ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
21 лютого 2013 року 09:55 № 826/420/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Патратій О.В., при секретарі судового засідання Хилі І.В. та за участю представників сторін:
від позивача: Сови Л.Б.,
від відповідача: Царенка М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом:Київського міського центру зайнятостідо Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»простягнення коштів у розмірі 48 078,65 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Київський міський центр зайнятості (далі - позивач) з позовом до Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» (далі -відповідач, КО «Київзеленбуд») про стягнення коштів у розмірі 48 078,65 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку із звільненням ОСОБА_3 з головного інженера КО «Київзеленбуд» 01.11.2011 року останній звернувся до центру зайнятості та 08.11.2011 року отримав статус безробітного. В подальшому ОСОБА_3 був поновлений на посаді за судовим рішенням, яке набрало законної сили. За період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітного останньому виплачено матеріальне забезпечення у розмірі 48 078,65 гривень. Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі по тексту Закон №1533) із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Керуючись ч. 4 ст. 35 Закону №1533, центр зайнятості звернувся до КО «Київзеленбуд» з пропозицією повернути суму виплаченого ОСОБА_3 забезпечення, проте підприємством кошти на момент звернення до суду повернуто не було. Враховуючи, що у добровільному порядку відповідачем зазначені кошти не сплачені, позивач просить стягнути їх в судовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2013 року було відкрито провадження у даній справі.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що Апеляційний суд міста Києва ухвалою від 17 жовтня 2012 року зменшив суму втраченого заробітку, що підлягає сплаті ОСОБА_3 за час вимушеного прогулу за період з 06 листопада 2011 року по 08 травня 2012 року, з 60 455,00 грн. до 8 514,00 грн.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 був звільнений 05 жовтня 2011 року з посади головного інженера Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» на підставі п.1 ст.40 КЗпПУ у зв'язку із скороченням штату.
01 листопада 2011 року ОСОБА_3 зареєструвався в Солом'янському районному центрі зайнятості Київського міського центру зайнятості як такий, що шукає роботу.
Наказом Солом'янського районного центру зайнятості від 08 листопада 2011 року №НТ111108 відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю (а.с.16).
22 листопада 2012 року Шевченківським районним центром зайнятості на підставі запиту Солом'янського районного центру зайнятості від 29 жовтня 2012 року №5860 було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», в результаті якого складено акт №1388 (а.с.9-10).
Перевіркою встановлено факт поновлення ОСОБА_3 на посаді головного інженера Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» з 05 жовтня 2011 року на підставі наказу №64-П від 21 травня 2012 року, прийнятого на виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 травня 2012 року.
У зв'язку із поновленням безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили, Солом'янський районний центр зайнятості наказом від 22 жовтня 2012 року №НТ121022, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», припинив виплату ОСОБА_3 допомоги по безробіттю та згідно з п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних зняв його з обліку.
06 грудня 2012 року Солом'янським районним центром зайнятості було видано наказ про повернення коштів Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» №270 (а.с.20).
Згідно з бухгалтерською довідкою від 06 лютого 2013 року №858, виданою Солом'янським районним центром зайнятості, сума, яка була виплачена ОСОБА_3 за період з 08 листопада 2011 року по 30 вересня 2012 року як допомога по безробіттю та не повернута відповідачем на момент розгляду даної справи, становить 48 078,65 грн. (а.с.48).
З огляду на виявлені обставини, 06 грудня 2012 року Солом'янським районним центром зайнятості було направлено на адресу відповідача повідомлення № 6524, яким йому запропоновано протягом 15 календарних днів після отримання повідомлення повернути виплачену ОСОБА_3 допомогу по безробіттю у розмірі 48 078,65 грн. (а.с.18). Повідомлення вручене адресату 11 грудня 2012 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.19).
У встановлений строк вказана сума коштів відповідачем повернута не була, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
На момент виникнення спірних правовідносин між сторонами правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю регулювалися Законом України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803-XII, який втратив чинність 01 січня 2013 року.
Як передбачено частиною 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803-XII зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення» Державна служба зайнятості реєструє безробітних і подає їм у межах своєї компетенції допомогу, в тому числі і грошову.
Частиною 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.
Як передбачено частиною 4 статті 2 Закону України «Про зайнятість населення», у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.
Для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа - підприємець та не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах.
Однією з державних гарантій права на вибір професії та виду діяльності, відповідно до пункту «є» частини 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» є виплата безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-ІП від 02.03.2000 року.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України №1533-111 від 02.03.2000 року загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно із п. 8 ст. 1 Закону України №1533-111 від 02.03.2000 року страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.
При цьому, втрата роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин згідно із п. 9 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-ІІІ від 02.03.2000 року є, зокрема, припинення трудового договору відповідно до статті 36 (пункти 1, 2, 3), статті 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору), статті 39, статті 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та підпункту 2 пункту 5.5 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (з дня поновлення на роботі).
А відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Проаналізувавши вищезазначену правову норму суд вважає за необхідне зазначити, що достатньою умовою для відшкодування роботодавцем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному є факт поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2012 року у справі № К-28946/10, від 15 листопада 2012 року у справі №К-38275/10 та від 26 вересня 2012 року у справі №К-40918/10.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 був звільнений з посади головного інженера Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» 05 жовтня 2011 року, що підтверджується відміткою в персональній картці ОСОБА_3 №026911110100003 (а.с.6-7). Вказана особа отримала статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю 08 листопада 2011 року (наказ від 21 травня 2012 року №64-п (а.с.14-15).
Вподальшому, Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 08 травня 2012 року по справі №2-12431/11 ОСОБА_3 було поновлено на посаді головного інженера Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» з 05 жовтня 2011 року та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06 жовтня 2011 року по 08 травня 2012 року у сумі 60 455,08 грн. (а.с.22-28).
За результатами апеляційного оскарження вказаного рішення Апеляційний суд міста Києва ухвалою від 17 жовтня 2012 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 травня 2012 року по справі №2-12431/11 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення частини заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 51 940,28 грн. за період з 06 листопада 2011 року по 08 травня 2012 року скасував, провадження в даній частині позовних вимог - закрив (а.с.29-30), від іншої частини апеляційної скарги представник Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» відмовився.
На виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 травня 2012 року по справі №2-12431/11 ОСОБА_3 було поновлено на посаді головного інженера
Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» з 05 жовтня 2011 року, що підтверджується наказом від 21 травня 2012 року №64-п (а.с.14-15) та виплачено середню заробітну плату за один місяць у сумі 8 514,80 грн. (платіжне доручення від 30.05.2012 р.) (а.с.11).
Факт поновлення ОСОБА_3 з 05 жовтня 2011 року на посаді головного інженера Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» на підставі рішення суду та виплата йому середньої заробітної плати за місяць у розмірі 8 514,80 грн. підтверджується наказом про поновлення на роботі від 21 травня 2012 року №64-п (а.с.14).
Статтею 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлюється, що розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стражу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків. Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.
З наказу про надання статусу безробітного та призначення допомоги від 21 травня 2012 року №64-п (а.с.14-15) випливає, що середня заробітна плата (дохід) ОСОБА_3 з урахування його страхового стажу понад 10 років встановлювалася у розмірі 70 відсотків.
Отже, за період з 08 листопада 2011 року по 30 вересня 2012 ОСОБА_3 Солом'янським районним центром зайнятості було нараховано допомогу по безробіттю у розмірі 48 078,65 грн., що підтверджується довідкою (а.с.48).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обов'язок Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» відшкодувати до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття суму матеріального забезпечення, виплаченого безробітному ОСОБА_3, у зв'язку із визнанням незаконним його звільнення з роботи та поновленням його на роботі за рішенням суду.
Пункт 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62 передбачено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.
Суд звертає увагу на те, що Солом'янським районний центром зайнятості було видано наказ про повернення коштів Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» від 06 грудня 2012 року №270 (а.с.20) та надіслано повідомлення директору підприємства про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути виплачені кошти у розмірі 48 078,65 грн. (а.с.18).
На момент розгляду даної справи вказані кошти Київському міському центру зайнятості повернуті не були, що підтверджується довідкою позивача (а.с.48) та не оспорюється представником відповідача.
Відповідно до пункту 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62 та Постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 №7-1, у разі неповернення коштів, незаконно виплачених в якості допомоги по безробіттю у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Частиною 1 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» надано право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Функції виконавчої дирекції Фонду, згідно з ч.6 ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Відповідно до пункту 2 Положення про Київський міський центр зайнятості, затвердженого директором Державного центру зайнятості від 18.05.2011 р. центр має право стягувати кошти у випадках, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність у Київського міського центру зайнятості права на звернення до суду з позовом про стягнення коштів з Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» на підставі 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на зменшення ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року суми заробітної плати за час вимушеного прогулу, що підлягає сплаті ОСОБА_3, оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачає повернення роботодавцем виплаченої працівнику суми допомоги по безробіттю, що не залежить від розміру заробітної плати працівника, яка підлягає відшкодуванню за час вимушеного прогулу.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Отже, виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими і відповідно позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» (код ЄДРПОУ 03362123; адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23) на користь Київського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491091, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б) грошові кошти у розмірі 48 078,65 грн. (сорок вісім тисяч сімдесят вісім гривень 65 копійок).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя О.В. Патратій
Повний текст постанови складено та підписано: 22.02.2013 року.
Судове рішення № 29892402, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 21.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/420/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: