Рішення № 29878933, 14.09.2012, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 1505/7712/2012

ЗАОЧНЕ рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

14 вересня 2012 року м. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого - одноособово судді Матяш Т. Л.

при секретарі - Івановій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» « до Білгород-дністровської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинну будівлю та усунення перешкод у здійсненні права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Білгород-Дністровської міської ради ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинну будівлю та усунення перешкод у здійсненні права власності, вказуючи, що відповідно до рішення Білгород-Дністровської міської ради ТОВ «АТП 15107» надана земельна ділянка для розміщення та обслуговування диспетчерського пункту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

З моменту отримання вищевказаної земельної ділянки ТОВ «АТП 15107» самочинно збудовано диспетчерський пункт літ. «А» розташований за адресою: АДРЕСА_1.

У зв'язку з неможливістю розпоряджатись вищенаведеним нерухомим майном на правах власника позивач просить визнати за ТОВ «АТП 15107» право власності на самочинно збудований: диспетчерський пункт літ. «А» розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та усунути перешкоди у здійсненні права власності.

Визнання права власності на вищевказану будівлю необхідне позивачу для правомірного здійснення господарської діяльності, а саме організації прийняття та відправлення рейсових автобусів із використанням власного диспетчерського пункту.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій просить суд розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Білгород-Дністровської міської ради у судовому засіданні не з'явився, про дату та час місця судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі.

Суд у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з'явився, у порядку заочного розгляду справи.

Судом встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що відповідно до рішення Білгород-Дністровської міської ради від 31.07.2006 року № 75-V «Про затвердження містобудівних обґрунтувань та надання громадянам України, суб'єктам підприємницької діяльності, юридичним особам дозволів на підготовку матеріалів попереднього вибору земельних ділянок в оренду на території міста Білгород-Дністровського» ВАТ «АТП 15107» надана земельна ділянка для розміщення та обслуговування диспетчерського пункту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до Статуту ТОВ «АТП 15107» останнє створене шляхом реорганізації ВАТ «АТП 15107».

З моменту отримання вищевказаної земельної ділянки ТОВ «АТП 15107» самочинно збудовано диспетчерський пункт літ. «А» розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно технічного звіту розробленого СПД ОСОБА_3 «Про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж» на самочинно збудовану будівлю - диспетчерський пункт літ. «А», загальною площею 16,8 кв.м., що в цілому складається з: приміщення № 1 - коридор, площею 0,9 кв.м., приміщення № 2 - диспетчерський пункт, площею 12,2 кв.м., приміщення № 3 - допоміжне приміщення, площею 3,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, технічний стан основних несучих конструкцій та інженерного обладнання визнаний задовільним та таким, що може бути прийнятий до експлуатації.

При будуванні вищезазначеної будівлі інтереси інших осіб, не порушені. Претензій з боку власників сусідніх земельних ділянок та будівель не має, що свідчить про відсутність посягань на їхню приватну власність.

У відповідності до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 331 ЦК України в якої визначені підстави набуття права власності на новостворене майно або об'єкти незавершеного будівництва передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ з своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У відповідності до ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані Цивільним кодексом України , іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). Оскільки правовідносини які виникли між позивачем та відповідачем, щодо здійснення самочинного будівництва користувачем земельної ділянки не врегульовані Цивільним Кодексом України та в силу ст. 11 ЦК України виходячи зі змісту якої цивільні права та обов'язки, що виникають із дій осіб, хоча і не передбачених актами цивільного законодавства, але таких, що не суперечать йому підпадають під дію норм цивільного законодавства суд приходить до висновку, щодо можливості застосування до даних правовідносин аналогії закону та норм ч. 3 та 5 ст. 376 ЦК України, які регулюють подібні за змістом правовідносини.

Частиною 3 ст. 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд, згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України, може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо не порушує права інших осіб.

Окрім іншого позивач вказує, що з моменту побудови спірного нерухомого майна, відповідачем ОСОБА_2 було зайнято вищевказану будівлю диспетчерського пункту для зберігання власного майна без відповідних дозволів, документів, тощо.

Як встановлено матеріалами дійсної цивільної справи та підтверджено відповідними документальними доказами ТОВ «АТП 15107» правомірно набуло право власності на спірну будівлю, оскільки у законному порядку отримало земельну ділянку для розміщення диспетчерського пункту, здійснило будівництво нерухомого майна з дотриманням вимог діючих будівельних та санітарно-епідеміологічних норм, не порушивши при цьому права та охоронювані законом інтереси третіх осіб, зокрема Білгород-Дністровської громади.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд приходить до висновку, щодо обґрунтованості позовної вимоги про усунення перешкод ТОВ «АТП 15107» з боку відповідача ОСОБА_2 в користування нерухомим майном, та вважає право ТОВ «АТП 15107» на вільне користування власним майном, шляхом зобов'язання ОСОБА_4 усунути перешкоди у здійсненні Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» права власності на самочинно збудовану будівлю - диспетчерський пункт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст.8, 11, 13, 16, 316, 319, 321 328, 331, 375, 376, 391 ЦК України, ст.ст. 130, 169, 213- 215 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» - задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107 юридична адреса: 67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 67-а, код ЄДРПОУ 03115028, право власності на самочинно збудовану будівлю - диспетчерський пункт літ. «А», загальною площею 16,8 кв.м., що в цілому складається з: приміщення № 1 - коридор, площею 0,9 кв.м., приміщення № 2 - диспетчерський пункт, площею 12,2 кв.м., приміщення № 3 - допоміжне приміщення, площею 3,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у здійсненні Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» права власності на самочинно збудовану будівлю - диспетчерський пункт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: