Рішення № 29889969, 26.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/195/13 26.02.13

За позовом комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація - 105 Голосіївського району»

до фізичної особи - підприємця Прядко Геннадія Георгійовича

про стягнення 24 077,79 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Дацюк І. І. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося комунальне підприємство «ЖЕО-105 Голосіївського району» з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Прядка Геннадія Георгійовича 24 077,79 грн. які складаються з основного боргу в сумі 22 113,70 грн., збитків від інфляції в сумі 224,17 грн., 3% річних в сумі 290,93 грн. та пені в сумі 1 448,99 грн.

Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним виконанням відповідачем свого обов'язку по оплаті, наданих за умовами договору про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території № 3470 від 06.11.2009 року в період з березня 2011 року по січень 2012 року включно комунальних послуг (відшкодування експлуатаційних витрат з утримання будинку та прибудинкової території, опалення, підігрів води, постачання холодної води, відшкодування внутрішньобудинкових мереж та відшкодування податку на землю).

Відповідач у судові засідання представників не направив, про день та час проведення судових засідань був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2013 року порушено провадження у справі № 910/195/13.

Розгляд справи неодноразово відкладався, в судовому засіданні 26.02.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

06.11.2009 року позивач (виконавець) та відповідач (споживач) уклали договір про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території № 3470 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується надавати відповідачу послуги водо-, теплопостачання, водовідведення у житловому приміщенні загальною площею 143,10 кв. м. у будинку № 54/56 по вулиці Саксаганського в м. Києві, утримувати будинок та прибудинкову територію, а відповідач зобов'язується своєчасно здійснювати їх оплату та відшкодовувати пропорційну частку витрат на утримання будинку та прибудинкової території на умовах Договору.

Згідно з п. 1.3 Договору відповідач несе витрати по утриманню та обслуговуванню власного приміщення (будинку), а також бере участь у загальних для всього будинку та прибудинкової території витратах, пов'язаних з його експлуатацією та ремонтом, пропорційно площі приміщень, що належать відповідачу.

Пунктом 1.4 Договору встановлений перелік послуг, надання яких є предметом Договору, а саме:

1) централізоване холодне водопостачання;

2) центральне опалення;

3) утримання будинку та прибудинкової території;

4) відшкодування податку на воду;

5) відшкодування внутрішньобудинкових мереж.

Згідно з п. 2.1 Договору для розрахунку вартості послуг за Договором застосовуються наступні тарифи:

1) централізоване холодне водопостачання 3,92 грн. за 1 куб. м;

2) централізоване гаряче водопостачання 304,06 грн. за 1 Гкал;

3) центральне опалення 304,06 грн. за 1 Гкал;

4) утримання будинку та прибудинкової території 2,05 грн. за 1 кв. м.;

5) відшкодування податку на воду 0,101 грн. за 1 куб. м.;

6) відшкодування внутрішньо будинкових мереж 0,051 грн. за 1 кв. м.

Відповідно до п. 2.2 Договору розмір місячної плати за надані послуги за встановленими цінами, тарифами та нормами на момент укладення Договору становить 1 963,99 грн. (з ПДВ) у тому числі: холодне водопостачання 141,12 грн., центральне опалення 1462,08 грн., утримання будинку та прибудинкової території 352,03 грн., відшкодування внутрішньобудинкових мереж 8,76 грн.

Зі змісту п. 2.1 Договору слідує, що плата за решту комунальних послуг корегується по фактичним витратам та тарифам.

Відповідно до п. 3.3 Договору у випадку прийняття органами влади України, органами місцевого самоврядування м. Києва рішень, розпоряджень, постанов або інших нормативно-правових актів, обов'язкових для виконання сторонами Договору стосовно зміни цін та тарифів, порядку розрахунків між підприємствами, організаціями установами та громадянами, новий порядок поширюється на умови Договору без їх узгодження сторонами з моменту набрання чинності відповідного нормативного акту, якщо інше не передбачено даним актом.

Згідно з п. 3.4 Договору розмір пропорційної частки витрат на утримання будинку та прибудинкової території встановлюється згідно з річним кошторисом експлуатаційних витрат та щоквартально перераховується за фактичними даними бухгалтерського обліку (баланс ф. 1) за методикою, затвердженою органом самоврядування.

Як слідує з матеріалів справи, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача заборгованість за надані за Договором в період з березня 2011 року по січень 2012 року включно комунальні послуги (відшкодування експлуатаційних витрат з утримання будинку та прибудинкової території, опалення, підігрів води, постачання холодної води, відшкодування внутрішньо будинкових мереж та відшкодування податку на землю). Загальна вартість наданих протягом спірного періоду послуг становить 24 613,70 грн.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності заперечень відповідача щодо обсягів, якості або вартості послуг, які позивач надав відповідачу за Договором протягом спірного періоду.

З пояснень позивача слідує, що плату за спірні послуги він розраховував відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 3.3 та 3.4 Договору, що є цілком правомірним.

Згідно з п. 3.1 Договору плата за Договором вноситься відповідачем на рахунок позивача до 25 числа поточного місяця.

Пунктом 5.2.1 Договору встановлений обов'язок відповідача своєчасно, в установлений Договором термін, оплачувати надані послуги.

Як слідує з наданої виписки з банківського рахунку позивача, (система Банк-клієнт) в рахунок оплати послуг, наданих протягом спірного періоду, відповідач 26.07.2011 року перерахував позивачеві 2 500 грн.

За таких обставин, неоплаченим за період з березня 2011 року по січень 2012 року включно залишились послуги на загальну суму 22 113,70 грн. (24 613,70 грн. -2 500,00 грн.).

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтею 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав будь-яких заходів щодо виконання свого договірного зобов'язання по оплаті комунальних послуг, суду не надав.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими що, підлягають задоволенню в сумі 22 113,70 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та збитків від інфляції, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої Договором відповідальності.

В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 3.5 Договору встановлено, що за несвоєчасну сплату коштів по Договору відповідач сплачує позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочення, але не більше двох облікових ставок НБУ.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

За таких обставин суд вважає правомірним нарахування пені з встановленого п. 3.5 Договору її розміру, а саме: 0,5%.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1 448,99 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 244,17 грн. та 3% річних в сумі 290,93 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі відповідача.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Прядка Геннадія Георгійовича (03110, м. Київ, вул. Златопільська, 4, ідентифікаційний номер 2376913230) на користь комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація - 105 Голосіївського району» (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 2, код 26385486) основний борг в сумі 22 113 (двадцять дві тисячі сто тринадцять) грн. 70 коп., пеню в сумі 1 488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн. 99 коп., збитки від інфляції в сумі 244 (двісті сорок чотири) грн. 17 коп., 3% річних в сумі 290 (двісті дев'яносто) грн. 93 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 13.03.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова