Постанова № 29883541, 26.02.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 лютого 2013 р. № 13040/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Архіпової С.В.

при секретарі - Пєнцові М.В.,

за участю: представника позивача - Гусарової В.В.

представника відповідача-Павленко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНТЕР-ПЛАСТ СЕРВИС»

до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ИНТЕР-ПЛАСТ СЕРВИС» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі по тексту - відповідач) та просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.05.12 р. № 0000401530, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 35936,75 грн., з яких за основним платежем нараховано 28751,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 7187,75 грн

Позивач зазначає, що не згоден з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси, оскільки з висновків відповідача випливає, що позивач не має права

придбавати товари (роботи, послуги) і відповідно відносити до податкового кредиту суми ПДВ, що пов'язані з таким придбанням, заздалегідь не упевнившись в тому, що постачальник таких товарів (робіт, послуг) своєчасно подасть до податкових органів декларацію.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи податкове повідомлення - рішення, яке оскаржується, цілком законним та обґрунтованим. В запереченнях відповідач посилається на порушення, які встановлені під час проведення камеральної перевірки, а саме порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI та завищення суми податкового кредиту р.17 по декларації з ПДВ за березень 2012 року на 28750,9 грн., чим занижено суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет р.25 по декларації за березень 2012 року на 28751 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що фахівцями відповідача проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2012 року позивача.

За результатами перевірки складено акт № 731/15-316/31632520 від 16.05.2012 року, згідно якого встановлені порушення, а саме: порушення пункту 198.6 статті, пунктів 201.8, 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, пп. 4.6.1 п. 4.6 розділу ІІІ «Розрахунки з бюджетом за звітний період» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за №197/18935, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом.

На підставі вищевказаного акту, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Доходячи висновку про наявність порушень з боку позивача, відповідач виходив з того, що згідно даних декларації з податку на додану вартість позивача за березень 2012 року від 19.04.2012 року №9020235056 та в додатку №5 до декларації Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів №9020230186 від 19.04.2012 року, він мав взаємовідносини з ТОВ «Промтехноопт» (код 37092055). Згідно даних реєстру платників податку на додану вартість «Промтехноопт», свідоцтво платника податків на додану вартість від 06.08.2010 р. №100296388 анульовано 24.01.2012 р. Відповідно до наданого реєстру отриманих податкових накладних за березень 2012 року податкові накладні виписані ТОВ «Промтехноопт» на загальну суму без ПДВ 143754,5 грн., сума ПДВ 28750,9 грн. включені підприємством до складу податкового кредиту, а саме:

від 02.03.2012 року №16, вартість без ПДВ 49551,5 грн., сума ПДВ - 9910,3 грн;

від 05.03.2012 року №30, вартість без ПДВ 48269 грн., сума ПДВ - 9653,8 грн;

від 06.03.2012 року №43, вартість без ПДВ 45934 грн., сума ПДВ - 9186,8 грн;

Згідно даних реєстру платників податків на додану вартість позивач задекларував податковий кредит по взаємовідносинам з вищевказаним контрагентом, але згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів, зазначена сума ПДВ до складу податкових зобов'язань ТОВ «Промтехноопт» за березень 2012 року не включена, внаслідок ненадання податкової декларації за податку на додану вартість за березень 2012 року.

На думку відповідача, факт неподання податкових декларацій ТОВ «Промтехноопт», недекларування об'єкту оподаткування та податкових зобов'язань з ПДВ свідчать про відсутність правових підстав у позивача для формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів від його контрагента.

На підставі розгляду акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення, згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 28751,00 грн., а також нараховано штрафні санкції в розмірі 7187,75 грн., на загальну суму 35939,75 грн.

Як встановлено судом, висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту, що спричинило заниження суми, яка підлягає нарахуванню до сплату в бюджет по декларації за березень 2012 року, зроблено відповідачем в зв'язку з тим, що позивач, на думку відповідача, не мав права включати взаємовідносини з ТОВ «Промтехноопт» до податкового кредиту, оскільки у останнього анульовано свідоцтво платника ПДВ.

Так, позивачем порушено п.198.6 ст. 198 - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтвердженні податковими накладними або оформленні з порушенням вимог чи не підтвердженні митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України), п.201.8 - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченим ст. 183 Податкового кодексу України, п.201.10 - відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладній в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI та завищено суму податкового кредиту по декларації з ПДВ за березень 2012 року на 28750,9 грн., чим занижено суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за березень 2012 року на 28751 грн.

Суд з таким висновком відповідача погоджується, керуючись наступним.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ТОВ «Промтехноопт» 01.12.2011р. укладено договір купівлі - продажу товарів. Відповідно до умов договору, ТОВ «Промтехноопт» зобов'язується надати позивачу у власність товар (витратні матеріали) згідно рахунка - фактури, а позивач зобов'язується прийняти та сплатити за нього на умовах даного договору. Згідно цього договору продавець та покупець є платниками податку на прибуток на загальних засадах. Виконання умов договору підтверджено видатковими та податковими накладними.

Також, у судовому засіданні представником позивача надані товарно-транспортні накладні, згідно яких підтверджено поставку товарно-матеріальних цінностей на адресу позивача від ТОВ «Промтехноопт» автопідприємством ФОП ОСОБА_2

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2012 року у справі за № 2а-973/12/2070 за позовом ТОВ «Промтехноопт» до Державної податкової інспекції у Жовтневому району м. Харкова ДПС визнано протиправним та скасовано Рішення №1/15-02-36 від 24.01.12 р. ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова ДПС про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Промтехноопт».

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 р., апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова ДПС залишено без задоволення, а Постанову Харківського окружного адміністративного суду залишено без змін.

Таким чином, посилання ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова ДПС на п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України, у якому вказано, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум до податкового кредиту, виписку податкових накладних є безпідставним.

В подальшому придбаний товар проданий позивачем на адресу ВАТ «Турбоатом». На підтвердження цього позивач надав договір поставки №34 від 15.10.2008 року (а.с. 110), згідно якого, позивач (постачальник) зобов'язується передати у власність ВАТ «Турбоатом» (покупця), а Покупець прийняти та сплатити продукцію в асортименті, кількості і якості та згідно цін, вказаних у Специфікаціях до Договору, підписаних Сторонами, які є невід'ємною частиною цього Договору. Згідно умов даного Договору - поставка продукції здійснюється засобами постачальника. Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, умовами поставки був самовивіз. Однак, жодних доказів виконання умов поставки по даному договору, представник позивача до суду не надав.

Як вказано в акті № 731/15-316/31632520 від 16.05.2012 року, - позивачем порушено пункт 198.6 статті 198 - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтвердженні податковими накладними або оформленні з порушенням вимог чи не підтвердженні митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України).

Пунктами 11.1., 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. за № 363 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568, встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Відповідно до п.п. а) п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтвердження податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається с сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 198 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуванних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковуванні операції протягом такого звітного періоду.

Згідно п.п. 7.4.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, позивачем не надано товарно-транспортні накладні, документи про оплату послуг за перевезення промислових товарів, враховуючи територіальну віддаленість позивача з його покупцем, що вказує на відсутність використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача та на правомірність висновків ДПІ викладеніх у Акті перевірки.

При цьому суд враховує, що згідно приписів ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, судом не встановлено підстав для його скасування, оскільки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду в повній мірі доведено правомірність свого рішення відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України.

Враховуючи, що факти порушень позивачем вимог податкового законодавства знаходять своє підтвердження в ході судового розгляду справи, суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

З врахуванням вищевикладеного, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем в ході судового розгляду доведено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість висновків, які містяться в акті перевірки позивача.

Згідно з положеннями ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позову адміністративного Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНТЕР-ПЛАСТ СЕРВИС» до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

Повний текст постанови складено та підписано 01 березня 2013 року.

Суддя С.В. Архіпова