Постанова № 29883060, 05.03.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2013 року Справа № 812/1435/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Широкої К.Ю.

при секретарі Бондар Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Старобільська міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Старобільськтепло» про стягнення податкового боргу у сумі 570739 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2012 року позивач - Старобільська міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства « Старобільськтепло » про стягнення податкового боргу у сумі 222 294, 18 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, в обґрунтування якого зазначає наступне. Відповідач є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Старобільській МДПІЛуганської області ДПС. Станом на 04 лютого 2013 року відповідач має заборгованість перед бюджетом в загальному розмірі 222 294, 18 грн., у тому числі: з податку на додану вартість - 46 789, 27 грн., з податку на прибуток - 175 504, 91 грн.

З метою погашення боргу Старобільською МДПІ Луганської області ДПС на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 03.07.2012 Ю № 12.

Податковим керуючим описане майно згідно з актом опису майна від 25.07.2012 № 7. Відповідно до витягу від 01.08.2012 № 37175739 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про обтяження майна платника податків згідно з актом опису майна від 25.07.2012 № 7.

Також Луганським окружним адміністративним судом винесено постанови від 10.12.2012 у справі № 2а/1270/9083/2012 за позовами Старобільською МДПІ Луганської області ДПС щодо стягнення податкового боргу з Комунального підприємства «Старобільськтепло». Платіжні доручення було пред'явлено до установ банків, в яких були відкриті розрахункові рахунки платника податків, однак останні були повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках.

21 лютого 2013 року позивачем збільшено позовні вимоги, за період з 04 лютого 2013 року по 20 лютого 2013 року відповідач має заборгованість перед бюджетом податкову заборгованість по податку на прибуток підприємства комунальної власності збільшилась на суму 348 641, 00 грн. згідно поданої податкової декларації № 9087326662 та становить 523 964, 04 грн. 11. лютого 2013 та 18 лютого 2013 року позивачем сплачено частину боргу у розмірі 14,15 грн. з податку на додану вартість, тому податкова заборгованість з податку на додану вартість зменшилась та становить 46 775, 12 грн. таким чином станом на 20 лютого 2013 року сума податкового боргу підприємства складає 570 739, 16 грн., тому позивач просив суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 570 739, 12 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №7 від 25.07.2012 а саме: нежитлове приміщення магазину літ.А-1, розташованого на першому поверсі п'ятиповерхового житлового будинку за адресою: м. Старобільськ, кв. Ватутіна, 40, загальною площею 732, 7 кв. м. на суму 333 045, 00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений про час, дату та місце розгляду справи належним чином (а.с.84). 21 лютого 2013 року надав до суду клопотання у якому зазначив, що проти позовної заяви не заперечує, суму боргу визнає.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

20 листопада 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду Старобільська міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області було подано позов до Державної податкової служби до Комунального підприємства «Старобільськтепло » про стягнення податкового боргу у розмірі 63220, 08 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника. Постановою від 10 грудня 2012 року вищезазначений позов було задоволено в повному обсязі, постанова суду набрала законної сили.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509 -ХІІ органи державної податкової служби наділені функціями з контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і сплати до бюджету.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлені права податкового органу, зокрема п. 20.1.18 кодексу встановлено право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Також п.п.20.1.28 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що Комунальне підприємство "Старобільськтепло" (далі - Підприємство), ідентифікаційний код 34962239, місцезнаходження: м. Старобільськ, кв. Ватутіна (а.с. 64).

Відповідно до пункту 1.2. Статуту Підприємства (а.с. 60-61) за законодавствам України Комунальне підприємство "Старобільськтепло" є юридичною особою має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, круглу печатку, кутовий штамп та бланк зі своїм найменуванням.

Пунктом 4.1. Статуту передбачено, що КП "Старобільськтепло " в порядку та на умовах передбачених Статутом майно підприємства становлять основні фонди та оборотні коштів, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства, здійснює право оперативного управління. Підприємство володіє та користується зазначеним майном. Джерелом формування майна підприємства є: грошові і майнові внески засновника; доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності; капітальні вклади та дотації з бюджетів; придбання майна підприємств, організацій; безоплатні благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств, громадян; інші джерела , не заборонені законодавчими актами України; доходи від інших паперів та інші.

Відповідно до умов Статуту, майно Підприємства є комунальною вліснастю територіальної громади міста Старобільськ. Здійснюючи право господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджується зазначеним майном в межах повноважень визначених Старобільською міською Радою.

Судом встановлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10.12.2012 з Підприємства було стягнуто податкового боргу на загальну суму - 63 220, 08 грн. (а.с.87-88). Відповідач узгодив податкові зобов'язання на додану вартість, подавши податкову декларацію з податку на додану вартьсь №9064470508 за вересень 2012 року на суму 14015, 00 грн. у подальшому було здійснено часткові сплати суми податку у розмірі 5935, 30 грн. станом на 08.11.2012 заборгованість по податку на прибуток підприємства та фінансових установ комунального власності складає 57 284, 78 грн.

18 липня 2012 року податковим керуючим призначеним наказом Старобільської МДПІ Луганської області було проведено опис майна КП «Старобільськтепло» (код ЄДРПОУ 34962239) (а.с.47), яке розташовано за адресою:м. Старобільськ, кв. Ватутіна, 40. До реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна були внесені зміни, а саме: додані об'єкти згідно акту опису майна від 25.07.2012 № 7 (а.с.46).

Судом встановлено, що 25 липня 2012 року був складений акт опису майна (а.с.47), а саме: об'єкт нерухомого майна (нежитлове приміщення магазин). Постановою Луганського окружного суду від 10.12.2012 року (а.с.87-88) Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції було задоволено позовні вимоги, щодо стягнення з КП «Старобільсктепло» податковий борг та наданий дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

У листі Старобільської міської ради від 01.03.2013 року вх.№ 389 зазначено, що в податковій заставі знаходиться приміщення магазину (літ А-1), загальною площею 732, 7 кв.м., розташоване за адресою: кв. Ватутіна, 40, м. Старобільськ. вищезазначене нежитлове приміщення 25.07.2013 було виділене Старобільською міською радою для опис в податкову заставу, в рахунок погашення податкового боргу КП «Старобільськтепло»(а.с.86).

Відповідно до ст.87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стаття 87.3. ПК України, передбачає коли майно не можє бути використанє як джерела погашення податкового боргу платника податків, а саме: майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління.

Згідно до ст.87.4.ПК України, посадові особи, у тому числі державні виконавці, які прийняли рішення про використання майна, визначеного пунктом 87.3 цієї статті, як джерела погашення грошового зобов'язання або податкового боргу платника податків несуть відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ст.87.5. ПК України, у разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби. Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості. Орган державної податкової служби повідомляє платника податків про таке надходження коштів в п'ятиденний термін з дня отримання відповідного документа.

Статтею 136 ГК України передбачено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Таким чином, судом встановлено, що Підприємство обмежено у здійсненні повноваження розпоряджатися майном, реалізувати зазначене майно можливо лише за згодою власника тобто Старобільської міської ради. Крім того, це віднайшло своє відображення в п.4.2. Статуту Підприємство, а згідно статті 87.3. ПК України не можливе використання майна, яке знаходиться в господарському віданні джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з положеннями ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З аналізу норм ст.95 Податкового кодексу України вбачається, що підставою для звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є недостатність коштів платника податку, які перебувають у його власності.

Судом встановлено, що дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, надається у разі дотримання наступних умов: наявність податкового боргу, направлення податкової вимоги, сплив 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги; недостатність коштів платника податку, які перебувають у його власності. Крім того, не може бути використане як джерела погашення податкового боргу платника податків, майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 12 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства « Старобільськтепло » про стягнення податкового боргу у сумі 570739, 16 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 11 березня 2013 року.

Суддя К.Ю. Широка