Рішення № 29896242, 13.03.2013, Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 110/642/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2013 р.

Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим у складі

головуючого судді Халдєєвій О.В.

при секретарі Конюховій Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Красноперекопськ справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні, третя особа - Красноперекопська міська Рада,

ВСТАНОВИВ

Позивачка звернулась до суду із позовом про припинення права власності на частку у спільному частковому майні, посилаючись на те, що вона має право власності на 5/6 частки квартири АДРЕСА_1. До квітня 2012 року 1/6 частка вказаної квартири належала ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є її син ОСОБА_2, що прийняв спадщину.

Квартира складається з двох прохідних кімнат, 13.4 та 17.1 кв. м. відповідно (житлова площа 30,5 кв. м., загальна площа - 45,2 кв. м.) Частка позивачки складає 25,4 кв. м. жилої площі та частка відповідача складає - 5,08 кв. м. На підставі ухвали Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 01.11.2010 року по архівній справі № 2-22/11 проведено судово-технічну будівельну експертизу, відповідно до висновків якої виділити 1/6 частку квартири технічно не виявляється можливим. Вартість 1/6 частки квартири складає 13363,50 грн.

Відповідач не є членом сім'ї позивача та ніколи ним не був, також, враховуючі неприязні відносини між позивачкою та відповідачем, їх сумісне проживання є неможливим. Стаття 365 ЦК України передбачає, що право особи на частку в майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо ця частка є незначною, не може бути виділена у натурі, сумісне користування майном є неможливим, припинення права на частку в майні не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Стаття 358 ЦК України передбачає, що право сумісної часткової власності здійснюється співвласниками за згодою.

Позивачка просить суд припинити право власності ОСОБА_2 на 1\6 частку квартири з виплатою грошової компенсації відповідно до оціночної вартості квартири.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 підтримав вимоги позову та наполягає на його задоволенні, він пояснив що відповідно до ст. 1268 ЦК України відповідач ОСОБА_2 прийняв спадщину, тому що на час відкриття спадщини постійно проживав разом зі спадкодавіцєю та не відмовився від спадщини, а напроти написав заяву про прийняття спадщини. Та обставина що відповідач не оформив юридично спадщину не є перешкодою для припинення права на частку, так як відповідач фактично її прийняв, та на теперішній час не має тільки права продати свою частку.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з,вився, раніше висловив свою думку з приводу позову, з позовом не згоден, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав, просить відмовити у позові по тих підставах що відповідач не є власником спадкового майна, тому що відповідно до ст. 1299 ЦК України право власності у спадкоємця виникає з моменту державної реєстрації нерухомого майна, а відповідач ще не зареєстрував своє право, так як не отримав свідоцтво про право на спадщину у зв,язку з матеріальними труднощами .Крім того, сума 1\6 частки квартири була встановлена станом на листопад 2010 року, а не на час подачі позову та відповідачу не є зрозумілим порядок встановлення позивачкою його частки у кв. метрах у розмірі 5,08 кв.м. при загальній площі квартири 45,2 кв.м.

Представник третьої особи в судове засідання не з,явився,просить розглянути справу без нього.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити за наступних підстав.

Стаття 356 ЦК України передбачає, що власність двох або більше осіб з встановленням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Статтею 365 ЦК України передбачене що, право власності на частку в спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною та не може бути виділена в натурі, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачці ОСОБА_1 належить на праві власності 5/6 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 3-5).

Відповідно свідоцтва про право на спадщину (а.с.3) свідоцтво підтверджує виникнення права спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 та вбачається що свідоцтво про право на спадщину на 1\6 частку квартири ще не видано.

Відповідно до висновку судово-технічної будівельної експертизи від 23.11.2010 року, (оригінал якої знаходиться в матеріалах архівної цивільної справи № 2-22/11), риночна вартість спірної квартири на день оцінки складає 80181 гривень, вартість 1/6 частки квартири складає 13363,50 грн. Враховуючи конструктивні та об,ємно планіровочні характеристики спадкової квартири поділити квартиру ідеальними долями співвласників технічно є неможливим.(а.с.14)

Сума 13400 грн. гривень була попередньо внесена ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду (а.с. 21,22).

З пояснень відповідача ОСОБА_2 у судовому вбачається що він постійно проживав зі спадкодавіцєю на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та виписався з квартири в жовтні 2012 року. 04.10.2012 року ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (а.с.31) ОСОБА_2 до теперішнього часу не отримав свідоцтво про право на спадщину.

Дійсно ст. 1268 ЦК України передбачає що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким що прийняв спадщину, якщо протягом строку , встановленого ст. 1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї.

Але ст. 1299 ЦК України передбачає що якщо у складі спадщини є нерухоме майно, спадкоємець зобов,язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна. Тобто законодавець визначив момент набуття права власності на нерухоме майна у спадкоємця саме з моменту державної реєстрації спадкового майна, а не з моменту прийняття спадщини.

Позивачка просить припинити право власності ОСОБА_2 на 1\6 частку квартири АДРЕСА_1 та виплатити відповідачу вартість цієї частки, пославшись на ст. 365 ЦК України, яка передбачає припинення права на частку в спільному майні за вимогою інших співвласників. Таким чином і позивачка, і відповідач повинні бути співвласниками спірної квартири, але та час розгляду справи, право власності на 1\6 частку у спільній частковій власності у ОСОБА_2 ще не виникло, так як він не зареєстрував право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку що у задоволенні позовних вимог про припинення права власності відповідача на 1\6 частку спадкової квартири слід відмовити тому що відповідач, на час розгляду справи, не набув права власності на 1\6 частку спадкового майна.

Керуючись ст. ст. 11,15,30,60,79,88,212,213,215 ЦПК України, ст.ст. 356,358,365,1268,1299 ЦК України, суд

ВИРІШИВ

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні, третя особа - Красноперекопська міська Рада- відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Красноперекопський міськрайонний суд, шляхом подачі апеляції у 10- денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя