з пояснень позивача та змісту висновку судово-почеркознавчої експертизи (а.с.82-85), з якого вбачається, що підписи від імені ОСОБА_2 у кредитному договорі №1120 від 11.09.2006 року виконані не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням його підпису, з наведеними доказами узгоджуються і дані щодо відсутності позивача в Україні, які містяться в його закордонному паспорті.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України: кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст.61 ЦПК України: обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

У відповідності зі ст.215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до вимог п.п.2) п.1 ст.208 ЦК України - правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 п.3 ст.202 ЦК України - односторонній правочин може створювати обов"язки лише для особи, яка його вчинила.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі , якщо він підписаний його сторонами.

Крім того, згідно з положеннями ст.218 ЦК України: недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом; заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами; рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, і заперечення представників Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ 00032129, (який є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України») щодо наявності у відповідача копій особистих документів позивача, зокрема паспорта (а.с.35, 36), а також іншого договору між сторонами - договору застави (а.с.31-34), не мають безпосереднього відношення до предмету судового розгляду, а висновок судово-почеркознавчої експертизи був досліджений судом в цілому та визнаний обгрунтованим.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 94 грн. 10 коп. та витрат на проведення експертизи по справі в сумі 2476 грн. 32 коп. належить стягнути на користь ОСОБА_2 з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст. 208, 209, 214, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним кредитний договір №1120 від 11.09.2006 року, сторонами в якому зазначені Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 94 грн. 10 коп. та витрат на проведення експертизи по справі в сумі 2476 грн. 32 коп. стягнути на користь ОСОБА_2 з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ 02760519).

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів.

СУДДЯ: