Рішення № 298801, 15.11.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"15" листопада 2006 р. Справа № 245/15-06

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом

Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ

до

Комунального підприємства “Вишнівськтеплоенерго” Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Київська обл., м. Вишневе

третя особа

Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес-центр фонду ветеранів МВС України”, м. Київ

про

стягнення 501383,78 грн.,

за участю представників:

позивача:

Мицько Р.М., довір. № 258/10 від 18.09.2006 р.,

відповідача:

Гаврилюк О.В., дов. № 477 від 25.09.2006 р.;

третьої особи:

М’яктов Т.М., дов від 14.11.2006 р.,

В судовому засіданні яке відбулося 14.11.2006 р. за участю представників обох сторін та третьої особи, було оголошено перерву до 15.11.2006 р.

обставини справи:

до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі –ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, Позивач) до Комунального підприємства “Вишнівськтеплоенерго” Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі –Відповідач) про стягнення 501 383,78 грн., з яких 422 128,47 грн. заборгованості за поставлений в квітні-грудні 2005 року природний газ, 28 435,30 грн. інфляційних втрат, 10 674,29 грн. трьох процентів річних та 40 145,72 грн. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/05-832-ТЕ-17 від 01.04.2005 року, в порушення умов якого, відповідач не в повному обсязі розрахувався за поставлений в квітні-червні 2005 року та серпні-грудні 2005 року природний газ, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 422 128,47 грн. У зв’язку з наявністю зазначеної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача також 28 435,30 грн. інфляційних втрат, 10 674,29 грн. трьох процентів річних та 40 145,72 грн. пені, а всього загальна сума позову складає 501 383,78 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, проте, в судових засіданнях представник відповідача заперечував проти позовних вимог в частині стягнення боргу в сумі 50000 грн., посилаючись на те, що 27.06.2006 р. відповідачем було перераховано зазначену суму ТОВ “Бізнес-центр фонду ветеранів МВС України” на підставі договору доручення № 02/02-1350 від 23.09.2002 р. та додаткової угоди № 429 від 31.05.2006 р. до нього, укладеним між позивачем та ТОВ “Бізнес-центр фонду ветеранів МВС України”.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.10.2006 р. до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору залучено товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес-центр фонду ветеранів МВС України”.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до умов договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/05-832-ТЕ-17 від 01.04.2005 року (далі –договір), укладеного між сторонами, позивач (постачальник) взяв на себе зобов’язання передавати у власність покупцю з 01.04.2005 р. по 30.09.2005 р. природний газ в обсязі 5600 тис.куб.м., а відповідач (покупець) зобов’язався прийняти та оплатити газ відповідно до умов договору.

Пунктом 5.1 договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/05-832-ТЕ-17 від 01.04.2005 року встановлено, що ціна за 1000,0 куб.м. газу, з врахуванням вартості транспортування газу територією України, для платників податку на додану вартість становить 210,75 грн., в тому числі вартість газу - 153,75 грн., крім того ПДВ-0%; вартість транспортування газу територією України 47,50 грн., крім того ПДВ 20% - 9,50 грн.

30.06.2005 р. між постачальником та покупцем була укладена додаткова угода № 1 до договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/05-832-ТЕ-17 від 01.04.2005 року, згідно з якою ціна за 1000,0 куб.м. газу з врахуванням вартості транспортування газу територією України для платників податку на додану вартість становить 213,825 грн., в тому числі вартість газу - 153,75 грн., крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2%) становить 3,075 грн.; вартість транспортування газу територією України –47,50 грн., крім того ПДВ 20% - 9,50грн. Зазначена додаткова угода поширює свою дії на відносини, що склалися між сторонами з 15.06.2005 р. і діє на протязі дії Договору.

27.09.2005 р. між постачальником та покупцем була укладена додаткова угода № 2 до договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/05-832-ТЕ-17 від 01.04.2005 року, згідно з якою постачальник передає покупцеві з 01.10.2005 р. по 31.12.2005 р. природний газ в обсязі до 9600 тис.куб.м.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за газ проводиться покупцем грошовими коштами плановими платежами щодекадно до 10, 20 та 30 числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Судом встановлено, що на виконання умов договору та додаткових угод до нього позивач на протязі квітня-грудня 2005 року поставив відповідачу природний газ в обсязі 14154,480 тис.куб.м. на загальну суму 3 017 716,47 грн., про що свідчать належним чином засвідчені копії актів передачі-приймання природного газу від 30.04.2005 року на суму 353 069,48 грн., від 31.05.2005 року на суму 176 566,35 грн., від 30.06.2005 року на суму 169 922,53 грн., від 31.08.2005 року на суму 162 385,13 грн., від 30.09.2005 року на суму 158 715,89 грн., від 31.10.2005 року на суму 461 162,80 грн., від 30.11.2005 року на суму 709 417,90 грн. та від 31.12.2005 року на суму 826 476,39 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.

Відповідач частково виконав свої зобов’язання по оплаті поставленого природного газу, сплативши позивачу 2 595 588,00 грн. Заборгованість за поставлений природний газ у сумі 422 128,47 грн. залишилася відповідачем несплаченою.

Як вбачається з матеріалів справи 31.05.2006 р. між позивачем (Довіритель) та ТОВ “Бізнес-центр фонду ветеранів МВС України” (Повірений) було укладено додаткову угоду № 429 до договору доручення № 02/02-1350 від 23.09.2002 р., про що ознайомлено відповідача, відповідно до умов якої Довіритель доручає Повіреному проводити роботу по стягненню заборгованості за спожитий природний газ у 2005 р. згідно договору на постачання природного газу від 01.04.2005 р. № 06/05-832-ТЕ-17 між ДК “Газ України” та КП “Вишнівськтеплоенерго”; розмір заборгованості, яку доручається стягнути Повіреному з КП “Вишнівськтеплоенерго” та передати Довірителю згідно з умовами договору доручення становить 440000 грн.

Відповідачем 27.06.2006 р. платіжним дорученням № 604 перераховано третій особі 50000 грн. з призначенням платежу “Оплата за червень 2006 р. згідно з додатковою угодою № 429 р. до угоди № 06/05-832-ТЕ-17 згідно з договором дорученням № 02/02-1350”.

03.10.2006 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Бізнес-центр фонду ветеранів МВС України” платіжним дорученням № 867 було повернено відповідачу 50000 грн. з призначенням платежу “Повернення коштів у зв’язку з неможливістю зарахування за спожитий газ згідно з договором доручення № 02/02-1350 від 23.09.2002 р. та додаткової угоди № 429”. Зазначена також підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача за лицевими рахунками за 03.10.2006 р.

Таким чином, станом на час прийняття рішення заборгованість у сумі 422 128,47 грн. (3 017 716,47 -2 595 588,00) залишилась несплаченою.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за природний газ поставлений за договором № 06/05-832-ТЕ-17 від 01.04.2005 року на час прийняття рішення у сумі 422 128,47 грн. не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вона підлягає стягненню з відповідача.

У зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання по оплаті за спожитий протягом квітня-грудня 2005 року природний газ, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача за період з травня 2005 року по липень 2006 року інфляційні втрати у сумі 28 435,30 грн. та три проценти річних з простроченої суми за період з 11.05.2005 року по 07.09.2006 року в розмірі 10 674,29 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, як вбачається з розрахунків інфляційних втрат та 3% річних позивача, в позовній заяві інфляційні втрати у сумі 28 435,30 грн. та 3% річних у сумі 10 674,29 грн. розраховані позивачем без урахування сплати відповідачем 27.06.2006 р. третій особі 50000 грн. згідно з договором доручення № 02/02-1350 від 23.09.2002 р. та додаткової угоди № 429 до нього.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком зробленим судом, інфляційні втрати нараховані за період з травня 2005 р. по липень 2006 р. становлять 31283,35 грн., з урахуванням оплати відповідачем 27.06.2006 р. 50000 грн., але, з відповідача на користь позивача підлягаються стягненню інфляційні втрати у сумі 28435,30 грн. в межах заявлених позовних вимог та 3 % річних у сумі 10497,02 грн., нарахованих за період з 11.05.2005 р. по 07.09.2006 р. з урахуванням оплати відповідачем 27.06.2006 р. 50000 грн..

Крім того, на підставі п. 7.2. договору позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов’язань пеню, розраховану відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення платежу за період з 07.03.2006 року по 07.09.2006 року в сумі 40145,72 грн.

Пунктом 7.2. Договору № 06/05-832-ТЕ-17 від 01.04.2005 року сторони передбачили, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 даного договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла і період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Пеня у сумі 40145,72 грн. розрахована позивачем без урахування оплати відповідачем 27.06.2006 р. 50000 грн.. Згідно з розрахунком зробленим судом з урахуванням оплати відповідачем 27.06.2006 р. 50000 грн. сума пені за період 07.03.2006 р. по 07.09.2006 р. становить 38 644,40 грн.

Приймаючи до уваги, що борг виник у зв’язку з несплатою населенням комунальних послуг, а також враховуючи, що відповідач забезпечує тепловою енергією потреби населення, бюджетні установи та організації, суд вважає за можливе, як виняток, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені і стягнути з відповідача пеню в розмірі 22000 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 422 128,47 грн. заборгованості за спожитий природний газ, 28 435,30 грн. інфляційних втрат, 10497,02 грн. трьох процентів річних з простроченої суми та 22000 грн. пені.

Витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.124 Конституції України, ст. ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства Вишнівськтеплоенерго” Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 11, код 19417197) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 422 128,47 грн. (чотириста двадцять дві тисячи сто двадцять вісім грн. 47коп.) заборгованості, 28 435,30 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять п’ять грн. 30коп.) інфляційних втрат, 10 497,02 грн. (десять тисяч чотириста дев’яносто сім грн. 02коп.) 3% річних, 22 000,00 грн. (двадцять дві тисячи грн. 00коп.) пені, 4 830,61 грн. (чотири тисячи вісімсот тридцять грн. 61коп.) витрат по сплаті державного мита та 113,69 грн. (сто тринадцять грн. 69коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.