Рішення № 29883963, 16.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-12/18126-2012 16.01.13За позовом Приватного Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"

Про стягнення 16 155,82 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Юхименко С.Ю. - представник (дов. № 3037 від 15.10.2012)

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне Акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про стягнення 16 155,82 грн.

Ухвалою суду від 17.12.2012 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 5011-12/18126-2012 та призначено розгляд справи на 16.01.2013.

В судове засідання 16.01.2013 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 16.01.2013 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про чс та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.01.2013 оголошено повний текст рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.2011 між ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", як страховиком та Крікун Л.А., як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування автотранспорту № АЗ 123/000/110000054, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля "Hyundai Getz" д.р.н. АМ 5692 АК.

Як вбачається з Довідки ВДАІ ГУМВС України Подільського району м. Києва № 8949212, 20.01.2012 в м. Києві на вул. Білицька сталась ДТП за участю застрахованого автомобіля "Hyundai Getz" д.р.н. АМ 5692 АК., під керуванням Крікун Л.А. та автомобіля "Toyota" д.р.н. АА 6460 СК, під керуванням Гусак О.Г.

Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 16.02..12. № 2607/1222/2012 гр. Гусака О.Г.. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно із Звітом № 0054_12 про оцінку автомобіля "Hyundai Getz" д.р.н. АМ 5692 АК матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 25 861,11 грн.

Відповідно до страхового акту № /123/000/12/0024, пошкодження транспортного засобу марки "Hyundai Getz" д.р.н. АМ 5692 АК, внаслідок ДТП, яка сталася 20.01.2012 р. в м. Києві за участю застрахованого автомобіля, визнано позивачем страховим випадком.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на виконання своїх зобов'язань за договором добровільного страхування автотранспорту № АЗ 123/000/110000054, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 1000378518 від 06.03.2012 на суму 16 155,82 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем (страховик) та гр. Гусак О.Г.. було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6582598, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль "Toyota" д.р.н. АА 6460 СК, ліміт за шкоду майну - 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

14.05.12 позивач направив на адресу відповідача претензію № 4122 про відшкодування шкоди у зв'язку з ДТП, однак відповіді на претензійний лист відповідачем не надано.

Проте, за твердженням позивача, станом на момент вирішення спору, страхове відшкодування сплачено не було.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність Гусак О.Г, в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "Toyota" д.р.н. АА 6460 СК НС, була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АА/6582598).

Вина водія, який керував автомобілем "Toyota" д.р.н. АА 6460 СК НС, підтверджується постановою Подільського районного суду м. Києва від 16.02.2012.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Hyundai Getz" д.р.н. АМ 5692 АК ,відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АА/6582598), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування автотранспорту № АЗ 123/000/110000054 від 14.09.2011, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АА/6582598 складає 0,00 грн.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню повністю у розмірі 16 155,82 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства НАСК "Оранта" (01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул.. Фрунзе, 40, код ЄДРПОУ 206026881) 16 155 (шістнадцять тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн.. 82 коп.страхового відшкодування, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко