Постанова № 29875008, 18.12.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року (о 13 год. 05 хв.)Справа № 0870/9185/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.

за участю представників позивача Лісіциної Н.Ю., Єфімова С.О.

за участю представників відповідача Калініченка В.В., Амбарцумової М.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи»

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Азовські мастила і оливи» (далі - ПАТ «Азмол», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовною заявою до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - Бердянська ОДПІ, відповідач), в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2012 № 0001600154 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 985 062,00 грн.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Представник позивача зазначає, що на підставі акту від 21.08.2012 № 7/15-4/00152364 відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Вказує, що основні порушення по Акту перевірки, що призвели до прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.09.2012 № 0001600154, є невизнання Бердянською ОДПІ розрахунків коригувань, які були виписані у рамках договору переробки давальницької сировини та за якими відбувалося зменшення податкових зобов'язань. У перевіряємому періоді позивачем виписувалися розрахунки коригувань до податкових накладних відповідно за дозволеними Податковим кодексом випадками: при зміні асортименту виготовленої з давальницької сировини продукції, якщо фактичний асортимент відрізнявся від того, за який було здійснено передоплату і виписана податкова накладна та при поверненні передоплати замовнику. Зазначає, що зменшення податкових зобов'язань проводиться виходячи із самого факту здійснення відповідної господарської операції. ПАТ «Азмол» підтверджує факт отримання/ повернення коштів банківськими виписками, а факт зміни номенклатури постачання - накладною на реалізацію товарів на кожну фактично проведену операцію. Таким чином, всі проведені операції підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, банківськими виписками. На підставі викладеного, просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2012 № 0001600154.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (вх. 43468 від 11.10.2012). Представник відповідача зазначає, що перевіркою операцій із здійснення попередньої оплати за товарно-матеріальні цінності, роботи, послуги за травень, червень 2012 встановлено допущення позивачем порушення п. 192.1 ст. 192, п. 201.ст. 201 ПК України. Крім того, позивачем у податкових деклараціях зменшені податкові зобов'язання через здійснення коригування зміни номенклатури товару. Позивачем виписані податкові накладні на уточнену номенклатуру поставки та розрахунки коригувань, відповідно до яких ПАТ «Азмол» було здійснено поставку ТМЦ. Перевіркою встановлено відсутність ТМЦ згідно даних бухгалтерського обліку у перевіряємому періоді. Фактично на підставі наданих до перевірки звітів, актів виконаних послуг встановлено надання послуг по переробці давальницької сировини, а не продаж товарів (літолу). Таким чином, коригування податкових зобов'язань позивачем здійснено помилково. Зазначає, що ПАТ «Азмол» допущено порушення п. 192.1 ст. 192, п. 198.6 ст. 198 ПК України - занижено податкові зобов'язання по деклараціях за травень, червень 2012, що призвело до завищення від'ємного значення у сумі 1 985 062,00 грн., у тому числі за травень 2012 на 957 830,00 грн. та червень 2012 на 1 027 232,00 грн. Просить у задоволенні позову ПАТ «Азмол» відмовити в повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ПАТ «Азмол» (ідентифікаційний код 00152365) є юридичною особою, яка зареєстрована 14.07.1994, що підтверджується Випискою серії ААВ № 140790 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень від 03.08.2012 № 220531, 220530 посадовими особами Бердянської ОДПІ згідно пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України для визначення достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, яке становить більше 100 тис. грн. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Азмол» з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за травень, червень 2012 року, відображених у податкових деклараціях з ПДВ: за травень 2012 року (вх. № 9034629194 від 19.06.2012) у розмірі 957 830,00 грн., за червень 2012 року (вх. № 9040285062 від 13.07.2012 року) у розмірі 1 027 232,00 грн.), за результатами якої складено Акт від 21.08.2012 № 7/15-4/00152365 (далі - Акт).

З Акту вбачається, що на порушення п. 192.1 ст. 192, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 200.3 ст. 200 ПК України ПАТ «Азмол» занижено податкові зобов'язання по деклараціях за травень, червень 2012 року, що призвело до:

- завищення від'ємного значення у сумі 1 985 062,00 грн., в тому числі за травень на 957 830,00 грн., червень - 1 027 232,00 грн.;

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 1 019 062,00 грн., в тому числі по декларації за травень 638 056,00 грн., по декларації за червень 381 006,00 грн.

Позивачем до Бердянської ОДПІ надані зауваження до Акту, в яких зазначено, що з висновками акту підприємство не згодне, податкове зобов'язання нараховувалося та відображалося у податкових деклараціях своєчасно та в повному обсязі.

На підставі Акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.09.2012 № 0001600154, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 985 062,00 грн., в тому числі за травень на 957 830,00 грн., червень - 1 027 232,00 грн.

Судом встановлено, що 17.06.2010 між ТОВ «Торговий дім «Азмол» (замовник) та ВАТ «Азмол» (виконавець) укладено договір № 199-2010, відповідно до якого предметом договору є перероблення виконавцем за плату давальницької сировини, що передається замовником, з метою виготовлення з неї готової продукції згідно з умовами цього Договору.

З Акту вбачається, що ПАТ «Азмол» у травні та червні 2012 року виписані розрахунки коригувань по TOB «ТД «Азмол» на зменшення податкових зобов'язань на суму ПДВ 3 004 118,00 грн. по поставці мастила «літол-24», та відображено по рядку 8 (коригування податкових зобов'язань) податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди:

- за травень на суму 9 575 280,00 грн., у тому числі ПДВ 1 595 880,00 грн.,

- за червень на суму 8 449 428,00 грн., у тому числі ПДВ 1 408 238,00 грн.

Розрахунки коригувань здійснені до виписаних податкових накладних у листопаді 2011 року, у березні та квітні 2012 року, за «літол-24», в яких не визначено вид цивільно-правового договору, у графі 3 розрахунку (номенклатура товарів, послуг, вартість чи кількість яких коригується) визначено - мастило «літол-24» .

В порушення п. 192.1 ст. 192 п. 201.1 ст. 201 ПК України та п. 4 Наказу МФУ «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 № 1379, підприємством виписано розрахунки коригувань на адресу TOB ТД «Азмол» щодо повернення «літолу - 24».

Перевіркою розрахунків коригувань здійснених до зменшення податкових зобов'язань встановлено, що операцій пов'язаних з поставкою «літолу - 24» або ії поверненням не проводилось, а саме: :

- повернення «літолу - 24» від TOB ТД «Азмол» за даними первинних документів не встановлено ;

- залишки «літолу-24» за даними бухгалтерського обліку в перевіряємому періоді на підприємстві відсутні;

- придбання «літолу-24» в перевіряємому періоді не здійснювалось;

- платіжні доручення, які підтверджують повернення передплати за «літол-24» до перевірки не надано.

Підприємством у розрахунках коригувань не визначено «вид цивільно-правового договору» згідно з видом договірних зобов'язань, у зв'язку з чим неможливо встановити за яким цивільно-правовим договором виписані розрахунки коригувань.

Таким чином, перевіркою не прийняті розрахунки коригувань щодо зменшення податкових зобов'язань по поставці за «літол-24» на суму ПДВ 2 471 312,00 грн., в тому числі: - за травень на суму 8 150 190,00 грн., у тому числі ПДВ 1 358 365,00 грн., - за червень на суму 6 677 682,00 грн., у тому числі ПДВ 1 112 947,00 грн.

Крім того, в Акті зазначено, що позивачем у податкових деклараціях зменшені податкові зобов'язання через здійснення коригування зміни номенклатури товари наступним чином: виписані податкові накладні на уточнену номенклатуру поставки та розрахунки коригувань зі знаком «-« на попередню номенклатуру на суму ПДВ 532 807,00 грн., в тому числі за травень 2012 - 237 515,00 грн., за червень 2012 - 295 292,00 грн.

В Акті зазначено, що ПАТ «Азмол» у розрахунках коригувань та у податкових накладних було здійснено поставку ТМЦ. Перевіркою встановлено відсутність ТМЦ згідно даних бухгалтерського обліку у перевіряємому періоді. Фактично на підставі наданих до перевірки звітів, актів виконаних послуг встановлено надання послуг по переробці давальницької сировини.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення п. 192.1 ст. 192, п. 201.1 ст. 201 ПК України в частині неправомірного здійснення коригувань по неіснуючому товару, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 1 139 605,00 грн., в тому числі - за травень - 584 645,00 грн., - за червень 2012 - 554 960,00 грн.

В Акті зазначено, що заниження податкових зобов'язань за травень, червень 2012 призвело до завищення від'ємного значення на 1 985 062,00 грн., в тому числі за травень 2012 - 957 830,00 грн., червень 2012 - 1 027 232,00 грн. та заниження позитивного значення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 1 019 062,00 грн., в тому числі за травень 638 056,00 грн., за червень 381 006,00 грн.

Стосовно вказаного в Акті порушення суд зазначає наступне. В матеріалах справи містяться та судом досліджені податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, які містять вид цивільно-правового договору, дату укладання договору та його номер, а саме договір переробки від 17.06.2010 № 199-2010, предметом якого як встановлено судом є перероблення за плату давальницької сировини в готову продукцію. Більш того, в п. 3.13. Акту зазначено, що станом на 14.08.2012 за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, не встановлено включення ПАТ «Азмол» до складу податкового кредиту за травень, червень 2012 року податкових накладних незареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем виписувалися розрахунки коригувань до податкових накладних у таких випадках: - при зміні асортименту виготовленої з давальницької сировини продукції, якщо фактичний асортимент відрізнявся від того, за який було здійснено передоплату і виписана податкова накладна; - при поверненні передоплати замовнику.

Стосовно зміни асортименту виготовленої з давальницької сировини продукції судом встановлено наступне.

Бердянська ОДПІ вважає, що розрахунки коригування виписані на адресу ТОВ ТД «Азмол» щодо повернення «літолу-24». Оскільки документально повернення товару не підтверджується, такі розрахунки коригування не визнані відповідачем і по ним не визнано зменшення податкових зобов'язань.

Однак причиною коригування розрахунків коригувань, за якими відбувалося зменшення податкових зобов'язань, є «п. 1 ст. 192 ПКУ зміна номенклатури постачання».

При проведенні коригувань по причині «зміна номенклатури постачання» позивачем виписувалася нова податкова накладна на фактичний асортимент продукції, виготовленої з давальницької сировини, яка збільшувала податкові зобов'язання на ту ж саму суму, на яку відбувалося їх зменшення за розрахунком коригування. Таким чином, фактичного зменшення податкових зобов'язань ПАТ «Азмол» не здійснювало.

Стосовно повернення передоплати судом встановлено, що позивачем складався розрахунок коригування, в якому в графі 2 «причина коригування» було зазначено «п. 1 ст. 192 ПКУ повернення передоплати. Операції повернення коштів у травні - червні 2012 року як і отримання коштів позивачем у листопаді 2011 року, березні - квітні 2012 року підтверджується платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи. Розрахунки коригувань заповнені у відповідності до первісної податкової накладної.

Таким чином, позивачем підтверджено факт отримання/повернення коштів платіжними дорученнями, а факт зміни номенклатури постачання - накладною на реалізацію товарів.

Оскільки ПАТ «Азмол» вважає, що податкове повідомлення-рішення від 07.09.2012 №0001600154 прийняте Бердянською ОДПІ всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 192.1. ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

За приписами пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 192.3 ст. 192 ПК України).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст. 200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 ПК України).

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. В даному пункті перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з приписів вищевказаних норм, податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитам є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу V Кодексу постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних. Номер розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Таким чином, оскільки у разі зміни номенклатури постачання товарів фактично відбувається повернення одних товарів та отримання інших, то продавець повинен виписати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, до якої згідно з договором вносяться зміни на товари, кількість (вартість) яких зменшується та виписати іншу податкову накладну на товари, які постачаються на їх зміну.

На підставі викладеного, ПАТ «Aзмол» здійснювало виписку документів, відповідно до вимог діючого податкового законодавства України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Позивачем заявлені вимоги про визнання оскаржуваного рішення частково недійсним. З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та частково визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби № 0001600154 від 07.09.2012.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи» з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) І.В.Батрак

Постанова не набрала законної сили.

Суддя І.В.Батрак