Вирок № 29896135, 04.03.2013, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/251/13-к

Провадження №1-кп/548/19/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2013 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Старокожко В.П.,

при секретарі - Листопад В.Л.,

за участю прокурора - Крутипорох О.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хорол кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Трубайці Хорольського району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, одруженого, не судимого, жителя АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 03 січня 2013 року близько 09 години 30 хвилин, перебуваючи на подвір'ї громадянки ОСОБА_3, що в АДРЕСА_2, скориставшись відсутністю власниці домоволодіння та потерпілого, керуючись корисливими спонуканнями, таємно викрав належний потерпілому ОСОБА_1 велосипед марки «Україна» вартістю 130 грн., яким розпорядився на власний розсуд.

В судовому засіданні при розгляді справи підсудний ОСОБА_2 вину не визнав, пояснив суду, що раніше проживав у господарстві громадянки ОСОБА_3 і зберігав там свої речі, втому числі і інструмент. Після того як повернувся проживати до своєї законної дружини та забрав із господарства ОСОБА_3 свої речі, то виявив, що частина інструментів у нього зникла. 03.01.2013 року зранку прийшов до господарства ОСОБА_3 та побачив у дворі належний її сину велосипед марки «Україна». Так як вдома нікого не було, а на дверях висів замок, то вирішив забрати велосипед ОСОБА_1, так як вважав, що саме потерпілий викрав його запчастини. Вказаний велосипед привів до себе додому та замкнув у власному гаражі. Того ж дня, велосипед був вилучений у нього працівниками міліції. Вину не визнав, так як велосипед не крав, а хотів, таким чином примусити потерпілого повернути йому слюсарські ключі, у викрадення яких він підозрював потерпілого.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у таємному викрадення велосипеда потерпілого ОСОБА_1, його винність у вчиненні вказаного злочину повністю доведена зібраною та перевіреною в судовому засіданні сукупністю доказів.

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, в якому потерпілий ОСОБА_1 просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, як такого, що 03.01.2013 року викрав його велосипед марки «Україна» / а.с. 3 кримінального провадження/;

- протоколом огляду місця події від 03.01.2013 року та фото таблицею до нього, яким зафіксована обстановка в господарстві громадянки ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 після вчиненого злочину / а.с. 11-16 кримінального провадження/;

- протоколом огляду велосипеда від 03.01.2013 року та фото таблицею до нього згідно якого обвинувачений ОСОБА_2 добровільно видав велосипед марки «Україна», яким він цього ж дня заволодів в господарстві гр.. ОСОБА_3./ а.с. 18-21 кримінального провадження/;

- показаннями в суді потерпілого ОСОБА_1, який пояснив, що 03.01.213 року замкнувши матір в будинку пішов до магазину, коли повернувся близько 10 години то від матері дізнався, що його велосипед викрав ОСОБА_2, і що вона викликала в зв'язку з цим працівників міліції.

- показаннями в суді свідка ОСОБА_3, яка пояснила суду, що 03.01.2013 року коли її син зранку йшов до магазину попросила його замкнути її в будинку. Близько 9 години 30 хвилин вона почула, що хтось прийшов в її господарство, коли визирнула у вікно, то побачила свого колишнього співмешканця - обвинуваченого ОСОБА_2, який взявши біля сараю велосипед її сина став виводити його із двору. Через вікно вона ОСОБА_2 нічого не говорила, так як боялася останнього, про те викликала працівників міліції.

- показаннями в суді свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які пояснили, що як працівники міліції здійснювали виїзд на АДРЕСА_2, реагуючи на повідомлення громадянки ОСОБА_3 з приводу крадіжки обвинуваченим ОСОБА_2 велосипеду, що належав її сину. Після бесіди із потерпілим та його матір'ю, та після складання відповідних документів, вони поїхали до місця проживання обвинуваченого, який і видав їм викрадений у ОСОБА_1 велосипед.

- показаннями свідка ОСОБА_7, яка в суді пояснила, що через вікно своєї квартири бучила, як обвинувачений ОСОБА_2 заводив у свій гараж велосипед її племінника ОСОБА_1 03.01.2013 року близько 10 години.

- висновком товарознавчої експертизи №8 від 17.01.2013 року згідно якої вартість належного потерпілому ОСОБА_1 велосипеду становить 130 грн. / а.с. 32-37 кримінального провадження/;

- речовими доказами по справі, а саме велосипедом марки «Україна»

В судовому засідання не знайшли свого підтвердження показання обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що він заволодів велосипедом потерпілого ОСОБА_1 з тією метою, щоб примусити останнього повернути йому майно, яке нібито в нього викрав потерпілий.

Так в судовому засідання з показань свідка ОСОБА_3 встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 зайшовши в її господарство не став вживати заходів до виявлення власників, а відразу взяв велосипед її сина та вивів із двору.

З показань потерпілого ОСОБА_1 судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 не говорив йому про свої наміри заволодіти його майном з метою спонукання останнього до повернення майна, яке він нібито викрав у обвинуваченого.

Обстановка та обставини при яких обвинувачений заволодів майном потерпілого свідчать про цілеспрямованість його умислу на незаконне таємне викрадення майна потерпілого. Так в судовому засіданні зі слів самого обвинуваченого встановлено, що відразу після того як він зайшов не територію господарства ОСОБА_3 то виявив, що в будинку та дворі нікого немає. Саме відсутність сторонніх осіб спонукала у нього умисел на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_1, який він і реалізував.

З показань працівників міліції, які того ж дня вилучили у обвинуваченого велосипед встановлено, що цей обвинувачений не вказував їм про те, що заволодів майном потерпілого саме з метою примусити останнього повернути йому, майно у викраденні якого він підозрював потерпілого.

Ці показання обвинуваченого спростовують його власні дії, а саме те, що він не звертався у правоохоронні органи з приводу крадіжки потерпілим у нього слюсарських ключів, та не повідомляв про це слідчого, в ході досудового розслідування кримінальної справи.

Таким чином суд приходить до твердого переконання, що показання обвинуваченого ОСОБА_2 з приводу того, що він не крав майно потерпілого, а заволодів ним з метою змусити останнього повернути йому викрадене потерпілим майно суд вважає, такими, що надані обвинуваченим з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

До показань свідка ОСОБА_9, яка в судовому засіданні пояснила, про те, що крадіжка велосипеда обвинуваченим мала місце з метою спонукати потерпілого повернути викрадене ним майно обвинуваченого, суд ставиться критично, оскільки остання є дружиною обвинуваченого і не була очевидцем вказаних подій.

Крім того в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що обвинувачений ОСОБА_2 про такий свій намір перед крадіжкою їй не повідомляв.

Виходячи з викладеного, суд вважає кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ст.. 185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна вірною, так як цей обвинувачений 03.01.2013 року, близько 09 год. 30 хвилин, перебуваючи на території господарства громадянки ОСОБА_3, скориставшись відсутністю як власниці домогосподарства так і її сина - потерпілого ОСОБА_1, достовірно знаючи, що велосипед яким він має намір заволодіти належить цьому потерпілому, таємно, викрав належний ОСОБА_1 велосипед марки «Україна», вартістю 130 грн., яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає відсутність тяжких наслідків, те, що обвинувачений має похилий вік, позитивно характеризується за місцем проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, стан його здоров'я.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд по справі не вбачає.

Враховуючи обставини справи та вчиненого злочину, те, що матеріальна шкода потерпілому відшкодована в повному обсязі, а злочинними діями обвинуваченого потерпілому не спричинено тяжкі наслідки, наявність ряду обставин, які пом'якшують покарання, дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, стан здоров'я обвинуваченого, суд вважає, за необхідне обрати обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі та застосувати до обвинуваченого ст. 75 КК України, звільнивши його від покарання з випробуванням та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Питання про речовий доказ суд вважає необхідним вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України

На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 176-179, 369 - 371, 373 - 376, 394, 395 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України та за цією статтею призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_2 в період іспитового строку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком суду законної сили не обирати.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_2 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 196 грн. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області розрахунковий рахунок 312522722155, ЄДРПО 25574067, МФО 831019, призначення платежу: витрати на проведення експертизи.

Речовий доказ по справі у вигляді велосипеду марки «Україна», що знаходиться на зберіганні у камері речових доказів Хорольського РВ УМВС України в Полтавській області, повернути ОСОБА_1, як його власність.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Хорольський районний суд.

Головуючий В. П. Старокожко