Постанова № 29875023, 11.03.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/929/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Дубовик Г.В.,

за участі:

представника позивача - Полілової С.І. (довіреність від 20.12.2012 року),

представника відповідача - Гасюченка С.М. (довіреність від 17.01.2013 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший дім» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.01.2013 року №0000242250, №0000252250, суд -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший дім», звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.01.2013 року №0000242250, №0000252250.

В обґрунтування позовних вимог, в позові вказано, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси в період з 18 по 29 грудня 2012 року була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший дім» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Дорамшавто», їх реальності та повноти відображення в обліку за період: серпень-грудень 2010, січень-червень, серпень 2011 про що 08.01.2013 року був складений акт №57/22-5/35116943. Даною перевіркою було встановлено порушення вимог п.п.5.39 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: безпідставно включено до складу валових витрат суми витрат по постачальнику ТОВ «Дормашавто» на загальну суму 249 666,45 грн., чим занижено податок на прибуток на суму 62416,62 грн.; вимог п.139.9 ст.139 Податкового кодексу України: безпідставно включено до складу валових витрат суми витрат по постачальнику ТОВ «Дормашавто» на загальну суму 124750,00 грн., чим занижено податок на прибуток на суму 30657,50 грн.; вимог п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»: завищення податкового кредиту за ПДВ на суму 36966,62 грн., внаслідок чого занижено суму ПДВ до сплати на 36966,62 грн.; вимог та п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України: завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 38666,67 грн., внаслідок чого занижено суму ПДВ до сплати на 38666,67 грн. 23.01.2013 року відповідачем на підставі акту від 09.01.2013 року були винесені податкові повідомлення-рішення: №0000242250, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 93 074,00 грн. та застосована штрафна санкція на суму 11553,00 грн. всього на суму 104627,00 грн.; №0000252250, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 75633,00 грн. та застосована штрафна санкція на суму 11893,00 грн., всього на суму 87526,00 грн. Зазначені вище податкові повідомлення-рішення, позивач вважає неправомірними через недоведеність обставин, що мали значення для винесення рішень; висновки, викладені в акті перевірки від 09.01.2013 року не відповідають фактичним обставинам, свідчать про неправильне застосування відповідачем норм матеріального права. Тому підлягають скасуванню в порядку адміністративного судочинства відповідно дост.ст.56.1, 56.18 Податкового кодексу України та ч.1,п.1 ч.2 ст.17 КАС України. Позивачем на перевірку були надані усі оригінали первинних документів щодо господарських відносин з ТОВ «Дормашавто»: договір про надання транспортно-експедиторських послуг у внутрішньому сполучені від 04.08.2010 року №0810/01, акти здачі-приймання робіт, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, виписки банку, журнал-ордер і відомість по рахунку 6852 (розрахунки з іншими кредиторами) за 01.08.2010 - 31.08.2011 року в розрізі контрагента. Відповідач в акті від 09.01.2013 року наводить зміст постанови про порушення кримінальної справи, прийняття до провадження та об'єднання справ в одне провадження від 10.04.2012 року та посилається на пояснення ОСОБА_3 від 10.01.2012 року, керуючись якими відповідач зробив висновок про те, що ТОВ «Дормашавто» було зареєстровано на підставну особу без наміру здійснення цією особою підприємницької діяльності, а з метою використання реквізитів ТОВ «Дормашавто» та розрахункового рахунку в інших цілях. Таким чином, відповідач дійшов висновку, що договір про надання транспортно-експедиторських послуг у внутрішньому сполучені укладений між позивачем та ТОВ «Дормашавто», податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні підписані невстановленими особами. В позові зазначено, що жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача надав до суду 06.03.2013 року письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з огляду на наступне. На виконання завдання УПМ ДПС в Одеській області ДПС №31100/7/07-0605 від 13.11.2012 року «Про організацію проведення та супроводження перевірок» згідно п.п.78.1.1 п.78.1, ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС та згідно направлень, співробітниками відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Перший дім», щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Дормашавто», їх реальності та повноти відображення в обліку за період: серпень-грудень 2010 року, січень-червень, серпень 2011 року. Перевіркою встановлено, що в реєстрах отриманих податкових накладних, наданих ТОВ «Перший дім» до ДПІ в електронному вигляді за періоди січень-червень 2011 року під ІПН ТОВ «Дормашавто» 367914926501 відображена назва постачальника Укрпроммонтаж ЧП. В реєстрі отриманих податкових накладних за квітень 2011 відображено податкову накладну №11 від 07.04.2011 на суму ПДВ 750,00 грн. під ІПН постачальника ТОВ «Дормашавто» 367914926501, яка взагалі не була надана під час перевірки. ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області службовою запискою від 23.11.2012 №2161/07 надана Постанова про порушення кримінальної справи, прийняття до провадження та об'єднання справ в одне провадження від 10.04.2012 року, якою встановлено, що ТОВ «Дормашавто» було зареєстровано на підставну особу без наміру здійснення цією особою підприємницької діяльності, а з метою використання реквізитів ТОВ «Дормашавто» та розрахункового рахунку в інших цілях. Договір про надання транспортно-експедиторських послуг у внутрішньому сполучені укладений між позивачем та ТОВ «Дормашавто», податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні підписані невстановленими особами.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на обставини, зазначені в письмових запереченнях на адміністративний позов та в акті перевірки.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що на виконання завдання УПМ ДПС в Одеській області ДПС №31100/7/07-0605 від 13.11.2012 року «Про організацію проведення та супроводження перевірок» згідно п.п.78.1.1 п.78.1, ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 11.12.2012 року №2968, та згідно направлень від 11.12.2012 року №003703/3498 та №003702/3497, співробітниками відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Перший дім», щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Дормашавто», їх реальності та повноти відображення в обліку за період: серпень-грудень 2010 року, січень-червень, серпень 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт від 09.01.2013 року №57/22-5/35116943 (т.1 а.с.17-34), у висновках якого було встановлено порушення вимог п.п.5.39 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: безпідставно в декларації з податку на прибуток включено до складу валових витрат суми витрат по постачальнику ТОВ «Дормашавто» на загальну суму 249 666,45 грн., чим занижено податок на прибуток на суму 62416,62 грн.; вимог п.139.9 ст.139 Податкового кодексу України: безпідставно включено до складу валових витрат суми витрат по постачальнику ТОВ «Дормашавто» на загальну суму 124750,00 грн., чим занижено податок на прибуток на суму 30657,50 грн.; вимог п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»: завищення податкового кредиту за ПДВ на суму 36966,62 грн., внаслідок чого занижено суму ПДВ до сплати на 36966,62 грн.; вимог та п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України: завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 38666,67 грн., внаслідок чого занижено суму ПДВ до сплати на 38666,67 грн.

Судом встановлено, що 23.01.2013 року відповідачем на підставі акту від 09.01.2013 року були винесені податкові повідомлення-рішення:

№0000242250, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 93 074,00 грн. та застосована штрафна санкція на суму 11553,00 грн. всього на суму 104627,00 грн. (т.1 а.с.35);

№0000252250, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 75633,00 грн. та застосована штрафна санкція на суму 11893,00 грн., всього на суму 87526,00 грн. (т.1 а.с.36).

В описовій частині акту перевірки (т.1 а.с. 30) зазначено, що Договір про надання транспортно-експедиторських послуг у внутрішньому сполучені укладений між позивачем та ТОВ «Дормашавто», податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні підписані невстановленими особами. Зазначений факт, встановлений актом перевірки, ставить під сумнів включення позивачем до податкового кредиту відповідних періодів сум податку на додану вартість.

При проведенні перевірки відповідачем враховано податкову інформацію, отриману від ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області службовою запискою від 23.11.2012 №2161/07, а саме: Постанову про порушення кримінальної справи, прийняття до провадження та об'єднання справ в одне провадження від 10.04.2012 року (т.3 а.с.111-115), якою порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «Дормашавто» з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою невстановленою групою осіб, скоєного повторно за ознаками складу злочину, передбаченого ст. ст.28 ч.2, 205 ч.2 КК України. Також при проведенні перевірки ТОВ «Перший дім», щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Дормашавто», відповідачем використовувалась податкова інформація, отримана від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, а саме: акт від 13.03.2012 року №30/3-22-80 (т.3 а.с.99-104) про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Дормашавто», код ЄДРПОУ 36791493 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями, постачальниками за період з 01.01.2011 по 31.03.2011, 01.05.2011 по 31.07.2011, 01.09.2011 по 30.09.2011, 01.11.2011 по 31.01.2012 року. Вказаним актом встановлено, що, крім інших підприємств, ТОВ «Дормашавто» зареєстровано на особу, яка ніколи не мала наміру здійснювати фінансову-господарську діяльність. Вказане товариство за адресою реєстрації ніколи не знаходилося та не знаходиться, основні фонди, активи та працівники у підприємства відсутні.

Положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг), (п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7); податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних

чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг) (п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7).

Також Законом України «Про податок на додану вартість», визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7); якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7); не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7).

Судом встановлено, що 04.08.2010 року між позивачем в особі директора Ратушняка А.В. та ТОВ «Дормашавто» в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір №0810/01 про надання транспортно-експедиторських послуг по внутрішньому сполучені (т.1 а.с.38-39), на підтвердження виконання умов якого до суду позивачем надано: акти здачі-приймання робіт (надання послуг), товаро-транспортні накладні, договори-заявки, податкові накладні. Наявність вказаних вище первинних документів сторонами в судовому засіданні не заперечувалася.

Судом було всесторонньо досліджено договір №0810/01 та первинні документи, надані представником позивача для підтвердження його виконання, та встановлені наступні факти а обставини.

З письмових пояснень ОСОБА_3 (т.3 а.с.116-117), наданих старшому оперуповноваженому, вбачається, що ОСОБА_3 (в особі якого було укладено договір №0810/01 про надання транспортно-експедиторських послуг по внутрішньому сполучені з позивачем) ні засновником, ні директором ТОВ «Дормашавто» не був, йому не відомо коли і ким здійснювалася реєстрація ТОВ «Дормашавто».

Судом також були досліджені товарно-транспортні накладні, що надані позивачем до суду в якості підтвердження виконання умов договору №0810/01 про надання транспортно-експедиторських послуг по внутрішньому сполучені з позивачем. Однак, судом встановлено, що досліджені товарно-транспортні накладні не узгоджуються з умовами вищевказаного договору. Оскільки відповідно до його умов, до обов'язків перевізника (ТОВ «Дормашавто») відноситься - забезпечення перевозки вантажу, прийняття відповідальності за зберігання вантажу під час перевозки, слідити за розміщенням і кріпленням вантажу на вантажній платформі, однак в жодній із товарно-транспортних накладних не зазначено відповідальних за вантаж осіб контрагента позивача та не вказано про забезпечення перевозки даного вантажу ТОВ «Дормашавто».

Що стосується актів здачі-прийняття робіт, то суд не приймає їх до уваги в якості належних доказів на підтвердження виконання господарських операцій між позивачем та вказаним вище контрагентом, оскільки, давши їм належну оцінку, суд встановив, що акти здачі-прийняття робіт не містять обовязкових реквізитів, передбачених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні», а саме: не зазначене місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посада особи ТОВ «Дормашавто», відповідальної за здійснення господарської операції та будь-які дані, що дають змогу ідентифікувати особи, які брали участь у здійснені господарської операції

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємствами. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Відповідно до п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до п. 2 зазначеного наказу ведення форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Статтею 1 Закону України № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для правильного вирішення спору підлягає встановленню факт реальності надання послуг з обслуговування обладнання.

Представником позивача під час судового розгляду справи не було надано до суду доказів на спростування висновку податкового органу щодо відсутності ТОВ «Дормашавто» за адресою реєстрації, відсутності у товариства основних фондів, активів та працівників, необхідних для виконання зобов'язань за договором від 04.08.2010 року №0810/01 про надання транспортно-експедиторських послуг по внутрішньому сполучені, не було надано доказів про реальне виконання робіт за зазначеним вище договором.

Таким чином, на думку суду, надані позивачем документи в обґрунтування виконання зазначених господарських операцій з ТОВ «Дормашавто» не можуть бути прийняті в якості належних доказів саме як первинні документи на підтвердження фактичності таких операцій про надання транспортно-експедиторських послуг по внутрішньому сполучені, а тому суд не приймає їх в якості належних доказів в обґрунтування позовних вимог щодо протиправності податкових повідомлень-рішень.

Представником позивача не було взагалі зазначено в судовому засіданні будь-яких відомостей щодо обставин виконання контрагентом позивача умов договорів про надання транспортно-експедиторських послуг по внутрішньому сполучені (або власними виробничими потужностями, або за допомогою контрагентів ТОВ «Дормашавто»), що позбавляє суд можливості встановлення обставин виконання цих господарських операцій та осіб, що безпосередньо приймали участь у їх здійсненні, та, з урахуванням зазначеної податковими органами інформації щодо цього підприємства, викликає обґрунтований сумнів суду щодо можливості виконання цим контрагентом послуг у зазначеному у наданих позивачем документах обсязі.

Надання позивачем, на думку суду, належним чином оформлених податкових документів, що передбачені законодавством з приводу сплати податків і зборів, може бути підставою для отримання платником податків податкового кредиту з ПДВ, якщо не буде встановлено, що відомості, надані платником податку податковому органу для його отримання, неповні, недостовірні або суперечливі.

При таких обставинах лише наявність у позивача належно оформлених податкових накладних, які відповідно до вимог Податкового кодексу України необхідні для віднесення певної суми до податкового кредиту, не є, на думку суду, безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість.

При прийнятті рішення по справі суд також враховує відомості зазначені в Постанові про порушення кримінальної справи, прийняття до провадження та об'єднання справ в одне провадження від 10.04.2012 року, якою порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «Дормашавто» з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою невстановленою групою осіб, скоєного повторно за ознаками складу злочину, передбаченого ст. ст.28 ч.2, 205 ч.2 КК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірним та обґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З приписів вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Положенями ч.2 ст. 19 Конституції України, визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по даній справі доведено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Перший дім» вимог чинного законодавства.

З урахуванням обставин справи, вище викладеного, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 23.01.2013 року №0000242250, №0000252250 прийняті відповідачем у відповідності до вимог діючого законодавства, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший дім» є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший дім» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.01.2013 року №0000242250, №0000252250 - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 11 березня 2013 року.

Суддя Вовченко O.A.