Рішення № 29884141, 05.03.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. Справа № 5023/3920/12

вх. номер

Суддя Господарського суду Харківської області Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання: Бобровій Д.А.

розглянувши матеріали справи за позовом: ТОВ "Алгоритм" м. Харків

до 1) ТОВ "Компанія Опціон", м. Харків

про стягнення збитків 80000,00 грн.,

за участі представників сторін:

позивача - Караван Р.В., за довіреністю від 26.03.2012 року;

відповідача (ТОВ "Опціон") - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходилась справа за позовом ТОВ "Алгоритм", м. Харків до ТОВ "Компанія Опціон", м. Харків про стягнення коштів в сумі 80 000 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.10.2012 р. у справі № 5023/3920/12 (суддя Жельне С.Ч.) усне клопотання представника другого відповідача про зупинення провадження у справі відхилено. Позов задоволено частково. Визнано іпотечний договір № 07/059/І02/06-КЛТ від 18.12.2007 р., із змінами та доповненнями, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» в особі Харківської філії ВАТ «Кредитпромбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Опціон», посвідчений 18.12.2007 р. приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М., та зареєстрованим в реєстрі за № 5083 - недійсним. В решті позовних вимог позов залишено без розгляду. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Опціон» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алгоритм» солідарно судовий збір в сумі 1073,00 грн.

Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» з рішенням місцевого господарського суду не погодилося, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2012 р. у справі № 5023/3920/12 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду 13.12.12р. апеляційну скаргу ПАТ «Кредитпромбанк» залишено без задоволення, рішення господарського Харківської області від 04.10.2012 року по справі №5023/3920/12 залишено без змін, в задоволенні заяви ПАТ «Кредитпромбанк» про накладення арешту на майно, яке було предметом спірного іпотечного договору, відмовлено.

Не погоджуючись з винесеною постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 13.12.2012 року та рішення суду першої інстанції від 04.10.2012 року та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити, стягнути з ТОВ "Алгоритм" на користь ПАТ "Кредитпромбанк" в особі Харківської філії ПАТ "Кредитпромбанк" витрати зі сплати судового збору в сумі 1341,25 грн. за подання апеляційної скарги та у розмірі 1555,85 грн. за подання касаційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу ПАТ "Кредитпромбанк" в особі Харківської філії ПАТ "Кредитпромбанк" задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 року та рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2012 року у справі №5023/3920/12 скасовано, справу №5023/3920/12 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою суду від 25.02.13р. справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

05.03.13р. представник позивача надав клопотання, в якому просить суд не розглядати заяву ТОВ "Алгоритм" вих. №51 від 10.09.12р. про зміну предмету позову.

05.03.13р. представник позивача надав уточнення до клопотання, в якому просить суд не розглядати заяву ТОВ "Алгоритм" вих. №51 від 10.09.12р. про зміну предмету позову вважати не поданою.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Приймаючи до уваги п.6 Інформаційного листа від 14.08.2007 року №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" на запитання, чи вправі позивач частково відмовитись від позову, не виключає можливості часткової відмови. Однак вона можлива лише у випадку, якщо позивачем заявлено дві чи більше вимог, і позивач відмовляється не від усіх цих вимог.

Відповідно до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 передбачено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь - якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника позивача та уточнення до клопотання, в якому просить суд не розглядати заяву і вважати не поданою заяву ТОВ "Алгоритм" вих. №51 від 11.09.12р. про зміну предмету позову (аркуш справи №22, І-й том), як таке, що не суперечить нормам діючого законодавства і вважає його, як часткову відмову позивача від завлених позовних вимог, тому продовжує розгляд справи з його урахуванням.

Представник позивача в судовому засіданні 05.03.13р. підтримав первісні позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 05.03.13р. не з`явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, місце і дату судового засідання, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення з відміткою про вручення відповідачу 01.03.2013 року поштового відправлення, яке було повернуто до суду 05.03.2013 року.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони. Ухвалою суду від 25.02.13р. року сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд виходить з наступного.

18 грудня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Опціон" (перший відповідач) та Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк", перейменованим в подальшому в Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк", в особі Харківської філії ВАТ "Кредитпромбанк" (другий відповідач), був укладений іпотечний договір № 07/059/І02/06-КЛТ, посвідчений 18 грудня 2007 р. приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М., та зареєстрованим в реєстрі за № 5083.

Згідно п. 1.1 іпотечного договору № 07/059/І02/06-КЛТ від 18.12.2007 р., предметом іпотеки за ним є нежитлова будівля (корпус літ. " 1-Б", загальною площею 12 758,97 кв.м.), що розташована за адресою Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Петровського, б.163-б, та належна іпотекодавцю (відповідач-1) на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 15.10.2007 р., укладеного між ТОВ "Алгоритм" та ТОВ "Компанія "Опціон".

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.02.2009 р. по справі № 40/38-09, що набрало законної сили, визнано недійсним з моменту підписання договір купівлі-продажу корпусу №1-Б, що знаходиться за адресою Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Петровського, б.163-б, загальною площею 12 758,97 кв.м., укладений між ТОВ "Алгоритм" та ТОВ "Компанія "Опціон" 15.10.2007 р., та посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гугель А.С.; визнано незаконним набуття відповідачем - ТОВ "Компанія "Опціон" права власності на корпус №1-Б, що знаходиться за адресою Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Петровського, б.163-б, з моменту реєстрації.

У зв'язку із визнанням договору купівлі - продажу від 15.10.2007р. недійсним, та, відповідно, відсутності набуття ТОВ «Компанія «Опціон» статусу власника майна, ТОВ «Компанія «Опціон» не мало право на укладання спірного іпотечного договору, в якості іпотекодавця, за відсутністю права власності на предмет іпотеки, обумовленого договором купівлі-продажу від 15.10.2007р., визнаного недійсним зазначеним рішенням суду, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки вважає, що такі дії відповідача стали підставою для понесення позивачем збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 80000,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У роз'ясненні Вищого господарського суду України N 02-5/215 від 01.04.94 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" зазначається, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків (відшкодування шкоди), господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності, а саме наявність правил поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно - наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Відповідно до ч. 1 п. 8 ст. 16 ЦК України відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.

Відповідно до ч.1 ст.22, ч.1 ст. 623 ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв`язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв`язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.

Вимоги про стягнення збитків можуть бути задоволені лише у випадку якщо буде доведено кожний з елементів складу правопорушення. Недоведення хоч би одного з них виключає можливість задоволення вимоги про стягнення збитків.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

В позовній заяві позивач посилається на те, що у зв'язку з неправомірними діями відповідача позивач був позбавлений можливості розпоряджатися об'єктом нерухомості, що був предметом іпотечного договору № 07/059/102/06-КЛТ від 18 грудня 2007 року, внаслідок чого позивач зазнав збитків, у вигляді упущеної вигоди в сумі 80 000 грн., але жодних доказів в підтвердження своїх вимог та стверджень не надав.

Оскільки позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували заявлені до стягнення збитки, а також причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, крім того, немає достатніх доказів вини відповідача і доказів самої протиправної поведінки, тому суд не вбачає підстав для задоволенні позовних вимог позивача та відмовляє в задоволенні позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, в даному випадку судовий збір залишається за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст. 11, 16, 22, 623 Цивільного кодексу України; ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 07.03.2013 року.

Суддя Шарко Л.В.