Постанова № 29883425, 27.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2013 року № 2а-18036/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали в письмовому провадженні

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укргазбуд»

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби

про визнання дії незаконними, скасувати рішення №5 від 20.11.2012,

зобов’язати вчинити дії

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укргазбуд», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій ДПІ у Шевченківському районі м. Києва по анулюванню реєстрації ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРАГАЗБУД» платником податку на додану вартість незаконними; скасувати рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №5 від 20.11.2012 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість в повному обсязі; зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі м. Києва відновити реєстрацію ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРГАЗБУД» платником податку на додану вартість з 20.11.2012 року шляхом включення до реєстру платників податку на додану вартість.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що Відповідачем з порушенням норм податкового законодавства було прийнято спірне рішення, що призвело до порушення прав Позивача.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що в ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, а в діях Відповідача відсутні порушення, а тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укргазбуд» зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 03.12.2009 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України АБ №562275 від 24.12.2012 р.

Позивач був взятий на облік в ДПІ у Шевченківському районі міста Києва 07.12.2009 року за №37703, та зареєстровано платником ПДВ з 01.03.2011, свідоцтво №100325833, ІПН 368580626599.

Як встановлено судом, що 20.11.2012 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було прийнято рішення №5 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Укргазбуд», яке мотивоване тим, що підприємство звітує протягом 12 послідовних податкових місяців (з 01.09.2010 року по 31.05.2012 рік) по деклараціях з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок, та має за останні дванадцять календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій “ 0” гривень.

В запереченнях на позовну заяву Відповідач зазначає наступне: «ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС було складено Довідку №34/1520 від 20.11.2012 року про подання платником ПДВ податковому органу деклараціях з податку на додану вартість протягом 12 послідовних місяців, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Даний висновок було зроблено на підставі Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КОМПАНІЯ УКРГАЗБУД» (код ЄДРПОУ 36858065) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами за період: з 01.09.2010 року по 31.05.2012 року, складеного ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС.

За результатами перевірки ДПІ було зменшено до нуля задекларовані податкові зобов'язання за період: з 01.09.2010 року по 31.05.2012 року та податковий кредит за період з 01.09.2010 року по 31.05.2012 року.

За наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) податковий орган приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення податковим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства (п.п. 5.5.3 положення №1394).».

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Згідно із підпунктом “г” пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість визначено в Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року № 1394 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за № 1369/20107 (далі - Положення № 1394).

Підпунктом 5.1.3 пункту 5.1 Положення № 1394 встановлено, що при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом “г” пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого, ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання податковим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 Положення № 1394, податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

У силу вимог підпункту 5.5.2.3 підпункту 5.5.2 пункту 5.5 Положення № 1394, рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтверджувальних документів (відомостей).

У випадку скасування реєстрації платника податку на додану вартість на підставі підпункту “г” пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України підтверджуючим документом є довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Зі змісту вищезазначених положень чинного законодавства України випливає, що підставою для скасування реєстрації платника податку на додану вартість з ініціативи податкового органу у відповідності до підпункту “г” пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України є встановлення факту подання таким платником протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

В матеріалах справи містяться копії податкових декларацій з податку на додану вартість, які позивачем подавались до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, які свідчать про наявність постачання (придбання) товарів, здійснених з метою формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, а саме за період з жовтень 2011 по вересень 2012: у декларації за жовтень 2012 року задекларовано обсяги придбання (рядок 10.1) у розмірі -; у декларації за вересень 2012 року задекларовано обсяги придбання у розмірі 4 883,00 грн. (рядок 10.1), сума податку на додану вартість -; у декларації за серпень 2012 року задекларовано обсяги постачання (рядок 1) у розмірі 8 420 721,00 грн., сума податку на додану вартість – 1 684 144,00 грн.; обсяги придбання (рядок 10.1) – 8 349 668,00 грн., сума податку на додану вартість – 1 669 934,00 грн.; у декларації за лютий 2012 року задекларовано обсяги придбання – 4 982 995,00 грн., сума податку на додану вартість – 992 599,00 грн., (рядок 10.1) – 4 873 774,00 грн., сума податку на додану вартість – 974 755,00 грн.; у декларації за червень 2012 року задекларовано обсяги постачання – 990 942,00 грн., сума податку на додану вартість – 198 188,00 грн.; (рядок 10.1) – 949 962,00 грн., сума податку на додану вартість – 189 992,00 грн.; у декларації за травень 2012 року задекларовано обсяги постачання – 5 975 707,00 грн., сума податку на додану вартість – 1 195 141,00 грн.; (рядок 10.1) обсяги придбання – 5 799 768,00 грн., сума податку на додану вартість – 1 159 954,00 грн.; у декларації за квітень 2012 року (рядок 1) задекларовано обсяги постачання – 10 914 999,00 грн., сума податку на додану вартість – 2 183 000,00 грн.; (рядок 10.1) обсяги придбання – 10 560 688,00 грн., сума податку на додану вартість – 2 112 138,00 грн.; у декларації за березні 2012 року (рядок 1) задекларовано обсяги постачання – 7 253 141,00 грн., сума податку на додану вартість – 1 450 628,00 грн.; (рядок 10.1) обсяги придбання – 6 993 931,00 грн., сума податку на додану вартість – 1 398 786,00 грн.; у декларації за лютому 2012 року (рядок 1) -, (рядок 10.1) -; у декларації за січень 2012 року (рядок 1) задекларовано обсяги постачання – 1 287 632,00 грн., сума податку на додану вартість – 257 526,00 грн.; (рядок 10.1) обсяги придбання – 1 281 300,00 грн., сума податку на додану вартість – 256 260,00 грн.; у декларації за грудень 2011 року (рядок 1) задекларовано обсяги постачання – 2 673 622,00 грн., сума податку на додану вартість – 534 724,00 грн.; (рядок 10.1) обсяги придбання – 2 664 993,00 грн., сума податку на додану вартість – 532 999,00 грн.; у декларації за листопад 2011 року (рядок 1) задекларовано обсяги постачання – 1 625 000,00 грн., сума податку на додану вартість – 325 000,00 грн.; (рядок 10.1) обсяги придбання – 1 622 197,00 грн., сума податку на додану вартість – 324 439,00 грн.; у декларації за жовтні 2011 року (рядок 1) задекларовано обсяги постачання – 1 573 333,00 грн., сума податку на додану вартість – 314667,00 грн.; (рядок 10.1) обсяги придбання – 1 570 814,00 грн., сума податку на додану вартість – 314 163,00 грн.

Крім того, Позивачем було подано уточнюючі податкові декларації в яких містилися відомості про обсяги придбання товарів.

Суд зазначає, що визначення понять поставки товарів та послуг, не дають підстав для розмежування операцій з продажу та придбання товарів (послуг) при визначенні оподатковуваної поставки для застосування п.п. “г” п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України, оскільки за своєю суттю операція з поставки товарів та послуг, що є об’єктом оподаткування ПДВ, є двостороннім правочином, і для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої – придбанням, в результаті чого у продавця виникає податкове зобов’язання, а у покупця – право на податковий кредит. Тобто поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.

Аналогічна позиція викладена в рішенні Верховного суду України по справі за № во 21-43а11 від 23 травня 2011 року.

З аналізу матеріалів справи та норм законів, суд зазначає наступне встановлені факти декларування позивачем обсягів постачання/придбання товарів за період з жовтня 2011 року по жовтня 2012 рік, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості доводів податкового органу про наявність підстав, передбачених підпунктом “г” пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що з аналізу положень п.п. “г” п. 184.1 статті 184 Податкового кодексу України вбачається, що підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є неподання протягом 12 послідовних податкових місяців органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість або подання такої декларації, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Тобто мова йде про сам факт неподання декларацій чи подання з нульовими показниками. Не підтвердження ж зазначених в деклараціях податкових зобов'язань первинними документами, що ставить під сумнів їх достовірність, на чому наполягає відповідач, є підставою для проведення позапланової документальної перевірки платника податку на додану вартість, за результатами якої органом державної податкової служби може бути прийнято податкове повідомлення-рішення про донарахування відповідних сум податкових зобов’язань з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Тому суд вважає безпідставним посилання відповідача на акт від 20.11.2012 р. №1947/2240/36858065 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Укргазбуд» (ЄДРПОУ 36858065) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами за період: з 01.09.2010 р. по 31.05.2012 р., яким встановлено порушення позивачем ч.1 та 5 ст. 203, ч. 1 та 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог чинності правочинів в момент їх вчинення, тобто їх нікчемність.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на неправильне формування позивачем податкових зобов'язань у зв'язку із ненаданням податковому органу підтверджуючих документів, оскільки ст. 184 ПК України, яка містить виключний перелік підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, не містить норми, яка б вказувала на те, що неправильне формування податкових зобов'язань чи не підтвердження податкового кредиту є підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ.

Також суд звертає увагу, що, відповідач не надав суду підтверджуючих документів, передбачених підпунктом 5.5.2.3 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року №1394, зокрема, довідки підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку.

Судом встановлено, що за період з жовтня 2011 року по жовтень 2012 рік (12 місяців) позивачем подано податкові декларації з податку на додану вартість до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, які підтверджують наявність у позивача господарських операцій, що є об'єктом оподаткування ПДВ, до податкового органу, а відповідачем не прийнято жодного рішення за вказаний період щодо неприйняття будь-якої із вказаних декларацій, а тому правових підстав скасовувати реєстрацію позивача в якості платника ПДВ у податкового органу не існувало.

Подання Позивачем за декілька місяців податкових декларацій з 0 показниками не може бути підставою для скасування реєстрації ТОВ Компанія Укргазбуд», як платника ПДВ, оскільки законодавцем в підпункті “г” пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України чітко передбачено підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ – не подання протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій з податку на додану вартість або подання протягом зазначеного періоду декларацій, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ, а висновок про відсутність оподатковуваних операцій за 12 послідовних податкових місяців в поданих до податкового органу ТОВ «Компанія «Укргазбуд» податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з жовтень 2011 року по жовтень 2012 року спростовується дослідженими судом доказами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 20.11.2012 року №5 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість – товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укргазбуд» є протиправним та підлягає скасуванню, у зв’язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню в цій частині та не підлягає задоволення в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по прийняттю зазначеного рішення, оскільки вони фактично дублюють вимоги щодо скасування рішення та обраний щодо спірного рішення спосіб захисту повністю відновлює права позивача.

Крім того, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача скасувати рішення про анулювання реєстрації ТОВ «Компанія «Укргазбуд», як платника ПДВ, оскільки спірне рішення скасовується рішенням суду у даній справі, тому повторного скасування такого рішення самим податковим органом не вимагається.

В частині позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача поновити реєстрацію позивача, як платника податку на додану вартість суд зазначає, що такий обов'язок податкового органу випливає з вимог законодавства та не потребує встановленню в судовому порядку.

Так, відповідно до п. 5.6.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 р. № 1394 (далі – Положення №1394), підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Згідно з пунктом 5.6.2. Положення № 1394, у разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою “Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Таким чином, підставою для поновлення реєстрації платника ПДВ, що здійснюється шляхом видачі нового свідоцтва та внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Як вбачається з положень п. 3 інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р., № 1172/11/13-10, у разі набрання законної сили рішенням про задоволення позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог частково.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби №5 від 20.11.2012 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «УКРАГАЗБУД».

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук