Ухвала суду № 29874871, 13.03.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1004/2404/12 Головуючий у І інстанції Якутюк В.С.Провадження № 22-ц/780/1327/13 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т.Ц.Категорія 40 13.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

12 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Яворського М.А.,

суддів Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,

за участю секретаря Дрозд О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 20 грудня 2012 року у справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення заборони у перешкоджанні проживання в частині житлового будинку та встановлення можливості користування газопостачанням, водопостачанням та електропостачанням,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду із даною заявою, мотивуючи вимоги тим, що у березні 2011 року було задоволено позов ОСОБА_3 про визнання її такою, що втратила право на користування 51/100 частиною будинку за адресою АДРЕСА_1, однак дане рішення було скасовано апеляційною інстанцією, при цьому колегія суддів встановила, що ОСОБА_2 набула право користування будинком з 03 червня 2004 року. На даний час вона не має можливості користуватися комунальними послугами та пільгами як багатодітна мати, оскільки не має документів на право власності, однак, маючи право на проживання, визначене апеляційним судом, вважає за необхідне встановити можливість користування даними послугами через встановлені нею лічильники. Посилаючись на порушення своїх прав, просила встановити рішенням суду заборону в перешкоджанні проживання в 51/100 частині будинку по АДРЕСА_1, встановити рішенням суду можливість користування через окремі встановлені нею лічильники газопостачанням, водопостачанням та електропостачанням.

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 20 грудня 2012 року ОСОБА_2 відмовлено у відкритті провадження в справі.

Заявник ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 20 грудня 2012 року, постановити нову ухвалу, якою надати роз'яснення їй її прав на даний час в проживанні її та її дітей у 51/100 частин будинку за адресою АДРЕСА_1 та можливості укладати договори на використання комунальних послуг.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі на підставі ст. ст. 122, 234 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що заява ОСОБА_2 не може бути розглянута в порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають змісту позовних вимог та вимогам закону.

Відповідно до ст. 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; встановлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; визнання спадщини відумерлою; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заява ОСОБА_2 не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки із змісту спірних правовідносин вбачається спір про право.

Крім того, колегія суддів враховує, що вимоги заявника у вигляді встановлення заборони в перешкоджанні проживання в будинку та встановлення можливості користування комунальними послугами не входять до переліку справ, підвідомчих суду в порядку окремого провадження, оскільки встановлюватися можуть лише факти, а не заборони чи можливості.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що організаціям, які надають комунальні послуги, незрозуміле рішення апеляційного суду, а тому її права щодо проживання в будинку та можливості укладати договори на використання комунальних послуг мають бути роз'яснені новою ухвалою апеляційного суду, однак дана позиція не узгоджується із чинними нормами ЦПК України та ЦК України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

При цьому роз'яснення існуючих прав особи, які ніким не оспорюються, не входить до компетенції суду.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із дотриманням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 20 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Яворський М.А.

Судді: Кашперська Т.Ц.

ОСОБА_4