Рішення № 298789, 06.11.2006, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 36/547

06.11.06 р.

За позовом Державного підприємства завод «Генератор»

До Приватного підприємства «Тера»

Про стягнення 2510 грн. 93 коп.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Кондратенко Т.В.–по довіреності № 8/168 вів від 25.01.2006р.

Від відповідача не з’явився

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного підприємства завод «Генератор»про стягнення з Приватного підприємства «Тера»2520 грн. 93 коп., із яких: 2308 грн. 16 коп. основний борг, 202 грн. 77 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору № 65-1 від 01.10.2001 року оренди устаткування не сплатив повністю орендну плату за період з квітня 2002 року по жовтень 2004 року, у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 2520 грн. 93 коп.

Відповідач відзив на позов не надав та не надіслав, в судове засідання не з’явився, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 15.09.2006 р. та від 09.10.2006 р., не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в засіданні господарського суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. ( роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2001 р. між Державним підприємством завод «Генератор»(далі –позивач) та Приватним підприємством «Тера»(далі –відповідач) укладено договір оренди устаткування № 65-1, відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове платне користування індивідуально визначене майно холодильну машину МВВ-4, інв. № 1062754 для охолодження продуктів харчування. Вартість майна, що передається в оренду, складає 2500 грн. без врахування ПДВ.

Вищезазначений договір відповідно до пункту 3.1. був укладений строком на один рік з 01.10.2006 р. до 01.10.2002 року включно.

Пунктом 2.2. договору оренди передбачено, що передача майна в оренду та повернення із оренди здійснюється за актом приймання – передачі.

01.10.2001 сторонами належним чином був підписаний акт прийому –здачі в оренду індивідуально визначеного майна столової по договору № 65-1 від 01.10.20001 р. оренди устаткування.

За змістом пункту 4.1 договору розмір орендної плати становить 75 грн. за місяць без врахування ПДВ. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на рахунок орендодавця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається з акту приймання –передачі від 01.11.2004 року, який міститься в матеріалах справи, відповідач здав позивачу індивідуально визначене майно холодильну камеру МВВ-4, інв. № 1062754, але заборгованість по орендній платі в сумі 2308 грн. 16 коп. залишилась неоплаченою.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України передбачено, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Позивачем була направлена відповідачу претензія № 39 від 31.05.2006 р. про сплату суми боргу в розмірі 2308 грн. 16 коп., яка залишилась відповідачем без задоволення.

На день вирішення спору в суді відповідач не погасив вищезазначену заборгованість за договором оренди від 01.10.2001 р. в сумі 2308 грн. 16 коп.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних в сумі 202 грн. 77 коп. відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, та контррозрахунку заборгованості не надав.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Тера»(04209, м. Київ, вул. Полярна, 20, р/р 26007000645001 у Оболонській філії АТ «Укрінбанк», МФО 322993, код ЄДРПОУ 24919667) на користь Державного підприємства завод «Генератор»(04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18, р/р 2600600001861 в АКБ «Правекс-банк»м. Києва, МФО 321983, код ЄДРПОУ 14312453) 2308 грн. 16 коп. основного боргу, 202 грн. 77 коп. - 3% річних, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття.

Суддя Трофименко Т.Ю.