Рішення № 29877110, 13.03.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/1621/13 - ц

провадження 2/201/885/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі Дашкевич Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину та на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 08 лютого 2013 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на користь неповнолітньої дитини та на утримання дружини (своє утримання). Позивач у своєму позові посилається на те, що з відповідачем зараз перебувають в шлюбі, відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_3, 2012 року народження, вона є мамою цієї дитини. Відповідач у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини участі не приймає, стоїть питання про розлучення, разом не мешкають. Вона зараз не працює, доглядає дитину. Матеріально погано забезпечена. Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти до досягнення сином трьох років в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно на її утримання та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини до досягнення сином повноліття в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно, задовольнивши позов.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, просив справу розглянути без його участі. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача відповідно до ст. 169 ЦПК України.

З'ясувавши думку сторін, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 15 липня 2011 року. Від цього шлюбу і спільного мешкання мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Стосунки у сторін не склалися, стоїть питання про розірвання шлюбу, разом не мешкають, спільне господарство не ведуть, стало питання про утримання не працюючої дружини і виховання та утримання спільного сина.

На теперішній час позивач ОСОБА_1 мешкає разом зі своїм неповнолітнім сином, займається його вихованням та утриманням, лікуванням. Відповідач на утримання сина та дружини регулярну матеріальну допомогу не надає.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

На підставі ч. ч. 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Судом встановлено, що син сторін ОСОБА_3 неповнолітній, свого постійного доходу не має, знаходиться на утриманні своєї матері, яка на теперішній час не працює, має скрутне матеріальне становище і потребує матеріальної допомоги від батька, тому суд вважає можливим стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання вказаного сина ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно. При цьому суд враховує ті обставини, що відповідач не виплачує аліменти в добровільному порядку, працює, має доходи і суттєве матеріальне становище.

При таких обставинах суд вважає доведеними обставини позову, а тому можливим їх задоволення.

Відповідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Згідно ч. 2 ст. 191 СК України суд може присудити аліменти і за минулий час.

Враховуючи вимоги ст. 191 СК України, суд вважає необхідним стягувати аліменти з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітнього сина з 08 лютого 2013 року (з дня подачі позову).

На підставі ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Син сторін ОСОБА_3 неповнолітній, знаходяться на утриманні своєї матері, яка на теперішній час не працює, має скрутне матеріальне становище, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти і на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, трьох років, оскільки відповідач працює, має постійний дохід, від утримання дружини і сина фактично ухиляється, не надає допомоги позивачу.

На підставі п. 7 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Враховуючи те, що позивачка не працює, державну грошову допомогу отримує, але незначну (син хворіє і потребує лікування), інших джерел доходу не має, суд вважає можливим визначити початок виплати цих аліментів з 08 лютого 2013 року, а також допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

У відповідності з ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача слід також стягнути судовий збір в дохід держави у розмірі 229 грн. 40 коп..

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач заперечує будь-які домовленості і зобов'язання стосовно відповідача та їх сина по незаконним (з точки зору відповідача) діям відносно нього та предмета спору, можливе твердження відповідача про наявність будь-яких інших зобов'язань стосовно позовних вимог є припущенням.

Не може суд прийняти до уваги можливу позицію відповідача стосовно не погодження з деякими положеннями позовних вимог, оскільки вони спростовується вищенаведеним і нічим об'єктивно не підтверджується.

При таких обставинах суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити та стягувати з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Івано-Франківськ, аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь матері ОСОБА_1 в твердій грошовій сумі - 2000 грн. щомісячно до досягнення ОСОБА_3 повноліття, починаючи стягнення з 08 лютого 2013 року, стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Івано-Франківськ, на користь ОСОБА_1 на її утримання аліменти в твердій грошовій сумі - 1000 грн. щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно, починаючи стягнення з 08 лютого 2013 року, допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць та стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп..

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини в такому вигляді ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 84, 180, ч. ч. 1, 2 ст. 183, ст. ст. 182, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-61, 76, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Івано-Франківськ, аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь матері ОСОБА_1 в твердій грошовій сумі - 2000 грн. щомісячно до досягнення ОСОБА_3 повноліття, починаючи стягнення з 08 лютого 2013 року.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Івано-Франківськ, на користь ОСОБА_1 на її утримання аліменти в твердій грошовій сумі - 1000 грн. щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно, починаючи стягнення з 08 лютого 2013 року.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп..

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -