Постанова № 29887331, 26.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 р. Справа № 804/419/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши у місті Дніпропетровську в письмовому провадженні справу за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» про застосування арешту коштів на відкритих рахунках платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просив постановити рішення про застосування арешту коштів на відкритих рахунках ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс», (код ЄДРПОУ 36559744). В обґрунтування позову зазначив, що у зв'язку з отриманням податкової інформації, яка свідчить про можливість порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, податковий орган просив відповідача надати документи для підтвердження даних, які надані не були. Після чого, був виданий наказ №1460 від 21.12.2012 року про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» за період з 01.06.2012 року по 01.10.2012 року з 21.12.2012 року. Але перевіряючі податкового органу відповідачем не були допущені до перевірки, про що складений відповідний акт.

В судовому засіданні представник позивача пред'явлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та пояснила, що надала суду всі докази в обґрунтування заявлених позовних вимог та не заперечувала проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що в справі є відповідні докази.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, частина 6 статті 128 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» (код ЄДРПОУ 36559744) зареєстроване як юридична особа та знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області.

Позивачем на адресу відповідача було направлено лист №32194/10/153-16 від 06.12.2012 року про надання пояснень та документально підтвердження щодо господарських операцій за січень-жовтень 2012 року.

Відповідачем до податкової інспекції пояснення та відповідні документи не були надані.

Таким чином, відповідно до пп.78.1.1. ст.78, п.78.4. ст.78 ПК України начальником ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська був виданий наказ № 1460 від 21.12.2012 року про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» за період з 01.06.2012 року по 01.10.2012 року з 21.12.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи при пред'явленні направлень та наказу про проведення виїзної позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «ПК «СДВ-Сервіс», а саме: директор Хорошок О.С. відмовився від підпису у направленні на перевірку, наказі на перевірку, та відповідно до допуску посадових осіб ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до перевірки.

Після отримання відмови в допуску посадових осіб ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до перевірки, був складений акт від 21.12.2012 року №1436/22-2/36559744, а тому позивач просить застосувати арешт коштів на відкритих рахунках ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс», (код ЄДРПОУ 36559744).

Проаналізувавши норми чинного законодавства України, дослідивши доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених позовних вимог, та надані докази, суд дійшов до наступного.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначено перелік прав органів державної податкової служби. Зокрема, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків передбачене п.п.20.1.16., п.п.20.1.7. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.п.20.1.16. п.20.1. ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом, у разі, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно п.п.20.1.17. п.20.1. ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, зазначеними нормами чітко передбачено, що право податкового органу на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків виникає лише в разі, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, або якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Крім виключного переліку обставин, за наявності яких у податкового органу виникає право на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти, Податковим кодексом України закріплено також особливий порядок накладення такого арешту.

Зазначене зумовлене тим, що адміністративний арешт майна (складовою якого є в тому числі кошти платника податків), у відповідності до ст.94 Податкового кодексу України, є винятковим способом забезпечення виконання платником податків своїх податкових зобов'язань.

Так, у відповідності до п.п.94.4. ст.94 ПК України, арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Натомість, відповідно до абз.2 п.п.94.6.2. п.94.6. ст. 94 Податкового кодексу України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до п.п.7.1, 7.3 розділу 7 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1398 від 07.11.2011 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.01.2012 р. за №9/20322, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому КАС України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що, на відміну від арешту майна платника податків, який застосовується за рішенням керівника податкового органу, реалізація права податкового органу на застосування арешту коштів платника податків здійснюється виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунках платника податків - в день прийняття керівником податкового органу відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.

При цьому, арешт коштів на рахунку платника є різновидом адміністративного арешту, а тому підстави для його застосування, визначені п.94.2. ст.94 ПК України, є загальними як для арешту майна, так і для арешту коштів платника податків.

Так, відповідно до п.п.94.2. ст.94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосований органами державної податкової служби лише за наявності обставин, вичерпній перелік яких наведено у п.п.94.2.1.-94.2.7. п.94.2. ст.94 Податкового кодексу України, а саме, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Аналогічні норми містить Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків (пункт 3.1 розділу 3).

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків може бути застосовано судом за позовною заявою податкового органу лише за умови:

- наявності однієї з обставин, визначених п.п.94.2.1.-94.2.7. п.94.2. ст.94 Податкового кодексу України;

- наявності рішення керівника податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Крім того, враховуючи закріплене КАС України обмеження права суб'єкта владних повноважень на звернення до адміністративного суду з позовом до фізичної чи юридичної особи лише у випадках, встановлених Конституцією та законами України, податковий орган має також довести наявність підстав, передбачених п.п.20.1.16., п.п.20.1.7. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, що надають йому право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків (як вже зазначалося вище, зазначеними нормами чітко передбачено, що право податкового органу на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків виникає лише в разі, якщо такий платник перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, або якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу).

Проте, звертаючись до суду з позовом з вимогою про застосування арешту кошів на відкритих рахунках платника податків ТОВ «ПК «СДВ-Сервіс», ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області не надала суду доказів наявності жодної з перелічених вище умов, за настання яких суд може прийняти рішення про застосування арешту коштів відповідача, а також наявності підстав, що надають позивачу право на звернення до суду із зазначеним позовом.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування арешту коштів на відкритих рахунках платника податків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» про застосування арешту коштів на відкритих рахунках платника податків - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя Кучма К.С.