Постанова № 29892420, 01.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 березня 2013 року 14:08 № 826/431/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: Любченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_3до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання незаконною бездіяльності щодо ненадання відповіді на запит від 16.10.2012 р., зобов'язання розглянути запит від 16.10.2012 р., визнання незаконним та скасування висновку № 121/23-30/32245569,- ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_3 (далі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС) про визнання незаконною бездіяльності щодо ненадання відповіді на запит від 16.10.2012 р., зобов'язання розглянути запит від 16.10.2012 р., визнання незаконним та скасування висновку № 121/23-30/32245569 в частині встановлення фактів: проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Юридична агенція "Лінія захисту" з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість (далі ПДВ) та податку на прибуток за період з 01.01.2005р. по 30.06.2010р. по взаємовідносинам з ВАТ "Київ водоканал", за результатами якої складено висновок від 27.12.2010р., встановлення результатів перевірки ТОВ "Юридична агенція "Лінія захисту".

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.03.2013 року позовну заяву в частині вимог про визнання незаконним та скасування висновку № 121/23-30/32245569 було залишено без розгляду.

В решті позовних вимог представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_3 звернувся до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС з інформаційним запитом на отримання інформації стосовно вжиття заходів, спрямованих на відвернення можливих негативних наслідків порушень законодавства, допущених інспектором ДПІ Гнипою М.В. при складенні Висновку від 27.12.2010 р. № 121/23-30/32245569.

Всупереч вимог Податкового кодексу України станом на день подання позовної заяви відповіді на запит позивачу надано не було. Позивач просить визнати бездіяльність ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС протиправною, що виявилась в ненадання відповіді на інформаційний запит та зобов'язати його надати вичерпну інформацію стосовно питань, які містить запит.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, та надав суду пояснення, що на інформаційний запит ОСОБА_3 була надана відповідь від 19.11.2012 року № 9318/0/17-512 та направлена на його адресу листом, однак докази такого направлення у ДПІ відсутні. Вважає, що відповідь на інформаційний запит надана належним чином та у відповідності до чинного законодавства.

Враховуючи вибуття первинного відповідача у справі зі спірних правовідносин судом відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 16.10.2012 р. ОСОБА_3 звернувся з інформаційним запитом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС на отримання інформації стосовно вжиття заходів, спрямованих на відвернення можливих негативних наслідків порушень законодавства України, допущених інспектором Гнипою М.В. при складенні Висновку від 27.12.2010 р. № 121/23-30/32245569, тобто надати копію наказу про скасування даного Висновку.

Представник позивача пояснив, що жодної відповіді на свій лист від 16.10.2012 р. не отримував, представник відповідача вказаної обставини не заперечила.

У судовому засіданні 27 лютого 2013 року представником відповідача надано відповідь від 19.11.2012 р. №93/0/17-512 на заяву позивача від 16.10.2012 р. У відповіді зазначено, що вказаний висновок є внутрішньою службовою інформацією, складений за результатами аналізу та узагальнення відомостей комп'ютерних інформаційних систем ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та матеріалів № 317/2010, на підставі яких прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. Фактично висновок являється узагальненням до перевірочного аналізу та не є результатом перевірки, що проводиться у порядку та з підстав, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні». Враховуючи відсутність порушень прав, свобод та інтересів ОСОБА_3 з боку органів державної влади діями, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, а також відсутність нормативно визначеного механізму скасування результатів аналізу обставин господарської діяльності платників податку, у ДПІ відсутні правові підстави скасування висновку від 27.12.2010 р № 121/23-30/32245569 (а.с. 112).

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовані Законом України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року№393/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями, далі Закон №393/96-ВР).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За висновком суду, заява позивача від 16.10.2012 р. є зверненням в розумінні Закону №393/96-ВР, позаяк позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС з метою реалізації своїх прав та інтересів.

Статтею 15 Закону №393/96-ВР встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (частина перша). Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто (частина друга). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки (частина третя). Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (частина четверта).

Відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян" Закон №393/96-ВР встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що заява позивача від 16.10.2012 р. отримана відповідачем, проте відповіді на цю заяву не надано, про результати розгляду не повідомлено. Лише в судовому засіданні 27 лютого 2013 року відповідачем надано суду відповідь на звернення позивача, з якою представник позивача ознайомився.

Таким чином, бездіяльність Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_3 призвела до порушення конституційного права позивача на розгляд його звернення і надання обґрунтованої відповіді у встановлений законом строк, отже є протиправною. Відповідно позовну вимогу позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на звернення від 16.10.2012 р. слід задовольнити.

Разом з тим, позовна вимога ОСОБА_3 стосовно зобов'язання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС надати належну та обґрунтовану відповідь на звернення від 16.10.2012 р. задоволенню не підлягає, позаяк відповідачем надано у судовому засіданні письмову відповідь на звернення позивача, з якою представник позивача ознайомився, тому підстави зобов'язувати відповідача повторно надати відповідь на те ж звернення у суду відсутні.

Згідно зі статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина третя). За таких обставин, стягненню на користь позивача підлягають судові витрати в розмірі 34,41 грн. (зі сплачених 141,12 грн.), відповідно до задоволених вимог, за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_3 від 16.10.2012 р.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати в сумі 34,41 грн. присудити на користь ОСОБА_3 за рахунок Державного бюджету України

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 04 березня 2013 року.