Постанова № 29883240, 11.03.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/593/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Рачкова О.І.,

за участю сторін:

позивач - ОСОБА_1 (особисто),

представник відповідача - Мушар П.Д. (по довіреності),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2009 року до Балтського районного суду Одеської області з позовом звернулась ОСОБА_1 до Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби, за участю третьої особи ОСОБА_4 про поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 13.03.2009 року вищевказану справу передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду, однак 26.03.2009 року Балтська МДПІ Одеської області ДПС подала апеляційну скаргу на ухвалу Балтського районного суду Одеської області від 13.03.2009 року про передачу справи та просили закрити провадження по справі з тих підстав, що позивач у позовній заяві посилається на норми ЦПК.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2009 року апеляційну скаргу Балтської МДПІ Одеської області задоволено частково, ухвалу Балтського районного суду Одеської області - скасовано, справу направлено до Балтського районного суду Одеської області для продовження розгляду справи.

Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 27.12.2012 року справу повторно передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду. Ухвалою від 23.01.2013 року справу прийняв до свого провадження суддя Бутенко А.В.

Ухвалою від 15 лютого 2013 року призначено попереднє судове засідання для розгляду питання щодо усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 06 березня 2013 року ОСОБА_1 виконала вимоги ухвали від 23.01.2013 року, надавши уточнену позовну заяву (а.с.12-16 т.ІІ).

У судовому засіданні 06.03.2013 року позивач підтримала позовні вимоги посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві та уточненнях до неї, зазначила про відсутність скорочення штату відповідача, згоди профспілкового комітету та наявність інших порушень при прийнятті рішення про звільнення та просила поновити її на роботі на посаді головного державного податкового інспектора сектору масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян Балтської МДПІ Одеської області ДПС та стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 21 січня 2009 року по день поновлення на роботі.

Представник Балтської МДПІ Одеської області ДПС позовні вимоги не визнав з підстав зазначених у запереченнях (а.с.89-91 т.І) та доповненнях до заперечень (а.с.198-199 т.І) та зазначив, що звільнення ОСОБА_1 є правомірним, проведеним без порушення вимог чинного законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення позивача, та представника відповідача, суд встановив наступне.

27.02.1996 року наказом № 3-Л ОСОБА_1 була прийнята на посаду старшого державного податкового інспектора відділу обслуговування платників податків до Державної податкової інспекції по Балтському району Одеської області (а.с.8 т.І).

Судом також встановлено, що з 13 серпня 2008 року позивач працювала головним державним податковим інспектором сектору масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області ДПС (а.с.13-19 т.І).

Наказом Балтської МДПІ Одеської області ДПС від 20.01.2009 року № 3-о, ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці - п. 1 статті 40 КЗпП України (а.с.7 т.І).

Оцінюючи оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про його правомірність та необхідність відмови в задоволенні позовних вимог позивача з наступних підстав.

Згідно з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи повинні діяти у спосіб та у порядку, передбаченому Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з п. 19 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (із змінами та доповненнями) розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Як з'ясовано судом у судовому засіданні, Наказом ДПА в Одеській області від 19.09.2008 року №2042 «Про затвердження штатної чисельності органів державної податкової служби Одеської області» було доведено штатну чисельність Балтської МДПІ Одеської області ДПС в кількості 65 одиниць (на виконання цього наказу по Балтській МДПІ Одеської області ДПС видано відповідний Наказ №485 від 24.09.2008 року «Про затвердження штатної чисельності Балтської МДПІ»).

Представник відповідача пояснив, що 15.10.2008 року до Балтської МДПІ Одеської області ДПС надійшов наказ ДПА в Одеській 14.10.2008 року № 2289 «Про затвердження штатної чисельності органів державної податкової служби Одеської області», яким відмінено дію попереднього наказу (на виконання цього наказу по Балтській МДПІ видано Наказ від 16.10.2008 року № 534 «Про затвердження штатної чисельності Балтської МДПІ» (а.с.106-107 т.І)).

Відповідно до вимог вищезазначених наказів передбачено, в межах затвердженої чисельності провести зміни в організаційній структурі інспекції та зобов'язано привести штатну чисельність у відповідність до вимог вищезазначених наказів, на підставі чого проведено ряд заходів: Наказом Балтської МДПІ від 20.11.2008 року №611 «Про введення в дію штатного розпису Балтської міжрайонної державної податкової інспекції» затверджено штатний розпис, який введений в дію після закінчення двохмісячного терміну відповідно до ст.49-2 КЗпП України, а саме з 20 січня 2009 року (а.с.109).

З матеріалів справи також вбачається, що 20.11.2008 року всім працівникам Балтської МДПІ вручені попередження про наступні зміни в організації праці (а.с.6 т.І) та одночасно з попередженням про наступні зміни організації праці надано пропозиції щодо працевлаштування працівникам Балтської МДПІ (ст.49-2 КЗпП України), однак ОСОБА_1 відмовилась від запропонованої посади (а.с.6 зв. бік. т.І), про що складений відповідний акт (а.с.113-114 т.І).

Згідно п.п.3.2 наказу ДПА в Одеській області від 14.10.2008 року №2289 (а.с.104 т.І) начальників державних податкових інспекцій зобов'язано передбачити в межах затвердженої штатної чисельності в організаційній структурі інспекцій водіїв, які на той час знаходилися у штаті ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків». Даним наказом штатну чисельність Балтській МДПІ доведено до кількості 66 працівників.

Разом з тим, згідно переліку №3 змін до структури Балтської МДПІ (введеним в дію наказом Балтської МДПІ від 20.11.2009 року №611) введено посаду заступника начальника державної податкової інспекції - начальника відділу оподаткування юридичних осіб та посаду водія (а.с.110 т.І).

Згідно переліку №4 змін в штатному розписі Балтської МДПІ (а.с.111-112) було виключено з штатного розпису завідувача організаційно-розпорядчого сектору (ОСОБА_5), державного податкового інспектора організаційно-розпорядчого сектору (ОСОБА_6), головного державного податкового інспектора сектору масово-роз'яснювальної роботи (ОСОБА_1). Згідно даного переліку до штатного розпису введено посаду заступника начальника державної податкової інспекції - начальника відділу оподаткування юридичних осіб (ОСОБА_7.). водія (ОСОБА_8.), головного державного податкового інспектора організаційно-розпорядчої роботи (ОСОБА_5), державного податкового інспектора сектору масово-роз'яснювальної роботи та звернення громадян (ОСОБА_9) та проведено інші зміни.

З огляду на вказане, суд погоджується з твердженням представника відповідача, що згідно даного переліку в секторі масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян не змінилася кількість штатних одиниць, а змінилася лише посада, тобто введено посаду державного податкового інспектора, а позивач працювала на посаді головного державного податкового інспектора, що є рівнозначною посадою.

Суд вважає правомірними дії Балтській МДПІ Одеської області ДПС щодо переведення ОСОБА_9, яка займала посаду державного податкового інспектора організаційно-розпорядчого сектору, на посаду державного податкового інспектора сектору масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян, для якої враховані посадові обов'язки цієї особи на попередній займаній посаді та створеній. Як зазначив представник відповідача, позивачу ОСОБА_1, яка займала посаду головного державного податкового інспектора сектору масово-роз'яснювальної роботи, була запропонована рівнозначна посада головного державного податкового інспектора відділу оподаткування фізичних осіб, яка дійсно була тимчасовою, але інших рівнозначних посад в інспекції на той час не було.

В матеріалах справи міститься копія попередження позивача про наступне звільнення (а.с.6), яким позивачу запропоновано посаду головного державного податкового інспектора відділу оподаткування фізичних осіб на період відсутності основного працівника ОСОБА_10, на звороті якого міститься відмова позивача із зазначенням причин незгоди, а саме, не запропоновано посаду в секторі масово-роз'яснювальної роботи, в якому працювала та запропоновано тимчасову посаду, що не дає гарантії допрацювання до пенсії.

Позивачу оформлено пенсію за віком в лютому 2011 року, а з пояснень представника відповідача основний працівник ОСОБА_10 повернулась до виконання обов'язків пізніше, що давало можливість позивачу допрацювати до пенсії та не було порушення її права на працю.

Доводи позивача про наявність в неї певного стажу роботи та переважного права на залишення на роботі не можуть бути підставою для задоволення позову в зв'язку з відмовою позивача від запропонованої рівнозначної посади.

З огляду на вказане, суд погоджується з твердженням представника відповідача, що Балтською МДПІ Одеської області ДПС були вжиті всі належні заходи для працевлаштування ОСОБА_1, однак вона відмовилась від переведення, тому була правомірно звільнена за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим та безпідставним твердження позивача щодо упередженого звільнення, в зв'язку з тим, що відбулось не скорочення штатної одиниці, а звільнення конкретного працівника, адже до штатної чисельності відповідача фактично було введено 2 нові посади, при цьому збільшено штатну чисельність на 1 одиницю.

Суд також вважає необґрунтованими посилання позивача на порушення процедури скорочення, а саме на ст. 43 КЗпП України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Однак, суд вважає зазначити, що позивач, прийнята на роботу до установи, що є державною формою власності, робота якої регламентується Законом України «Про державну службу», Законом України «Про державну податкову службу України» та іншими нормативно-правовими актами, а тому процедура укладання трудового договору з державним службовцем відрізняється від загального порядку прийняття на роботу.

Відповідач є органом державної податкової служби, який підпорядковується Державній податковій службі в Одеській області.

Структура Балтської МДПІ Одеської області ДПС затверджується головою ДПС в Одеської області за погодженням з організаційно-розпорядчим управлінням ДПС в Одеської області щороку у термін до 15 грудня.

Побудова організаційної структури Балтської МДПІ Одеської області ДПС, а також визначення кількості перших заступників та заступників начальника Балтської МДПІ Одеської області ДПС, заступників керівників структурних підрозділів здійснюються відповідно до вимог, встановлених наказами ДПС України.

Пропозиції щодо зміни структури Балтської МДПІ Одеської області ДПС готуються організаційно-розпорядчим сектором за дорученням начальника Балтської МДПІ Одеської області ДПС та надаються ДПС в Одеської області для затвердження в установленому порядку.

Штатний розпис і кошторис Балтської МДПІ Одеської області ДПС затверджуються головою ДПС в Одеській області або за рішенням голови - одним з його заступників.

Статтею 43-1 КЗпП України, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та той факт, що ОСОБА_1 присвоєно звання - радник податкової служби ІІІ рангу (а.с.19 т.І), суд вважає, що відповідачем не допущено порушення норми законодавства щодо розірвання трудового договору без попередньої згоди первинної профспілкової організації.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що звільнення ОСОБА_1 з роботи в Балтській МДПІ Одеської області ДПС за п.1 ст.40 КЗпП України є законним та з дотриманням чинного законодавства.

У зв'язку з визнанням Наказу відповідача від 20.01.2009 року № 3-о правомірним та законним, не підлягають задоволенню похідні вимоги позивача щодо стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем доведена правомірність видачі наказу №3-о від 20.01.2009 року про звільнення ОСОБА_1, а доводи, наведені позивачем у судовому засіданні безпідставні.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний 11 березня 2013 року..

Суддя Бутенко А.В.