Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 1-259/12
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11.03.2013 рокум. Сторожинець Сторожинецький районний суд,
Чернiвецької областi, в складі:
головуючого суддi Якiвчика I.В.
при секретарi Гречка І.В.
за участю
прокурора Фурлет А.В.
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залi суду в мiстi Сторожинець справу про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, українця, освiта середня, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючого, ранiше судимого вироком Заліщицького райсуду від 28.03.2011 року за ст.186 ч.1 КК України до штрафу в сумі 850 гривень із заміною постановою того ж суду від 12.09.2012 року штрафу, на 50 годин громадських робіт, покарання не відбув, в скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.186 КК України
встановив:
Пiдсудний ОСОБА_3 14.08.2012 року біля 23 години в АДРЕСА_2, умисно, з метою викрадення чужого майна, шляхом віджиму замка вхідних дверей житлового вагончика, в якому тимчасово мешкав власник переїзного розважального атракціонного комплексу «Луна парк» ОСОБА_4, проник до цього вагончика де заволодів грошима потерпілого в сумі 340 гривень та газовим пістолетом ПГШ-790 вартістю 2100 гривень і будучи викритий свідком ОСОБА_5, з місця вчинення злочину втік.
В судовому засіданні підсудний свою вину в скоєнні зазначеного злочину визнав повністю та своїми показаннями підтвердив показання дані ним на досудовому слідстві, зазначивши, що перебуваючи у вагончику він почув голос свідка ОСОБА_5 і зрозумів що його викрили. Взявши гроші та пістолет він вибіг з вагончика і втік. В скоєному підсудний розкаявся, і в судовому засiданнi запевнив суд, що повнiстю усвiдомив те, що вiн скоїв злочин i бiльше такого скоювати не буде. При цьому підсудний заперечив викрадення грошей в сумі 2300 гривень, оскільки грошей було тільки 340 гривень.
Крiм повного визнання пiдсудним ОСОБА_3 своєї вини, його вина в скоєнному доведена як показаннями потерпілого, свідка так і дослiдженими в судовому засiданнi матерiалами кримiнальної справи в їх сукупності.
Так із показань потерпілого ОСОБА_4, даних ним на досудовому слідстві та оголошених в судовому засiданнi (а.с.17) видно, що за станом на 14.08.2012 року в сейфі у його вагончику було близько 2300 гривень грошей та газовий пістолет вартістю 2100 гривень і про крадіжку він дізнався від працівника «Луна парку» ОСОБА_5, який і викрив підсудного у вчиненні крадіжки. До суду потерпілий звернувся із письмовою заявою в якій просив підсудного суворо не карати оскільки він не має до нього жодних претензій.
Свідок ОСОБА_5, будучи допитаним в судовому засіданні, показав, що він допомагав ОСОБА_4 в перевезенні «Луна парку», а у 2012 році коли вони були в с.Комарівці, Сторожинецького району і власника парку не було на місці, він побачив, що у вагончику власника хтось світить ліхтариком і дивлячись крізь вікно він побачив, що то був підсудний. Свідок крикнув, щоб той виходив і не тікав, але підсудний вийшовши із вагончика, побачивши його і тримаючи в руці пістолет почав тікати і він його не зміг догнати.
Вина підсудного підтверджується також: - протоколом усної заяви про злочин (а.с.3) згідно якого потерпілий вказав на викрадення у нього грошей і пістолета на загальну суму 7500 гривень і що він підозрює у вчиненні крадіжки ОСОБА_3; - протоколом огляду місця події (а.с.6) із таблицями ілюстрацій (а.с.7-10) згідно яких було оглянуто місце скоєння злочину і визначено метод проникнення підсудного до вагончика; - дозволом виданим на ім.'я потерпілого на право зберігання газового пістолета (а.с.19), згідно якого встановлено власника зброї; - протоколом відтворення обстановки і обставин події від 17.10.2012 року (а.с.96) із фототаблицями (а.с.99-101), на яких зафіксовано добровільне відтворення підсудним обставини скоєння ним злочину, а також виявлено викрадений підсудним пістолет, що належав потерпілому.
Аналiзуючи докази вини пiдсудного ОСОБА_3 у вiдкритому викраденнi майна потерпілого ОСОБА_4 в їх сукупностi, суд кваліфікує дiї пiдсудного ОСОБА_3 за ст. 186 ч.3 КК України, оскiльки пiдсудний скоїв вiдкрите викрадення чужого майна (грабiж) за квалiфiкуючими ознаками: грабiж поєднаний з проникненням до тимчасового житла потерпiлого.
При цьому, суду не було надано достатніх, належних доказів викрадення підсудним у потерпілого грошей в сумі 2300 гривень, з приводу яких у суда виникли сумніви та відмічаються протиріччя у встановленні дійсної суми викрадених грошей, виходячи з наступного.
Так, потерпілий ОСОБА_4 при подачі заяви про скоєний злочин (а.с.3) 16.08.2012 року повідомив, що в нього викрадено грошима 4500 гривень, а з урахуванням вартості пістолета, сума викраденого складає 7500 гривень.
Порушуючи кримінальну справу відносно ОСОБА_3, слідчий зазначив, що викрадено було грошима 4500 гривень, а з урахуванням вартості пістолета викрадено було на суму 6600 гривень.
Будучи допитаним в якості потерпілого 27.08.2012 року (а.с.17), ОСОБА_4 показав, що в його сейфі, який знаходився у вагончику зберігався газовий пістолет та гроші в сумі близько 2300 гривень. Про таку неточну суму викрадених грошей зазначено і в мотивувальній частині постанови слідчого від 14.10.2012 року (а.с.32), де визначено, що викрадено було гроші в сумі приблизно 2300 гривень.
На досудовому слідстві та в суді підсудний свої показання не змінював і послідовно вказував, що грошей було тільки 340 гривень.
З урахуванням зазначених показань підсудного та з урахуванням виявлених неточностей допущених органом досудового слідства у суда виникли сумніви з приводу викраденої підсудним суми грошей, які на кваліфікацію обвинувачення в цілому не впливають але впливають на окремі обставини, що входять до складу обвинувачення і встановлення яких є обов'язком суду, а тому вказані сумніви, згідно ч.3 ст.62 Конституції України та ч.2 ст.327 КПК України, суд тлумачить на користь підсудного і вважає показання підсудного в цій частині правдивими, а сума викрадених грошей складає 340 гривень.
Обираючи вид та мiру покарання суд враховує всi обставини справи, характер та ступiнь суспiльної небезпеки скоєного пiдсудним злочину, який вiдноситься до тяжких злочинiв, а також особу пiдсудного який за мiсцем проживання ніяк не характеризується, має на утриманні двоє малолітніх дітей, свою вину визнав повнiстю, в скоєному щиро розкаявся, потерпілий претензій до підсудного не має та просить його суворо не карати, а також те, що підсудний ранiше судимий, судимість не погашена, а призначене судом покарання не відбув.
До обтяжуючих обставин вини пiдсудного суд вiдносить рецидив злочинів, а до пом'якшуючих вину пiдсудного обставин суд вiдносить щире каяття пiдсудного.
Оцiнка судом ступеня тяжкостi вчиненого пiдсудним злочину, який вiдноситься до тяжких злочинiв, та особи винного який має не погашену судимість за скоєння умисного злочину проти власності і не відбувши покарання знову вчинив умисний злочин проти власності, дали суду можливiсть дiйти до висновку про не можливiсть виправлення i перевиховання пiдсудного без iзоляцiї вiд суспільства.
При цьому, враховуючи щире каяття підсудного та наявність на його утриманні малолітніх дітей, суд призначає строк відбування покарання найбільш наближеним до мінімальної санкції, визначеної в ч.3 ст.186 КК України, а зважаючи на не відбуття підсудним покарання, призначеного йому вироком та постановою Заліщицького райсуду, Тернопільської області, у вигляді 50 годин громадських робіт, суд вважає за необхідне призначити покарання за сукупністю вироків за правилами складання покарань передбаченими статтею 72 КК України.
Суд вважає що призначена міра покарання буде необхідною і достатньою для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів
Судові витрати, пов'язані із проведеними експертними дослідженнями, суд стягує з підсудного ОСОБА_3
На пiдставi викладеного, керуючись ст.ст.321-325 КПК України,суд,-
З А С У Д И В:
ОСОБА_3 визнати винним в скоєннi злочину, що передбачений ст.186 ч.3 КК України та призначити йому мiру покарання у виглядi чотирьох рокiв позбавлення волi.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання повністю приєднати не відбуту частину покарання за вироком Заліщицького райсуду від 28.03.2011 року і за постановою того ж суду від 12.09.2012 року, у виді 50 годин громадських робіт та відповідно до правил визначених статтею 72 КК України, із розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає вісім годин громадських робіт, остаточно призначити ОСОБА_3 міру покарання у вигляді чотирьох років шести днів позбавлення волі, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
Вiдбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 14 жовтня 2012 року, тобто з часу його затримання.
Мiру запобiжного заходу вiдносно засудженого ОСОБА_3, тримання під вартою, залишити до набрання вироком законної сили.
Речові докази по справі, а саме газовий пістолет ПГШ-790 серійний номер НОМЕР_1, п'ять набоїв до нього та дві викрутки які зберігаються у потерпілого ОСОБА_4, залишити у його власності.
Стягнути із засудженого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати по справі в сумі 329 (триста двадцять дев'ять) гривень, 68 копійок, перерахувавши їх НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області, код ЄДРПОУ 25575279, розрахунковий рахунок 31256272210002 в УДК в Чернівецькій області, МФО 856135.
На вирок може бути подана апеляцiя до Апеляцiйного суду Чернiвецької областi, через Сторожинецький районний суд, протягом 15 дiб, починаючи з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_3 протягом 15 діб з часу вручення йому копії вироку.
СУДДЯ:
Судове рішення № 29889489, Сторожинецький районний суд Чернівецької області було прийнято 11.03.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-259/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: