Постанова № 29884633, 11.03.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2013 р. Справа № 5019/527/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 08.02.2013 року про повернення скарги на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції по справі № 5019/527/11

за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

про стягнення в сумі 2135397 грн. 33 коп.

за участю представників сторін:

стягувача - Слюсара М.О.,

боржника - Михайлова В.О.,

ДВС - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до місцевого господарського суду із скаргою, в якій просить визнати неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, визнати незаконною постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 12.09.2012 року ВП№29515256 з примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 05.08.2011 року № 5019/527/11 та зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження, вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.02.2013 року (суддя Мамченко Ю.А.) скаргу №31/10-567 від 04.02.2013 року на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції по справі №5019/527/11 повернуто Дочірній компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" без розгляду.

В обґрунтування своєї ухвали суд першої інстанції вказав, що стягувач у скарзі просить визнати неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, які полягають у винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 12.09.2012 року ВП №29515256, при цьому скаржник звернувся до суду із вказаною скаргою 06.02.2013 року, тобто після процесуального строку наданого для такого оскарження. При цьому скаржником одночасно зі скаргою не подано клопотання або не викладено у скарзі у вигляді клопотання прохання відновити пропущений строк подання скарги.

З огляду на приписи ст.121-2 ГПК України суд прийшов до висновку про повернення скарги без розгляду.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, стягувач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та передати скаргу до господарського суду Рівненської області.

Апелянт зокрема зазначає, що ДК "Газ України" про винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві стало відомо 23.01.2013 року, про що свідчить штамп та вхідний номер №827/1 на листі відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції №380/13 від 14.01.2013 року. Вважає, що строк на оскарження постанови від 12.09.2012 року не пропустив, оскільки звернувся до суду 04.02.2013 року, тобто в межах строку, визначеного 121-2 ГПК України.

Божник надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити ухвалу господарського суду Рівненської області від 08.02.2013 року без змін, а апеляційну скаргу Дочірній компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" без задоволення.

У відзиві вказує, що штамп канцелярської служби стягувача на листі відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції № 380/13 від 14.01.2012 року про надіслання постанови про повернення виконавчого документа, не може бути належним та допустимим доказом отримання її 23.01.2013 року, оскільки такий номер і дату можна проставити в будь-який день з моменту отримання. Зауважує, що стягувач мав би бути обізнаним про порушення його прав, адже постанова була занесена до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та останній мав можливість ознайомитись із ходом здійснення виконавчого провадження.

Відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористався, участь уповноваженого представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції не забезпечив, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та вимоги відповідно апеляційної скарги та відзиву на неї.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Рівненської області від 17.05.2011 року, залишеним без змін постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 07.07.2011 року та Вищого господарського суду від 18.10.2011 року, первісний позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Рівнетеплоенерго" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" борг у сумі 1609716,07 грн., пеню у сумі 129916,75 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 275449,99 грн., три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки у сумі 120314,52 грн., державне мито за подання позовної заяви у сумі 21354 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. У зустрічному позові відмовлено.

На виконання зазначеного рішення господарським судом 05.08.2011 року було видано наказ №5019/527/11, який на підставі заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" вих. №31/10-12279 від 06.10.2011 року відділом державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції прийнято до примусового виконання.

19.10.2011 року головним державним виконавцем відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 29515256 та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 25.10.2011 року.

Поряд з тим, постановою від 12.09.2012 року головним державним виконавцем відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції наказ господарського суду Рівненської області № 5019/527 від 05.08.2011 року повернуто стягувачу.

Згідно вказаної постанови між сторонами укладено договір №14/12-70 від 18.05.2012 року про реструктуризацію боргу, що унеможливлює подальше виконання рішення.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулось до місцевого господарського суду із скаргою, вих. №31/10-567 від 04.02.2013 року на дії відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції.

Повертаючи вказану скаргу без розгляду, місцевий господарський суд виходив із того, що стягувачем пропущено строк подання скарги та ним не заявлено клопотання про відновлення такого строку.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком господарського суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Стаття 82 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Порядок оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби у процедурі виконання рішення господарського суду встановлений ст.121-2 ГПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Отже, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби можуть бути оскаржені заінтересованою стороною протягом десяти днів: 1) з дня вчинення оскаржуваної дії, або 2) з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або 3) з дня, коли дія мала бути вчинена.

При цьому, згідно із ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала.

Таким чином, у процедурі оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби законодавець передбачив спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою, відновлення яких, у разі їх пропуску, є можливим за умов дотримання вимог, передбачених ст. 53 ГПК України.

З огляду на те, що оскаржена постанова від 12.09.2012 року була винесена державним виконавцем без участі представників сторін виконавчого провадження, отже строк на її оскарження слід рахувати саме з дня, коли стягувачу стало про неї відомо.

Колегією суддів встановлено, що постанову про повернення виконавчого документа від 12.09.2012 року було надіслано ДП "Газ України" 14.01.2013 року за вих. №380/13 та отримано останнім 23.01.2013 року, що підтверджується штампом про отримання вхідної кореспонденції на супровідному листі (а.с. 32).

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 50 ГПК України перебіг процесуального строку, обчисленого роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Отже, саме з 24.01.2013 року слід відраховувати 10-ти денний строк на оскарження постанови від 12.09.2012 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 51 ГПК України процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Як вбачається із матеріалів справи, скарга ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" була надіслана поштою до господарського суду Рівненської області 04.02.2013 року, що підтверджується штампом поштового відділення м. Київ № 135 на конверті (а.с. 48) та фіскальним чеком № 7149 від 04.02.2013 року.

Згідно описів вкладення у цінний лист та фіскальних чеків (а.с. 19-22) також 04.02.2013 року копію скарги стягувачем було надіслано боржнику та відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції.

Таким чином, виходячи з положень ч. 1 ст. 93, ч. 3 ст. 50, ст. 121-2 ГПК України, початок перебігу строку подання скарги припадав на 24.01.2013 року і закінчився о 24-ій годині 02.02.2013 року. Проте, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 51 ГПК України, у зв'язку з тим, що 02.02.2013 року та 03.02.2013 року були вихідними днями, останнім днем вказаного строку слід вважати 04.02.2013 року.

Наведене свідчить, що скарга ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" була подана стягувачем вчасно, в межах процесуального строку, встановленого ст. 121-2 ГПК України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що оскаржувана ухвала не містить посилання на докази, якими керувався місцевий господарський суд і на підставі яких дійшов висновку про подання скарги після закінчення процесуального строку, а зазначення в цій ухвалі про подання скарги 06.02.2013 року суперечить наявним матеріалам справи.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку щодо пропуску скаржником десятиденного строку для подання скарги.

Твердження боржника про те, що стягувач міг або повинен був дізнатися про порушення його прав уже 12.09.2012, тобто з дати винесення постанови про повернення виконавчого документа, не заслуговують до уваги, оскільки формулювання ч. 1 ст.121-2 ГПК вказує на початок перебігу строку на оскарження дій органів Державної виконавчої служби саме з дня, коли особі стало відомо про вчинення оскарженої дії.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення ст.ст. 104, 106 ГПК України, ухвала господарського суду підлягає скасуванню внаслідок неправильного застосування норм процесуального права з направленням справи на розгляд суду першої інстанції.

Зважаючи на те, що даний спір по суті ще не вирішений, а справа лише направлена на розгляд суду першої інстанції, питання розподілу судових витрат має бути вирішено місцевим господарським судом за результатами розгляду справи у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволити.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 08.02.2013 року у справі №5019/527/11 - скасувати.

Справу № 5019/527/11 передати на розгляд господарського суду Рівненської області .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Савченко Г.І.

Віддрук. 6 прим.:

1 - до справи (господарський суд Рівненської області),

2 - до матеріалів оскарження (ксерокопія),

3-4 - сторонам,

5 - ДВС Рівненського міського управління юстиції (м. Рівне, вул. Замкова, 22-А)

6 - в наряд.