Рішення № 29889204, 05.03.2013, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 2026/1487/2012

Провадження № 2/630/82/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 рокум. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючогосудді Малихіна О.О.

за участю секретаря Косенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HAU2GA00000006 від 20 лютого 2007 року, в розмірі 97299,54 грн.:

·звернути стягнення на квартиру загальною площею 38,10 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № HAU2GA00000006 від 20 лютого 2007 р.) Публічним Акціонерним Товариством ОСОБА_2 «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки;

·виселити Відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_2 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної кватири;

·стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Позивач в обґрунтування позову вказував, що з відповідачем ОСОБА_1 20 лютого 2007 року був укладений кредитний договір № HAU2GA00000006 (далі за текстом Кредитний договір). За цим договором відповідачу був наданий кредит в сумі 30000,00 грн. зі строком користування до 17 лютого 2017 року, а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 14,04% на рік. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_2 і ОСОБА_1 20 лютого 2007 року уклали договір іпотеки № HAU2GA00000006 (надалі - договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 38,10 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, і належить йому на праві власності. Однак, відповідачем зобовязання за Кредитним договором не виконувались, внаслідок чого станом на 08 жовтня 2012 року виникла заборгованість за договором в загальному розмірі 97299,54 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, але подав суду заяву про підтримання позовних вимог і про розгляд справи за його відсутності. Справу просив розглянути в заочному порядку у разі неявки відповідачів.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки в судове засідання відповідач не сповістив, тому суд виходить з того, що його неявка відбулась за неповажних причин. Заяв про перенос розгляду справи відповідач до суду не подавав. Суд, зі згоди позивача, розглядає справу за відсутністю відповідача в заочному судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено наступне.

Між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», і ОСОБА_1 20 лютого 2007 року був укладений кредитний договір № HAU2GA00000006, за яким відповідачу були надані кредитні кошти в сумі 30000,00 грн. на ремонт квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, зі строком користування по 17 лютого 2017 року та сплатою відсотків у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту.

Згідно п. 7.1. Кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язався проводити погашення кредиту період з 20 по 25 число кожного місяця.

Кредитним договором в п. 4.1. встановлено, що у випадку порушення позичальником будь-яких зобов'язань по кредитному договору, позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 1,0% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлені строки відповідно до умов договору.

У відповідності до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або неналежне виконання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема, сплату неустойки.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобовязання за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом і щомісячної винагороди. Станом на 08 жовтня 2012 року з боку відповідача ОСОБА_1 перед позивачем утворилась заборгованість, яка складається з наступного:

·заборгованості за кредитом 26973,23 грн.;

·заборгованості по процентам за користування кредитом 28232,82 грн.;

·заборгованість по комісії за користування кредитом 2520,00 грн.;

·пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 39573,49 грн.

У відповідності до ст.ст. 625, 1048, 1054 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, і за кредитним договором зобовязаний повернути кредит та сплатити проценти і щомісячної винагороди.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач і 20 лютого 2007 року уклали договір іпотеки № HAU2GA00000006. Згідно з договором іпотеки ОСОБА_1 надав в іпотеку квартиру загальною площею 38,10 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, і належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_3 19 жовтня 2005 року, за реєстром № 3037.

В договорі іпотеки (п. 33.4.) сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 43750,00 грн. Але така вартість, вочевидь, не відображає дійсної вартості предмету іпотеки на теперішній час.

Відповідно п. 16.7.1, 16.7.2 іпотечного договору позивач вправі звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Згідно з ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися, зокрема, на підставі рішення суду.

Оцінюючи обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо сплати кредиту позивач має право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду повинен бути зазначений і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленої ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві.

Крім цього, згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

За повідомленням Люботинського МС ГУДМС України в Харківській області від 14 лютого 2013 року в квартирі, яка є предметом іпотеки, зареєстрований лише відповідач ОСОБА_1

Ст. 109 ЖК України передбачено, що звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом; звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

На підтвердження пропозиції відповідачу добровільно звільнити житлове приміщення до позову було додано письмову вимогу від 13 лютого 2012 року, направлену на ім'я ОСОБА_1, яку було здано на поштове відділення для відправлення 20 лютого 2012 року. В зазначеному листі ОСОБА_2 вимагає від відповідача в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги добровільно звільнити квартиру загальною площею 38,10 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, в зв'язку з прийняттям рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки. Однак, належних та беззаперечних доказів того, що відповідачем така письмова вимога була дійсно отримана та в добровільному порядку не виконана, позивачем до матеріалів справи не додано.

Виходячи із аналізу наведених правових норм закону, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника, або в інший погоджений сторонами строк. Оскільки на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні виконання імперативно-диспозитивних приписів, встановлених ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ч. 3 ст. 109 ЖК УКраїни, щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із житлового будинку або житлового приміщення, на які здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то такі позовні вимоги на цій стадії не можуть бути задоволені, оскільки на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення таких житлових приміщень їх мешканцями в розумінні вимог ст. 3 ЦПК щодо права особи для звернення до суду за захистом.

Крім цього, суд звертає увагу на той факт, що жилі приміщення, на яке звертається стягнення як на предмет іпотеки, були придбані відповідачем за власні кошти, а не за рахунок кредиту банку, що зумовлює, у разі прийняття рішення про виселення відповідача, надання йому іншого постійного жилого приміщення.

При таких обставинах суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Одночасно суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 530, 590, 610, 611, 625, 1048, 1054 ЦК України, ст. 109 ЖК України, ст.ст. 6, 12, 33, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 10, 11, 60, 213, 215, 224, 225 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HAU2GA00000006 від 20 лютого 2007 року в сумі 97299 (Девяносто сім тисяч двісті девяносто девять) грн. 54 коп., до складу якої входить: заборгованості за кредитом 26973,23 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 28232,82 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом 2520,00 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 39573,49 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру загальною площею 38,10 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № HAU2GA00000006 від 20 лютого 2007 р.) Публічним акціонерним товариством ОСОБА_2 «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Визначити початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, але не менше ніж 43750,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, рахунок 64993919400001, МФО 305299) витрати по оплаті судового збору в сумі 973,00 грн.

В іншій частині вимог в задоволенні відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Люботинського міського суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

На заочне рішення відповідачем протягом 10 днів, з моменту отримання копії рішення, до Люботинського міського суду Харківської області може бути подана письмова заява про його перегляд.

Суддя О. О. Малихін