Ухвала суду № 29888835, 11.03.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 232/5828/12 Провадження № 22-ц/772/736/2013Головуючий в суді першої інстанції:Сичук М.М.Категорія: 14Доповідач: Матківська М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Шемети Т.М., Марчук В.С.

При секретарі: Сніжко О.А.

За участю: представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 і його представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 лютого 2013 року у цивільній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Приватного науково-виробничого підприємства «ЗалізоБетонЦентр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський експертний центр» про захист права інтелектуальної власності автора на твір, стягнення компенсації за порушення авторських прав та стягнення моральної шкоди, -

В с т а н о в и л а :

У грудні 2012 року фізична особи-підприємець ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, Приватного науково-виробничого підприємства «ЗалізоБетонЦентр» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський експертний центр» про захист права інтелектуальної власності автора на твір, яким просила стягнути з відповідачів на її користь компенсацію за порушення авторських прав в розмірі 55 900 гр., солідарно стягнути моральну шкоду в розмірі 20 124 гр. і накласти на відповідачів солідарно штраф у розмірі 10 % сум, присуджених на її користь, який стягнути до Державного бюджету.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 лютого 2013 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 Провадження у справі за позовом ФОП ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ПНВП «ЗалізоБетонЦентр», ТОВ «Подільський експертний центр» про захист права інтелектуальної власності автора на твір, стягнення компенсації за порушення авторських прав та стягнення моральної шкоди, закрито. Роз'яснено позивачу право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

В апеляційній скарзі позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зазначила, що ухвалу суду вважає незаконною через порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 і його представник заперечили апеляційну скаргу, просять її відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Представник відповідача Приватного науково-виробничого підприємства «ЗалізоБетонЦентр» у судове засідання не з'явився і не надав письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Представник відповідача ТОВ «Подільський експертний центр», будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився; директор товариства С.Г. Боровкова надіслала письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із її захворюванням, надавши при цьому копію виписки із медичної карти амбулаторного хворого.

Відповідно до ч. 1 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Згідно зі ст. 42 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені, зокрема, такими документами: довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника ( п. 2 ч. 1). Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи (частина 3).

Представником відповідача ТОВ «Подільський експертний центр» не надано таких документів. При цьому, оскільки згідно цивільного процесуального закону інтереси юридичної особи може представляти як керівник, так і за довіреністю інша особа, то хвороба керівника не перешкоджає дії довіреності.

За правилами ч. 1 ст. 303-1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, згідно вимог ч. 2 ст.305 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.

Представник відповідача ТОВ «Подільський експертний центр» отримав судову повістку своєчасно - 4 березня 2013 року.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_3 та його представника, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.

Суд першої інстанції постановив ухвалу про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України в зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спірні правовідносини, які виникли між сторонами мають господарський, а не цивільний характер, є взаємопов'язаними та окремий їх розгляд неможливий, тому даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем по справі являється фізична особа-підприємець ОСОБА_5. Відповідачами є три особи - фізична особа ОСОБА_3 та дві юридичні особи - Приватне науково-виробниче підприємство «ЗалізоБетонЦентр» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Подільський експертний центр» (а. с. 2-7).

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2 роз'яснено, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулася в суд із позовною вимогою - про захист права інтелектуальної власності автора на твір та про стягнення компенсації і моральної шкоди за порушення її авторських прав (а. с. 2-7).

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у п. 3 постанови «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 4 червня 2010 року № 5 при визначенні судової юрисдикції судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автором вважається фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

У зв'язку з цим усі спори щодо визнання авторства на твір належать розглядати в порядку цивільного судочинства, в тому числі в разі набуття юридичною особою права суб'єкта права інтелектуальної власності на твір, який створено у зв'язку з виконанням трудового договору (частина друга статті 429) або який створено за замовленням (частина друга статті 430 ЦК).

При визначенні судової юрисдикції інших категорій справ щодо захисту авторського права і (або) суміжних прав судам слід виходити з положень статей 3 та 15 Цивільного процесуального кодексу України, статей 1 та 12 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, в порядку цивільного судочинства підлягає вирішенню спір за участю фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, якщо цей спір виник не у зв'язку зі здійсненням нею господарської діяльності.

Пунктом 11 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року № 5 роз'яснено, що належним відповідачем у справі про захист авторського права і (або) суміжних прав є особа, яка своїми діями порушила особисті немайнові чи майнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного та оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 24 жовтня 2011 року № 10 у пункті 2 роз'яснено, що з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Пунктом 3 цієї Постанови роз'яснено, що у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Пунктами 3.1 і 3.2 цієї постанови надано перелік господарських спорів, підвідомчих господарському суду.

Також роз'яснено, що якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або зазначено, що спір вирішується в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин (пункт 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10).

Як вбачається із позовної заяви учасниками спору являються: позивач - фізична особа-підприємець і три відповідачі, із яких два являються юридичними особами, а один відповідач - фізична особа ОСОБА_3 При цьому позивач звернулася до суду за захистом порушеного права інтелектуальної власності.

Крім цього, Вищий господарський суд України листом «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» від 07.04.2008 року № 01-8/211 надав наступні роз'яснення:

Відповідно до частини першої 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Згідно з частиною другою статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються тут як майнові відносини у сфері господарювання.

Відповідно до частини першої статті 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України, при цьому відповідно до частини першої статті 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Тому спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосовуванню перед тими нормами ЦК України, які містять відповідне загальне регулювання.

При цьому слід враховувати, що відповідно до частини другої статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Тому в разі, якщо норми ГК України не містять особливостей регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, а встановлюють загальні правила, які не узгоджуються із відповідними правилами ЦК України, слід застосовувати правила, встановлені ЦК України.

З урахуванням таких обставин та норм матеріального права і роз'яснень судової практики щодо застування цих норм, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийнято не вірне рішення про закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи (п. 1); недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими (п. 2); невідповідність висновків суду обставинам справи (п. 3); порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (п. 4).

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що ухвалу суду слід скасувати та на підставі п. 4 ст. 311 ЦПК України направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 лютого 2013 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ М.В. Матківська

Судді: /підпис/ Т.М. Шемета /підпис/ В.С. Марчук

З оригіналом згідно:

Суддя: М.В. Матківська