Постанова № 29883188, 05.03.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 березня 2013 року 810/247/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Горбач М.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Салмон Л.Ю.,

від відповідача - Літвінов О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр будівництва та архітектури»

до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр будівництва та архітектури» (надалі - позивач) з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалами суду від 18.01.2013 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового слухання.

В судове засідання з'явились представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки позивача відповідачем не було прийнято податкове повідомлення-рішення, у зв'язку з чим позивач вважає, що відповідач допустив бездіяльність не приймаючи податкового повідомлення-рішення та просив суд зобов'язати відповідача прийняти податкове повідомлення-рішення на підставі Акта перевірки від 06.07.2012 № 1003/22-00/33586728.

Представник відповідача проти позову заперечив, заперечення виклав у письмовій формі, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи заперечення проти позову представник відповідача зазначив, що вважає дії відповідача правомірними, оскільки відповідачем у висновках акта перевірки не встановлено суми грошового зобов'язання зменшення або збільшення податку, що підлягає перерахуванню, а тому відповідач не приймав податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши обставини справи та заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

У липні 2012 року податковим органом було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.11.2011 по 31.05.2012.

За результати перевірки податковим органом складено Акт перевірки від 06.07.2012 № 1003/22-00/33586728 (надалі - Акт перевірки).

Висновком вказаного Акта перевірки встановлені наступні порушення, допущені позивачем:

- згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, має ознаки нікчемності правочин, укладений між позивачем та контрагентами покупцями і постачальниками в період з 01.11.2011 по 31.05.2012;

- п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України;

- п. 8 розділу 3 «Положення про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.02.2011 № 197/18935.

Оскільки відповідачем на підставі вказаного Акта перевірки не було прийнято податкового повідомлення-рішення, позивач вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які складають предмет спору у даній справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Як слідує із наведеної норми законодавства, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, у разі якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу.

Оскільки, відповідачем на підставі вказаного Акта перевірки не було нараховано позивачу грошове зобов'язання із зменшення чи збільшення податків, у відповідача не було правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення, а відтак відповідач діяв у межах та у спосіб передбачених чинним податковим законодавством.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем у судовому засіданні не було доведене протиправності дій відповідача, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду підтвердження понесення ним судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 11 березня 2013 р.