Постанова № 29893778, 26.02.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 лютого 2013 р. Справа № 802/391/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,

за участю:

секретаря судового засідання: Федчук Тетяни Юріївни

представника позивача: Гралєвського Л.Й.

представника відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Липовецький маслосир завод"

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ :

В січні 2013 року Вінницька об'єднана державна податкова інспекція, звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Липовецький маслосир завод» податковий борг в сумі 74850,58 грн., посилаючись на те, що відповідач станом на день подання позовної заяви має заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю та з податку на додану вартість у розмірі 74850,58 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, конверт разом з повідомленням про вручення поштового відправлення повернуто відділом зв'язку на адресу суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Липовецький маслосир завод» зареєстровано Липовецькою районною державною адміністрацією 17 грудня 2009 року. На обліку у Липовецькому відділенні Іллінецької МДПІ перебуває з 21 грудня 2009 року.

Встановлено, що станом на дату звернення позивача до суду ТОВ «Липовецький маслосир завод» має заборгованість перед бюджетом у сумі 74850,58 грн.

Дана заборгованість виникла у результаті несплати орендної плати за землю в сумі 68489,28 грн., з яких недоїмка складає 68489,28 грн. відповідно до поданої податкової декларації №9006949032 від 20.02.2012 року.

По податку на додану вартість заборгованість виникла внаслідок несплати податкового зобов`язання відповідно до декларації №9072708521 від 19.11.2012 року у сумі 511,00 грн. та податкового зобов`язання відповідно до декларації №9080225149 від 19.12.2012 року у сумі 5870,00 грн. Загальна сума заборгованості по податку на додану вартість становить 6361,30 грн.

Заборгованість ТОВ «Липовецький маслосир завод» підтверджується даними облікових карток, податковими деклараціями, корінцем податкової вимоги.

Приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу позивачем сформовано та надіслано податкову вимогу №8 від 03.02.2012 року.

Відповідно до пункту 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПК України.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків (п.п. 56.17.5 п. 56.17 ст. 56 ПК України).

Платник податків не здійснював процедур адміністративного чи судового оскарження даних донарахувань.

Згідно із п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до положень п.п. 14.1.155 п.14.1 ст. 14 ПК України у разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку визначеному Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно пункту 41.5 ст. 41 органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Оскільки грошові зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати за землю та податку на додану вартість на момент розгляду справи є непогашеними, вони підлягають стягненню з нього за рішенням суду.

Згідно із п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Положеннями пункту 95.4 статті передбачено право органу державної податкової служби на підставі рішення суду стягувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, кошти в рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Нормами абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до положень статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем заборгованість по сплаті орендної плати за землю та з податку на додану вартість в сумі 74850,58 грн. на час розгляду справи не сплачена та суду не надано доказів погашення заборгованості.

Вимоги позивача стосовно стягнення податкового боргу є обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Липовецький маслосир завод" (вул. В.Копитка, 59, м. Липовець, Вінницької області, 22500, код ЄДРПОУ 36522729) з рахунків в установах банків кошти в рахунок погашення заборгованості по орендній платі за землю в сумі 68 489,28 грн. (шістдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят дев'ять грн. 28 коп.) на р/р 33219812700274, платіж 13050200, код одержувача 37336986 - банку ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015 та по податку на додану вартість в розмірі 6 361,30 грн. (шість тисяч триста шістдесят одна грн. 30 коп.) на р/р 31117309700273, платіж 14010700, код одержувача 37336986 - банк ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015 .

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Вергелес Андрій Валерійович