Постанова № 298744, 22.11.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

22.11.06 Справа № 5/152-А

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Дубник О.П.

Краєвської М.В.

при секретарі Горбач Ю.Б.,

з участю представників:

від скаржника (відповідач) –Руденко Я.Г.

від позивача – не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області від 23.08.2006 року вих.№10524/9/10

на постанову господарського суду Закарпатської області від 25.07.2006 року, суддя О.С.Йосипчук

у справі №5/152-А,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Євро Центр», с.Нижнє Солотвино

до відповідача Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області, м.Ужгород

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 25.05.2006 року №35723-0/32703340/6528

Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 25.07.2006 року по справі №5/152-А задоволено позов ТзОВ «Аква Євро Центр»повністю, визнано протиправним в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ від 25.05.2006 року №35723-0/32703340/6528.

При ухваленні постанови господарський суд Закарпатської області виходив з наступного:

Суд свій висновок мотивував тим, що відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Господарський суд зазначає, що з поданих позивачем матеріалів випливає, що суми податкового кредиту, що складаються з сум ПДВ, сплачених приватному підприємству "Вітмас", підтверджені належним чином оформленими податковими накладними. В свою чергу постачальник обладнання - ПП "Вітмас" відповідні суми податку повністю включив до складу податкових зобов'язань.

Судом першої інстанції взято до уваги те, що відповідачем при проведенні перевірки не встановлено, а в ході судового розгляду справи не доведено, що суми ПДВ, нараховані ПП «Вітмас»(посередник) на операції з поставки позивачу обладнання не поступили до бюджету. За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідні суми податку на додану вартість за спірними операціями правомірно включені позивачем до складу податкового кредиту відповідних звітних податкових періодів.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Ужгородська МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Закарпатської області від 25.07.2006 року по справі №5/152-А скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ТзОВ «Аква Євро Центр»відмовити, з огляду на те, що господарським судом порушено норми процесуального права.

Зокрема скаржник вказує на те, що відповідно до п.п.7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Отже, Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають тільки суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, що згідно з Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст.1 Закону).

Тобто скаржник вказує на те, що Законом України "Про податок на додану вартість" встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Скаржник зазначає про те, що ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що постачальники продавця - ПП "Вітмас", а саме - ПП Торіус", ПП "Приладукрпрофі", ПП "Літек", ТОВ "СТМ Груп", які повинні були сплатити відповідні суми податку до Державного бюджету України, у відповідних податкових періодах такі суми в податкових деклараціях з податку на додану вартість в рядку "податкове зобов'язання" не відображали та, відповідно, податку до бюджету не сплачували.

Таким чином, апелянт звертає увагу на те, що висновок суду першої інстанції про те, що на формування податкового кредиту ТОВ "Аква Євро Центр" впливає тільки включення його постачальником - ПП "Вітмас" сум ПДВ до податкових зобов'язань та їх внесення до бюджету, не відповідає нормам Закону України "Про податок на додану вартість".

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримала, просила постанову господарського суду від 25.07.2006 року по справі №5/152-А скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ТзОВ «Аква Євро Центр»відмовити, з підстав наведених у апеляційній скарзі.

Представник позивача вдруге в судове засідання не з’явився, проте надіслав до суду клопотання, в якому просить розгляд справи відкласти у зв’язку із зайнятістю в іншій справі у господарському суді Закарпатської області. Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, та відсутністю можливості подальшого відкладення розгляду справи в очікуванні коли представник позивача звільнитися від участі в інших справах, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, за наявними в справі доказами.

Поряд з цим, позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому останній просить постанову господарського суду Закарпатської області від 25.07.2006 року по справі №5/152-А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вказуючи на те, що податковим органом безпідставно зменшено податковий кредит на суму ПДВ, сплаченого позивачем в складі вартості придбаного від ПП „Вітмас” обладнання, оскільки власне постачальник обладнання (ПП „Вітмас”), з яким мав правовідносини позивач, відповідні суми податку на додану вартість включив до складу своїх податкових зобов'язань, а суми податкового кредиту позивача підтверджено оформленими у встановленому порядку податковими накладними.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією у Закарпатській області проведено позапланову документальну перевірку ТзОВ "Аква Євро Центр" по питанню відшкодування податку на додану вартість за вересень та жовтень 2005 року, про що 19.05.2006 року складено довідку за № 42/23-0/32703340 про внесення змін і доповнень до довідки перевірки № 42/23-0 від 21.12.2005 року.

Згідно з даною довідкою, позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту суму 189074,16 грн. ПДВ.

Підставою для зменшення суми від'ємного значення по ПДВ стали відповіді на запити відповідача до інших органів державної податкової служби, з яких випливає, що постачальник позивача, тобто посередник є - ПП "Вітмас" яке в свою чергу придбало ці будматеріали, обладнання, агрегати для монтажу від третіх осіб - ПП "Торіус", ТОВ "Літек", ПП Приладукрпрофі", ТОВ "СТМ Груп", стосовно яких відповідно судовими органами прийнято рішення про припинення юридичної особи у зв'язку з неподанням звітності про фінансово-господарську діяльність, про скасування державної реєстрації, про визнання недійсними установчих документів, які не знаходяться за місцем реєстрації та не подають податкову звітність.

На підставі висновків вищевказаної довідки 25.05.2006 року Ужгородською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №35723-0/32703340/6528, яким позивачу згідно з п.п.“б”, “в” п.п.4.2.2. ст..4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зменшено суму залишку від’ємного значення (у тому числі в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 189074,16 грн. (з них за лютий 2004 року –81792,83 грн., липень 2004 року –85000,33 грн., серпень 2004 року 16667 грн., вересень –5614 грн.)

Суд, заслухавши представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи в ході перевірки позивача податковим органом встановлено, що в основному податковий кредит позивача формувався з сум ПДВ по придбаних будівельних матеріалах, обладнання, агрегатів та їх монтажу від ПП “Вітмас”.

Згідно долученого до матеріалів справи листа Мелітопольської МДПІ Запорізької області ПП «Вітмас»є посередником, а основними його постачальниками є ПП Торіус". ПП "Приладукрпрофі", ПП "Літек", ТОВ "СТМ Груп".

Згідно отриманих відповідей по направлених Ужгородською МДПІ запитах про проведення зустрічних перевірок вказаних вище підприємств встановлено наступне:

- рішенням господарського суду міста Києва від 28.11.2005 року № 40/630 припинено юридичну особу - приватне підприємство "Торіус" у зв’язку з неподанням звітності про фінансово-господарську діяльність до органів державної податкової служби з березня 2004 року (податкові накладні виписані 20.04.2004р.);

- рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 16.02.2005 року визнано установчий договір та статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Літек", зареєстрованого Святошинською районною державною адміністрацією м.Києва 24.10.03р., недійсним з часу його реєстрації, а також визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 36369755 видане 08.12.2003 р., з дати його видачі;

- ПП "Приладукрпрофі" за період травень-грудень 2004 року декларацій з ПДВ до ДПІ не подавало, за місцем реєстрації не знаходиться, податкові зобов'язання по господарських операціях не формувало та відповідно податок на додану вартість у вказаному періоді до бюджету не вносило (податкові накладні виписані 13.05.2004 р., 26.07.2004р., 27.08.2004 р., 08.12.2004р., 09.12.2004р., 30.12.2004р.);

- щодо ТОВ "СТМ Груп", то рішенням Господарського суду м.Києва від 20.09.2004 року за неподачу податкової звітності більше року скасовано його державну реєстрацію (податкова накладна №48 від 28.10.2004р.).

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону однією з обов’язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість є сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податків.

Згідно з підпунктом 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Отже, Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають тільки суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, що згідно з Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст.1 Закону).

Законом України "Про податок на додану вартість" встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

За змістом Закону України "Про податок на додану вартість" право на включення до податкового кредиту та на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Постачальники продавця, тобто посередника - ПП "Вітмас", якому позивач перераховував відповідні суми податку на додану вартість в ціні товару, як вбачається із матеріалів справи були - ПП “Торіус”, ПП "Приладукрпрофі", ПП "Літек", ТОВ "СТМ Груп", які і повинні були сплатити відповідні суми податку до Державного бюджету України, у відповідних податкових періодах. Проте останні такі суми в податкових деклараціях з податку на додану вартість в рядку "податкове зобов'язання" не відображали, податкові декларації до ДПІ не подавали, та відповідно, податку до бюджету не сплачували, що підтверджується долученими до справи копіями рішень судів:

- про припинення юридичної особи ПП «Торіус»у зв’язку із неподанням звітності до ОДПІ з березня 2004 року;

- про визнання недійсними установчого договору, Статуту ТзОВ «Літекс»з моменту реєстрації та визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ виданого 08.12.2003р. з дня видачі;

- про скасування 20.09.2004 р. державної реєстрації ТОВ "СТМ Груп" за неподачу податкової звітності більше року (податкова накладна виписана після скасування державної реєстрації –28.10.2004р.).

Заслуговує також на увагу те, що ПП "Приладукрпрофі" за період коли відпускало товар ПП «Вітмас»(травень-грудень 2004 р.) декларації з ПДВ до ДПІ не подавало, за місцем реєстрації не знаходилось, ПДВ не сплачувало.

Отже, вищенаведене свідчить про те, як вже зазначено, що постачальники ПП «Вітмас»на момент відпуску товару останньому, податкової звітності не подавали, податки до бюджету не сплачували, а значить податкові зобов’язання з ПДВ не сплачували з операцій проведених з ПП «Вітмас», а отже останній в свою чергу не мав підстав відносити суми ПДВ до податкового кредиту, а по операціях з позивачем до податкових зобов’язань.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що на формування податкового кредиту ТзОВ "Аква Євро Центр" впливає тільки включення його постачальником - ПП "Вітмас" сум ПДВ до податкових зобов'язань та їх внесення до бюджету, не відповідає нормам Закону України "Про податок на додану вартість".

Одночасно слід зазначити, що Кодексом адміністративного судочинства України, а саме ст. 105. Форма і зміст адміністративного позову - передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, проте суд першої інстанції в порушення наведеного визнає податкове повідомлення-рішення протиправними.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанову господарського суду Закарпатської області від 25.07.2006 року по справі №5/152-А слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області від 23.08.2006 року вих.№10524/9/10 задоволити.

Постанову господарського суду Закарпатської області від 25.07.2006 року по справі №5/152-А скасувати, прийняти нову постанову.

В задоволенні позову ТзОВ «Аква Євро Центр»відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Дубник О.П.

Краєвська М.В.