Постанова № 29882837, 01.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2013 р. Справа № 2а/0470/14723/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

при секретарі Грушко Н.В.

за участю:

представників позивача Недвиги К.О.

Самичко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слава» до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2012 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Слава» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправними дій Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби стосовно складання акту перевірки від 26.11.2012 р. № 134/224/23935456 та внесення його висновків до Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів; зобов'язання Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби вчинити дії в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів щодо відновлення раніше задекларованих показників Товариства з обмеженою відповідальністю «Слава»; зобов'язання Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби утриматись від дій щодо використання в своїй діяльності акту перевірки від 26.11.2012 р. № 134/224/23935456.

Відповідно до усної заяви про уточнення позовних вимог, п. 4 вимог викладений в наступній редакції: зобов'язати відповідача утриматись від використання акту перевірки від 26.11.2012 р. № 134/224/23935456 при проведенні перевірок інших суб'єктів господарювання - контрагентів-покупців, шляхом направлення до податкових органів за місцем знаходження цих суб'єктів господарювання листів про проведення перевірок.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне. Криворізькою північною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Слава». За результатами перевірки складено акт, в якому встановлено відсутність факту передачі товару по ланцюгу за схемою Товариство з обмеженою відповідальністю «Март» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Слава» - Покупці. Зазначене не відповідає дійсності, оскільки позивач має необхідні первинні документи для доведення реальності господарських операцій з контрагентом-продавцем та контрагентами-покупцями. Позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та податкового зобов'язання та має всі документальні підтвердження їх розміру. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються виключно на наявності порушень податкового законодавства контрагентом підприємства. Податковим органом не доведено, що договори, укладені позивачем з контрагентами, порушують публічний порядок та не спрямовані на реальне настання правових наслідків. В зв'язку з цим, податковий орган безпідставно вніс неправдиві відомості, зазначені в акті перевірки, до Автоматизованої системи співставлення, чим змінив показники податкової звітності позивача. Вказані дії відповідача є протиправними, показники в автоматизованій системі співставлення підлягають відновленню.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши свою позицію наступним. Позивачем сформовано податковий кредит за рахунок контрагента, який допустив порушення податкового законодавства. В зв'язку з цим зроблено висновок про неможливість фактичного отримання товарів позивачем від контрагента-постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Март» та подальшого продажу позивачем товару контрагентам-покупцям. Угоди між позивачем та контрагентами укладені з метою штучного створення податкового кредиту. Такий висновок зроблений відповідачем на підставі матеріалів перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Март». Дані фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Слава» заносились до системи автоматизованого співставлення на підставі акту перевірки, який не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а є засобом документування дій контролюючого органу. Вказані дії відповідача не потягнули негативних наслідків для позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Слава» зареєстроване 20.12.1995 р., включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України за кодом 23935456 та перебуває на обліку в Криворізькій північній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби Т. 1 а.с. 41-42).

26.11.2012 р. Криворізькою північною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Слава» за період з 01.01.2011 р. по 31.05.2011 р.

За результатами перевірки складено акт № 134/224/23935456 від 26.11.2012 р. (Т. 1 а.с. 53-83).

В зазначеному акті встановлено відсутність факту придбання Товариством з обмеженою відповідальністю «Слава» товару у Товариства з обмеженою відповідальністю «Март» та відсутність продажу товару на Закрите акціонерне товариство «Запорізький залізорудний комбінат», Приватне акціонерне товариство «Євраз Суха Балка», Приватне акціонерне товариство «Івано-Долинський спецкар'єр», Приватне підприємство «Дін», Казенне підприємство «Кіровгеологія» (Т. 1 а.с. 73).

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Слава»:

- п.п. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених за період січень-травень 2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Слава» при придбанні у підприємства-постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Март» товару та наступному продажу товару покупцям Закрите акціонерне товариство «Запорізький залізорудний комбінат», Приватне акціонерне товариство «Євраз Суха Балка», Приватне акціонерне товариство «Івано-Долинський спецкар'єр», Приватне підприємство «Дін», Казенне підприємство «Кіровгеологія» у зв'язку з відсутністю документального підтвердження походження товару, відсутністю сертифікатів, ДСТУ, ТУ;

- п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого: завищено податковий кредит за січень-травень 2011 р. на суму ПДВ 378 578,2 грн.; занижено податкові зобов'язання за січень-травень 2011 р. на суму ПДВ 445 644,36 грн. (Т. 1 а.с. 81-82).

Наявність порушення законодавства позивачем обґрунтовано в акті перевірки тим, що податковий кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Слава» сформовано за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Март», у якого відсутні управлінський, технічний персонал, основні фонди, виробничі та складські приміщення, устаткування, транспортні засоби для здійснення господарської діяльності. Крім того, стосовно посадової особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Март» порушено кримінальну справу (Т. 1 а.с. 56, 58).

На підставі акту № 134/224/23935456 від 26.11.2012 р. Криворізькою північною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби здійснено коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Слава» по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю «Март», Закритим акціонерним товариством «Запорізький залізорудний комбінат», Приватним акціонерним товариством «Євраз Суха Балка», Приватним акціонерним товариством «Івано-Долинський спецкар'єр», Приватним підприємством «Дін», Казенним підприємством «Кіровгеологія» в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (Т. 3 а.с. 26-34).

Представниками позивача на підтвердження реальності господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Март», Закритим акціонерним товариством «Запорізький залізорудний комбінат», Приватним акціонерним товариством «Євраз Суха Балка», Приватним акціонерним товариством «Івано-Долинський спецкар'єр», Приватним підприємством «Дін», Казенним підприємством «Кіровгеологія» надано наступні документи: договори, специфікації, паспорти, сертифікати, акти приймання-передачі майна, акт звірки розрахунків, журнал реєстрації довіреностей, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні, видаткові накладні, довіреності, акт приймання-здачі виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення (Т. 1 а.с. 129-250, Т. 2 а.с. 1-234).

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 74.1 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику

Згідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно до ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пп. 1.3.3 п. 1.3 розділу І Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» від 18.04.2008 р. № 266 для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти: система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Згідно до п. 2.21 Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Слава» наявні основні фонди, орендовані службове та виробничі приміщення, працівники.

Відповідачем не доведено, що на момент здійснення господарської операції контрагенти позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Март», Закрите акціонерне товариство «Запорізький залізорудний комбінат», Приватне акціонерне товариство «Євраз Суха Балка», Приватне акціонерне товариство «Івано-Долинський спецкар'єр», Приватне підприємство «Дін», Казенне підприємство «Кіровгеологія» не були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Факт проведення розрахунків між підприємствами підтверджується платіжними дорученнями.

Товар, придбаний від контрагента-постачальника та реалізований контрагентам-покупцям відповідно до умов договорів, відповідає видам господарської діяльності позивача, указаним в довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Представниками позивача надано копії первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами.

Норми чинного законодавства, яке регулює порядок формування податкового кредиту, не передбачають позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

В акті перевірки містяться посилання на кримінальну справу, порушену відносно посадової особи контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Март», проте, відповідачем не доведено, що вироком суду, який набрав законної сили, встановлено порушення податкового законодавства при вчиненні угод саме між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слава» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Март».

Відповідачем не обґрунтовано порушення позивачем п.п. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Враховуючи положення п. 2.21 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів відповідач не мав права змінювати показники податкової звітності позивача за січень-травень 2011 р. на підставі акту перевірки без винесення податкового повідомлення-рішення та без дотримання процедури узгодження визначеного в рішенні податкового зобов'язання.

Таким чином, дії Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби стосовно коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Слава» за січень-травень 2011 р. в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України на підставі акту перевірки № 134/224/23935456 від 26.11.2012 р. не відповідають вимогам п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вчинені відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Показники податкової звітності підприємства в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, скориговані на підставі акту перевірки, підлягають поновленню.

При цьому, позовна вимога щодо визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту перевірки № 134/224/23935456 від 26.11.2012 р. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки складання акту за результатами перевірки, якщо, на думку податкового органу, під час перевірки встановлено порушення платником податків податкового законодавства, є не правом, обов'язком контролюючого органу, передбаченим ст. 86 Податкового кодексу України.

Позовна вимога про зобов'язання відповідача утриматись від використання акту перевірки від 26.11.2012 р. № 134/224/23935456 при проведенні перевірок інших суб'єктів господарювання - контрагентів-покупців, шляхом направлення до податкових органів за місцем знаходження цих суб'єктів господарювання листів про проведення перевірок також не підлягає задоволенню в зв'язку з необґрунтованістю. Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а є засобом документування дій контролюючого органу та не впливає на права та обов'язки платника податків. Здійснення заходів щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання є компетенцією податкового органу та не може бути обмежена. При цьому, акт про проведення перевірки платника податків не є законодавчо визначеною підставою для проведення перевірки іншого платника податків. Підстави та порядок проведення перевірок визначені ст.ст. 76-80 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Слава» такими, які підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав,свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З метою повного захисту прав та законних інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби стосовно коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Слава» за січень-травень 2011 р. в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України на підставі акту перевірки № 134/224/23935456 від 26.11.2012 р., зобов'язати Криворізьку північну міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби поновити в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Слава» за січень-травень 2011 р.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено, тому судові витрати в розмірі 16,32 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слава».

Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 94, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Слава» до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби стосовно коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Слава» за січень-травень 2011 р. в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України на підставі акту перевірки № 134/224/23935456 від 26.11.2012 р.

Зобов'язати Криворізьку північну міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби поновити в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Слава» за січень-травень 2011 р.

В решті позовних вимог - відмовити.

Судові витрати в розмірі 16,32 грн. стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слава».

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 06.03.2013 р.

Суддя О.С. Рябчук