Рішення № 29882595, 13.03.2013, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07540, вул. Леніна, 32, м. Березань, Київська обл.

№ провадження 2/356/106/13 Справа № 356/164/13- ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.03.2013року Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Дудар Т.В.,

при секретарях Баланчук Ю.В., Волошин Н.А.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя. Свої вимоги обґрунтувала тим, що 27.12.1999 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, який за рішенням суду 14.03.2012 року було розірвано. Від шлюбу в них є неповнолітня дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 За період шлюбу сторонами за спільні кошти було придбане майно, а саме будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_1. Тому позивач просила суд визнати вищевказане майно спільною сумісною власністю подружжя, виділити їй квартиру АДРЕСА_1, а відповідачу будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_2. Також просила припинити своє право спільної сумісної власності на будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_2, і припинити право спільної сумісно власності відповідача на квартиру АДРЕСА_1. Позивачем була заявлена вимога до відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області зняти з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 відповідача.

В судовому засіданні позивач уточнила свої позовні вимоги. Просила суд визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнати за позивачем та відповідачем право власності по ? частці квартири АДРЕСА_1 кожному. Від решти позовних вимог позивач відмовилась. Суду пояснила, що квартира АДРЕСА_1 була оформлена на відповідача, однак куплена нею разом з відповідачем у шлюбі за спільні кошти у 2004 році. Позивач стверджувала, що працювала неофіційно до 2011 року продавцем на базарі, тому на момент купівлі квартири в неї були власні заощадження в сумі 2000 доларів США, які вона вклала в купівлю квартири.

Відповідач позов не визнав, суду пояснив, що кошти на купівлю квартири позивач не надавала, тому що ніде не працювала до 2011 року, частину грошей на купівлю житла він заробив сам, решту йому дали його батьки.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З документів, наданих суду, вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27.12.1999 р. був укладений шлюб, який було розірвано 14.03.2012 р. (а.с. 6). Від шлюбу у сторін є неповнолітній син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7). Квартира АДРЕСА_1 була придбана 24.09.2004 року ОСОБА_2 на праві приватної власності (а.с. 9). Право власності на зазначене майно у ОСОБА_2 виникло 28.09.2004 року (а.с. 10).

Відповідно до ст. ст. 60, 69 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 була придбана ОСОБА_2 в шлюбі з ОСОБА_1 Між сторонами немає домовленості та не укладався шлюбний договір, в якому б визначалися частки кожного з подружжя в спільній сумісній власності.

Суд критично оцінює пояснення відповідача стосовно коштів, які дали його батьки на купівлю вищевказаної квартири, оскільки ним не було надано жодних підтверджень цьому.

За таких обставин уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні позивачем було заявлено, що ринкова вартість 1-кімнатної квартири загальною площею 35 кв.м складає близько 15-20 тисяч доларів США. Відповідач повідомив суду, що ринкова вартість 1-кімнатної квартири загальною площею 35 кв.м складає близько 15 тисяч доларів США. Курс 100 доларів США до гривні станом на 13.03.2013 року за даними НБУ складає 799,3 грн.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 % ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

За правилами ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивач при подачі позову сплатила судовий збір в сумі 300 (триста) гривень (а.с. 1). Вартість спірної квартири, зі слів сторін, складає 15-20 тисяч доларів США, що за курсом НБУ на день розгляду справи становить 119 895 - 159 860 гривень. У зв'язку з цим суд визначає, що розмір судового збору складає 1198 (одна тисяча сто дев'яносто вісім) грн. 95 (дев'яносто п'ять ) коп. Таким чином, відповідачу належить сплатити ОСОБА_1 300 (триста) грн. на відшкодування понесених нею судових витрат та 898 (вісімсот дев'яносто вісім) грн. 95 (дев'яносто п'ять) коп. на рахунок держави.

На підставі статей 60, 69, 70 Сімейного кодексу України, статті 2 Закону України "Про судовий збір", керуючись статтями 8, 10, 14, 15, 60, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, судові витрати у розмірі 300 (триста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 898 (вісімсот дев'яносто вісім) грн. 95 (дев'яносто п'ять) коп. на користь держави (реквізити для сплати: отримувач коштів - УДКСУ в м. Березань; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 36999805; банк отримувача - ГУ ДКСУ у Київській області м. Київ; код банку отримувача (МФО) - 821018; рахунок отримувача - 31217206700003; код класифікації доходів бюджету - 22030001).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Березанський міський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Т. В. Дудар