Рішення № 29883906, 05.03.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" березня 2013 р. Справа № 906/153/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Карпович В.О. - (директор) довіреність від 31.01.13р. №69;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полікарснаб" (м.Житомир)

до Публічного акціонерного товариства Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" (смт. Першотравневе, Овруцький район, Житомирська область)

про стягнення 64312,70 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 60275,00грн. основного боргу та 2317,20грн. пені. При цьому, в процесі розгляду справи, судом було встановлено, що до визначеної у позовній заяві ціни позову помилково включено 1720,50грн. судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Подав клопотання, що було задоволено судом, про долучення до матеріалів справи копій документів (а.с. 76-150, т.1; а.с. 1-109, т.2), у тому числі доказів направлення відповідачу додатків до позовної заяви. В усному порядку пояснив, що пеню нараховано за період з 01.09.12р. по 28.01.13р. (а.с. 63, т.1; а.с.110, т.2)

Відповідач в судове засідання не з'явився. 04.03.13р. на адресу суду повернулася копія ухвали господарського суду Житомирської області від 18.02.13р, направлена відповідачу за адресою: 11114, Житомирська обл., Овруцький р-н., смт. Першотравневе, вул. Леніна, 1, з відміткою відділення поштового зв'язку: "За терміном зберігання" (а.с 72-74, т.1). Згідно зроблених працівниками поштового відділення відміток на конверті поштового відправлення, 22.02.13р., 23.02.13р. та 27.02.13р. кореспонденцію доставляли на адресу відповідача, однак останньому вона вручена не була.

Згідно наявних в матеріалах справи витягів з ЄДРПОУ (а.с. 61, 11-112, т.2), станом на 07.02.13р. та на 05.03.13р. місцезнаходження ПАТ Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" - 11114, Житомирська обл., Овруцький р-н., смт. Першотравневе, вул. Леніна, 1, тобто адреса, на яку направлялася судом адресована відповідачу поштова кореспонденція.

У відповідності до п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.11р. №18, 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 )... За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки вся поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу, що ухвалою господарського суду від 18.02.13р. наступне судове засідання було призначено на 05.03.13р., зокрема, у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали суду та неявкою його представника, враховуючи також клопотання від 11.08.13р., згідно якого ПАТ Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" просило відкласти розгляд справи, оскільки йому не було направлено додатки до позовної заяви.

Згідно наданих представником позивача доказів, додатки до позовної заяви було направлено відповідачу 08.03.13р. (а.с.110, т.2).

При цьому, як вбачається зі змісту клопотання відповідача та з повідомлення про вручення поштового відправлення, з 06.02.13р. (а.с.55, 57, т.2) відповідач був обізнаний про призначене на 18.02.13р. судове засідання та, відповідно, про розгляд даної справи, і згідно ст.22 ГПК України, при необхідності, він не був позбавлений права та мав достатньо часу на ознайомлення з матеріалами справи, як до судового засідання 18.02.13р., так і після вказаного судового засідання та до 05.03.13р.

Крім того, ухвалами суду від 01.02.13р., та від 18.02.13р. сторін було зобов'язано, у випадку неможливості направлення в судове засідання своїх повноважних представників, до дня судового засідання подати через канцелярію господарського суду витребувані ухвалою документи (копії належним чином завірити).

Натомість, всупереч вищенаведеному, відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами та не виконав покладених на нього ухвалами суду обов'язків.

За вказаних обставин, відсутність представника відповідача, на думку суду, не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши надані до справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 12.01.12р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полікарбснаб" (продавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" (покупець, відповідач), укладено Договір №10/11-П/К-12 (а.с .47-48, т.1), за умовами якого продавець зобов'язався протягом строку дії цього Договору постачати та передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався приймати товар та оплачувати його на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1. Договору).

Згідно позовної заяви позивач вказав, що позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання, передавши відповідачу товар по накладних №1103 від 03.08.12р. на суму 1108,32грн., №1173 від 16.08.12р. на суму 5105,58грн., №1330 від 14.09.12р. на суму 2304,00грн., №1329 від 14.09.12р. на суму 2384,04грн., №1415 від 28.09.12р., на суму 2304,00грн., №1416 від 28.09.12р. на суму 3432,00грн., №1417 від 28.09.12р. на суму 3540,00грн., №1526 від 12.10.12р. на суму 4871,52грн., №1461 від 05.10.12р. на суму 2108,16грн., №1596 від 19.10.12р. на суму 2304,00грн., №1595 від 19.10.12р. на суму 2832,00грн., №1594 від 19.10.12р. на суму 2715,60грн., №1527 від 12.10.12р. на суму 1188,00грн., № 1593 від 19.10.12р. на суму 375,60грн., №1598 від 22.10.12р. на суму 4536,48грн., №1631 від 25.10.12р. на суму 414,00грн., №1632 від 25.10.12р. на суму 1056,42грн., №1633 від 25.10.12р. на суму 2513,40грн., №1640 від 25.10.12р. на суму 1857,60грн., №1695 від 01.11.12р. на суму 3262,80грн., №1696 від 01.11.12р. на суму 2124,00грн., №1697 від 01.11.12р. на суму 3636,18грн., №1698 від 01.11.12р. на суму 3024,00грн., №1789 від 15.11.12р. на суму 2751,48грн.

Отримання товару відповідачем позивач підтверджує також дорученнями №347 від 02.08.12р., №376 від 15.08.12р., №419 від 20.09.12р., №456 від 18.10.12р., №467 від 24.10.12р., №479 від 31.10.12р. №488 від 14.11.12р., та вказує, що деякі накладні підтверджені і печаткою підприємства.

Всього, за даними позивача, згідно вказаних накладних, відповідачу було передано товар на загальну суму 64456,38грн., однак, останній прийнявши товар, повністю його не оплатив.

Зокрема, позивач вказує, що відповідач частково розрахувався за товар по накладній №1173 від 16.08.12р. на суму 4181,38грн., врезультаті чого станом на 28.01.13р. його заборгованість склала 60275,00грн.

Зазначає, що з метою досудового врегулювання спору відповідачу 10.01.13р. була направлена претензія за вих. №62, з проханням в семиденний термін провести розрахунки, однак відповіді на неї не надійшло.

Враховуючи, що відповідачем було прострочено виконання грошового зобов'язання, позивач, керуючись п. 6.2. Договору, нарахував до стягнення з ПАТ Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" 2317,20грн. пені.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів погашення боргу не надав.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні відносини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів, інших юридичних фактів.

Відповідно до положень ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно матеріалів справи, спір між сторонами виник в процесі виконання договору купівлі-продажу №10/11-П/К-12 від 12.01.12р., з додатком №1 та Додатковою угодою від 12.04.12р. до нього (а.с .47-50, т.1).

Стаття 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1.2. Договору (в редакції Додатку №1), найменування товару, асортимент, кількість та ціна товару сторонами узгоджується на підставі заявки покупця з послідуючою фіксацією такого узгодження специфікацією, рахунком та видатковою накладною, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Продукція передається покупцю під розпис його представника у видатковій накладній продавця. Товар вважається переданим покупцеві з моменту фактичної передачі йому разом з необхідними супроводжуючими документами та підписання покупцем видаткової накладної продавця про прийняття цього товару (п. 2.1. Договору).

Наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами, довіреностями, видатковими та податковими накладними (а.с. 10-41, 129-150 т.1; а.с. 1-60, т.2) підтверджено, що за період з 03.08.12р. по 15.11.12р. позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 134529,91грн., у тому числі по накладних, за якими, згідно даних позивача існує заборгованість.

Так, за ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 1 статті 1 вказаного Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Так, накладна являється первинним разовим документом по обліку товарно-матеріальних цінностей, який для надання їй юридичної сили і доказовості повинен мати обов'язкові вищезазначені реквізити. Накладні застосовуються в усіх підприємствах і є документами, згідно яких фіксується надходження або відпуск матеріальних цінностей.

Водночас пунктом 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей, затвердженої Наказом Мінфіну України N 99 від 16.05.96р. визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.

Тобто довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення керівника підприємства про надання повноважень конкретній фізичній особі одержати для підприємства цінності, згідно визначених у ній переліку та кількості.

Частиною 2 п. 10 Інструкції визначено, що невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності. Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом "невикористана" і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів.

Із доданих до матеріалів справі копій наданих позивачем примірників накладних вбачається, що вони оформлені саме для відпуску відповідачу товару, згідно наданих до справи довіреностей. Доказів того, що видані відповідачем довіреності не були використані, як того вимагає п. 10 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей, чи анульована (пп. "д" п.11 Інструкції), матеріали справи не містять.

Слід зазначити, що у видаткових накладних, які не містять посилання на довіреність (на що звертав увагу позивач), факт отримання товару засвідчено печаткою відповідача (зокрема а.с. 21-23, т.1).

Крім того, видані на кожну партію поставки товару податкові накладні, які, зокрема, містять посилання на Договір купівлі-продажу №10/11-П/К-12 (а.с. 10-60, т.2), згідно п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010, є податковим документом і одночасно відображаються у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7. ст. 201 ПКУ). Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Враховуючи викладене, надані до справи первинні документи є належним підтвердженням поставки відповідачу товару згідно Договору від 12.01.12р. за №10/11-П/К-12, зокрема, на суму 64456,38грн., згідно наведених у позовній заяві видаткових накладних.

Також матеріали справи містять платіжне доручення №1278 та виписки по рахунку (а.с. 42, 63-109, т.2), згідно яких за період з 02.08.12р. по 28.11.12р., при визначеному позивачем на 01.08.12р. сальдо в сумі 43007,40грн. (а.с.52, т.1), відповідачем було проведено оплати на суму 117262,31грн., врезультаті чого станом на 31.03.13р. неоплаченим залишився товар на суму 60275,00грн.

Частина 1 статті 692 ЦК України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно пункту 3.2. Договору, покупець зобов'язаний оплатити поставлений товар не пізніше останнього дня поточного місяця, в якому був відвантажений товар, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця.

Так, наявним у справі платіжним дорученням №1278 від 18.10.12р. (а.с. 42, т.1) підтверджено, що відповідачем було частково проведено оплату на суму 4181,58грн. Зазначені кошти позивачем, у відповідності до приписів п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. №22, правомірно зараховано згідно вказаного у платіжному документі призначенні платежу, а саме: згідно рахунку №1501 від 14.08.12р. тобто, в часткове погашення боргу по видатковій накладній №1173 від 16.08.12р., згідно якої вартість поставленого товару становить 5105,58грн.

Судом також встановлено, що позивачем дотримано визначений вказаною Інструкцією порядок зарахування і решти проведених відповідачем оплат, врезультаті чого обґрунтованою є його вимога про стягнення заборгованості в сумі 60275,00грн. саме за наведеними у позовній заяві накладними.

Оскільки доказів додатково проведених розрахунків матеріали справи не містять, на час розгляду справи в суді загальна заборгованість відповідача за отриманий товар склала 60275,00грн., що підтвердив представник позивача в судовому засіданні, надавши довідку про стан заборгованості станом на 05.03.13р. (а.с. 62, т.2).

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, що відповідає приписам ст. 526 ЦК України.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 60275,00грн. грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Так, позивачем пеню нараховано по кожній накладній окремо за період з 01.09.12р. по 28.01.13р. (а.с. 63, т.1; а.с.110, т.2), однак у предоставленому ним розрахунку пені помилково за основу взято 360дні, а не фактичну кількість календарних днів у році.

Здійснивши перерахунок пені, суд вважає правомірно нарахованою її суму 2285,46грн. У стягненні 31,74грн. пені слід відмовити.

Відповідно ст. 32ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі...

За ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно ст. 34ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, копії яких долучено до матеріалів справи, підлягає задоволенню частково на суму 62560,46рн., з яких: 60275,00грн. основного боргу та 2285,46 грн. пені.

У стягненні 31,74грн. пені суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" (11114, Житомирська обл., Овруцький р-н., смт. Першотравневе, вул. Леніна, 1, код 00191879)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полікарснаб" (10001, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Ватутіна, 75, код 37151623):

- 60275,00грн. основного боргу;

- 2285,46 грн. пені;

- 1719,63 грн. судового збору.

3. У стягненні 31,74грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.03.13

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - до справи;

2 - відповідачу (рек. з пов. про вруч.)