Постанова № 29887392, 07.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2013 р. Справа № 804/1919/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кальника В.В., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Закритого акціонерного товариства «ВО ДНІПРОБУД» про накладення арешту на кошти та інші цінності, -

ВСТАНОВИВ:

Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби 04 лютого 2013 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «ВО ДНІПРОБУД» з позовними вимогами про накладення арешту на кошти та інші цінності Закритого акціонерного товариства «ВО ДНІПРОБУД», що знаходяться в банках, з метою погашення податкової заборгованості в сумі 1467,33 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач в порушення вимог Податкового кодексу України має несплачену заборгованість перед бюджетом в сумі 1467,33 грн., податкову вимогу відповідачем не виконано, тому позивач вимушений звернутись до суду із позовом про застосування арешту коштів платника податків.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, заперечень проти позову не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

За таких обставин, у відповідності до вимог ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін, на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Закрите акціонерне товариство «ВО ДНІПРОБУД» (код ЄДРПОУ 25013179) є платником податків та інших обов'язкових платежів, знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 20.04.1999р., та станом на час розгляду справи перебуває на обліку в Новомосковській ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Згідно довідки Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби від 14.01.2013р. відповідач має податковий борг по платежам до бюджету, а саме з орендної плати за землю у розмірі 1467,33 грн.

Відповідачем було самостійно подано до Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 17.02.2012 №3834, якою було визначено податкові зобов'язання з орендної плати за землю на 2012 рік в розмірі 1438 грн. 26 коп. з розрахунку 658 грн. 78 коп за кожний місяць з жовтня по грудень 2012 року включно.

Визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю за три місяці 2012 року не були сплачені відповідачем в повному обсязі та в строки, встановлені законодавством. У зв'язку з цим відповідачу була нарахована пеня в загальному розмірі 29 грн. 07 коп.

30.10.2012р. відповідачем було частково погашено податковий борг у розмірі 538 грн. 08 коп.

Таким чином, станом на 11.01.2013р. заборгованість відповідача з орендної плати за землю складає 1467,33 грн.

Згідно п.54.1 ст.54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання а або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 203.2 ст.203 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Новомосковською ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби з метою погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 06.03.2012 року № 79 про сплату податкового боргу в сумі 611,11 грн.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, суд керується положеннями Податкового кодексу України та Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Мінфіну України від 7 листопада 2011 №1398.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Приписами статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України визначено обставини, за яких може бути застосовано арешт майна, а саме, якщо: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Згідно пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Положеннями пункту 7.3 розділу VII «Особливості застосування арешту коштів на рахунках платника податків» Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Мінфіну України від 7 листопада 2011 року №1398, визначено, що для застосування арешту коштів на рахунках платника податків, орган державної податкової служби звертається до суду з позовною заявою у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Суд зазначає, що позивачем при поданні позову не обґрунтовано обставини для застосування арешту коштів платника податків відповідно до п. 2 ст.94 ПК та не надано рішення податкового органу про застосування такого арешту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду з позовом про накладення арешту, скориставшись правом, наданим статтею 20 Податкового кодексу України, за відсутності передбачених статтею 94 ПК України обставин, за яких такий арешт може бути застосовано.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість.

Керуючись статтями 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник