Рішення № 29874370, 28.02.2013, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 2-374/11

Провадження № 2/448/4/13

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28.02.2013 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоус Ю.Б.

при секретарі Крив'як О.В.,

за участю:

представника позивачів - адвоката ОСОБА_1 (договори про надання правової допомоги №30/2011, №31/2011 та №32/2011 від 29.07.2011року),

позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - не з'явилися,

представника відповідача ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» - не з'явився,

третіх осіб ТзОВ «Львівська пивна компанія» та ОСОБА_6 - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська пивна компанія» та ОСОБА_6, про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі 15.08.2011р. звернулися до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що 27.05.2011року у АДРЕСА_1 відбулася ДТП за участю транспортного засобу «ГАЗ 3309», реєстр. номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_6, в результаті якої автомобіль з'їхав поза межі проїжджої частини АДРЕСА_1 та виїхав на прибудинкову територію будинковолодіння позивачів. Внаслідок зазначених обставин було знищено огорожу будинковолодіння позивачів та електроопору, яка встановлена на території будинковолодіння по АДРЕСА_1.

Зазначають, що обставини ДТП, яка сталася 27.05.2011року підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення від 27.05.2011року, схемою місця ДТП, вина ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного вище ДТП встановлена постановою Мостиського районного суду Львівської області від 14.06.2011року.

Вказують, що власником автомобіля «ГАЗ 3309», реєстр. номер НОМЕР_1 є ТзОВ «Львівська пивна компанія». Проте, між ТзОВ «Львівська пивна компанія» та відповідачем ПрАТ «Страхова компанія «АХА Україна» в липні 2010року було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, згідно якого ТзОВ «Львівська пивна компанія» застрахувала свою цивільно - правову відповідальність перед третіми особами за збитки, які можуть бути завдані зазначеним автомобілем. Однак «Львівська дирекція» ПрАТ «СК «АХА Україна», безпідставно відмовляється приймати документи на виплату страхового відшкодування мотивуючи своє рішення тим, що у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 Мостиським районним судом Львівської області, у мотивувальній частині не зазначено пошкодження огорожі будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначають, що в результаті вищезазначеної ДТП позивачам було завдано значних матеріальних збитків, які згідно локального кошторису № 2-1-1 становить 15 107,00 гривень. Оскільки зазначена вище шкода була завдана трьом співвласникам майна - будинковолодіння АДРЕСА_1, тому вважають, що шкода повинна бути відшкодована всім трьом співвласникам пропорційно до їх часток у спільній власності. Позивач ОСОБА_2 є власником 6/8 будинковолодіння, тому їй належить 11 328,00 гривень майнового відшкодування, позивачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належать по 1/8 будинковолодіння, тому їм повинно бути відшкодовано по 1888,00 гривень кожному.

Також зазначають, що з метою отримання правової допомоги у даній справі позивачі уклали договори про надання правової допомоги та понесли додаткові витрати, які необхідні для захисту своїх порушених прав.

З огляду на наведене просять суд ухвалити рішення, яким стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «АХА Україна» на користь ОСОБА_2 11 328, 00 гривень матеріальної шкоди, 1500,00 гривень витрат на правову допомогу, 113,28 гривень судового збору та 120 гривень витрат на ІТЗ судового процесу; на користь ОСОБА_3 стягнути 1888,00 гривень матеріальної шкоди, 250 гривень витрат на правову допомогу та 51 гривню судового збору; на користь ОСОБА_4 стягнути 1888,00 гривень матеріальної шкоди, 250 гривень витрат на правову допомогу та 51 гривню судового збору.

В ході розгляду даної справи було встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «АХА Україна» припинило свою діяльність, у зв'язку із чим ухвалою суду від 23.05.2012року (а.с.191) залучено до участі у справі правонаступника відповідача ПрАТ «Страхова Компанія «АХА Україна» - Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «АХА Страхування».

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві, а також письмових поясненнях (а.с.182) та додаткових поясненнях (а.с.184-186) та просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте в матеріалах справи міститься клопотання відповідача (а.с.214) про розгляд справи без участі їхнього представника, в якому він просить при розгляді справи взяти до уваги раніше подані заперечення проти позовних вимог (а.с.175,176).

Представник третьої особи ТзОВ «Львівська пивна компанія» та третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, хоча були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, а також від них не надходило клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 3 і 4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 27.05.2011року в АДРЕСА_1, з вини ОСОБА_6 - третьої особи у справі, який керував автомобілем марки «ГАЗ 3309», реєстр. номер НОМЕР_1, відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено залізну огорожу, що відноситься до будинковолодіння АДРЕСА_1, яке належить на праві спільної часткової власності позивачам у справі.

Постановою Мостиського районного суду Львівської області від 14.06.2011року у справі №3-510/2011 (а.с.12) ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 340 гривень.

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України, постанова суду по справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили обов'язкова для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дії особи, відносно якої прийнята постанова з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009року «Про судове рішення в цивільній справі» розглядаючи позов, який випливає зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

У відповідності до зазначених положень, обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 27.05.2011 року, а також винність водія автомобіля марки «ГАЗ 3309», реєстр. номер НОМЕР_1 - ОСОБА_6 у вчиненні цієї ДТП, що визначені у постанові Мостиського районного суду від 14.06.2011 року, яка набрала законної сили, не підлягають доказуванню в ході розгляду даної цивільної справи.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача проти позову обґрунтовані тим, що вина водія ОСОБА_6 у заподіянні шкоди в частині знищення огорожі позивачів не доведена, оскільки в постанові Мостиського районного суду Львівської області від 14.05.2011року у справі №3-510/2011року, якою ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності, не зазначено про такі пошкодження.

Дані заперечення відповідача спростовуються наявними у даній справі копіями матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ВС1 №18663 від 27.05.2011року (а.с.11), яким встановлено, що ОСОБА_6 при вищевказаних обставинах ДТП здійснив наїзд на електроопору та залізну огорожу, а також схемою місця ДТП від 27.05.2011року (а.с.10) у якій працівниками ДАІ було зафіксовано автомобіль марки «ГАЗ» реєстр. номер НОМЕР_1, на прибудинковій території господарства позивачів, а також тротуар та залізну огорожу за якою і розміщувалась електроопора з якою здійснив зіткнення даний автомобіль.

Наявність у позивачів залізної огорожі підтверджується копією витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №7135425 від 28.04.2005року (а.с.5) та копією зведеного оціночного акта на будинковолодіння, з яких вбачається, що до складу будинковолодіння АДРЕСА_1 входять ворота металеві та огорожа - сітка металева. Факт пошкодження даної огорожі відповідачем не оспорюється та підтверджується наявними у справі фотознімками (а.с.20).

Як вбачається із матеріалів справи, власником автомобіля марки «ГАЗ 3309», реєстр.номер НОМЕР_1, є ТзОВ «Львівська пивна компанія» - третя особа у справі. На момент ДТП ОСОБА_6 працював водієм у ТзОВ «Львівська пивна компанія» та керував зазначеним автомобілем в силу своїх посадових обов'язків, тобто на відповідній правовій основі.

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/9678594 від 19.08.2010року (а.с.13) на момент зазначеної ДТП цивільно - правова відповідальність власника транспортного засобу була застрахована у страховій компанії ЗАТ «СК «Український Страховий Альянс». Ліміт відповідальності по даному полісу за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого складає 25500гривень, франшиза за даним полісом становить - 0 гривень.

Із Спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наданих за електронним запитом від 23.05.2012року за №13858969 (а.с.154-160) та за №13859196 (а.с.161-171) відомо, що правонаступником страховика за вищезгаданим полісом ЗАТ «СК «Український Страховий Альянс» було Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «АХА Україна», яке на даний час припинило свою діяльність, а правонаступником такого є Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «АХА Страхування» - відповідач у справі.

Вищевказані обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами: копією постанови Мостиського районного суду Львівської області від 14.06.2011року у справі №3-510/2011 (а.с.12); протоколом про адміністративне правопорушення серії ВС1 №18663 від 27.05.2011року(а.с.11); схемою місця ДТП від 27.05.2011року (а.с.10); копією витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №7135425 від 28.04.2005року (а.с.5); копією зведеного оціночного акта на будинковолодіння АДРЕСА_1; фотознімками пошкодженої огорожі (а.с.20); копією полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/9678594 від 19.08.2010року (а.с.13); Спеціальними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наданих за електронним запитом від 23.05.2012року за №13858969 (а.с.154-160) та за №13859196 (а.с.161-171).

Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316, 317, 319, 321 ЦК).

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, що встановлений договором або законом. Самостійним способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Право на відшкодування шкоди, завданої майну фізичної та юридичної особи, згідно з вимогами ч. 3 ст. 386 ЦК України має власник.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в ч. 1 ст. 1166 ЦК України, де вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У абзаці 2 ч.4 постанови від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору, оренди, довіреності тощо).

Відповідно ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року №1961-IV.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п.22.1 статті 22 вказаного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З урахуванням наведеного, оскільки в судовому засіданні встановлено, що неправомірними діями третьої особи ОСОБА_6 було завдано шкоду майну позивачів, а цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, яким керував ОСОБА_6 на момент ДТП, була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому шкода повинна бути відшкодована страховиком (у даному випадку - його правонаступником) на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Вирішуючи питання про розмір відшкодування шкоди, завданої майну позивачів в результаті ДТП, суд виходить із положень ст. 1192 ЦК України, згідно з якими з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати їй в натурі (передати річ того ж роду і тієї ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір таких збитків підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення втраченої речі.

Згідно з роз'ясненнями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року № 6 при визначені розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку із заподіянням шкоди майну.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Мається до уваги перш за все вартість ремонту речі, причому як такого, який особа вже зробила та може підтвердити проведені витрати відповідними документами, так і такого, який особа ще має зробити. В останньому випадку вартість ремонту має підтверджуватись відповідними розрахунками.

Відповідно до вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяг із них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Згідно локального кошторису №2-1-1 на огорожу складеного ТзОВ «Богдан» (вид діяльності - будівельна діяльність; ліцензія серії АВ №358263 від 17.09.2007року) станом на 11.07.2011року, загальна вартість робіт і витрат по встановленню нової огорожі складає 15 107 гривень, і в такому розмірі позивачі визначають розмір завданої їм майнової шкоди.

В ході розгляду справи відповідачем не представлено суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх заперечень щодо зазначеного розміру майнової шкоди, який би спростував ті обставини, на які посилаються позивачі, а також надані позивачами докази на обґрунтування цієї оцінки, а тому доводи представника відповідача про те, що він не погоджується із величиною заподіяної позивачам майнової шкоди, суд не бере до уваги.

Оскільки відповідач у порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України ухилився від доведення обставин на підтвердження своїх заперечень на які посилався, суд відповідно до вимог ст. ст. 212, 213 ЦПК України ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи встановлені обставини справи, розмір збитків, які підлягають відшкодуванню позивачам в зв'язку з пошкодженням їхньої огорожі становить 15 107,00гривень.

З огляду на наведене та те, що в добровільному порядку відповідачем не було компенсовано позивачам шкоду спричинену застрахованим автомобілем у зв`язку з ДТП, суд вважає, що є всі підстави для стягнення з ПрАТ «Страхова Компанія «АХА Страхування» вищевказаної суми заборгованості на користь позивачів.

Оскільки зазначена шкода завдана майну, яке належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Збитковська) М.М. у розмірі 6/8 (3/4) частки, ОСОБА_3 - 1/8 частки та ОСОБА_4 - 1/8 частки, тому шкода повинна бути відшкодована всім трьом співвласникам пропорційно до їх часток у спільній власності, а саме: ОСОБА_2 у розмірі 11328,00 гривень(15107,00/8*6=11328,00), ОСОБА_3 у розмірі 1888,00 гривень (15107,00/8*1=1888,00) та ОСОБА_4 у розмірі 1888,00 гривень (15107,00/8*1=1888,00).

Крім того, у відповідності до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в користь позивачів понесені ними та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору кожним із позивачів окремо, згідно квитанцій Західного ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» №20393.22.8 від 11.08.2011року (а.с.28) на суму 51 гривню, №20393.22.11 від 11.08.2011року (а.с.29) на суму 51 гривню, №20393.22.1 від 11.08.2011року (а.с.30) на суму 113,28 гривень, також 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, згідно квитанції Західного ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» №20393.22.5 від 11.08.2011року (а.с.31), та витрати на правову допомогу, відповідно до договору про надання правової допомоги №30/2011 від 29.07.2011року (а.с.25) та квитанції до прибуткового касового ордера №07 від 08.08.2011року (а.с.27) на суму 1500 гривень, договору про надання правової допомоги №31/2011 від 29.07.2011року (а.с.23) та квитанції до прибуткового касового ордера №08 від 08.08.2011року (а.с.27) на суму 250 гривень, та договору про надання правової допомоги №32/2011від 29.07.2011року(а.с.21) та квитанції до прибуткового касового ордера №09 від 08.08.2011року (а.с.27) на суму 250 гривень.

Таким чином, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися позивачі, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «АХА «Страхування» (місцезнаходження: 04070, м.Київ, Подільський район, вул.Іллінська, 8; ідентифікаційний код: 20474912) в користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Мостиська Львівської області, та мешканки АДРЕСА_2, 11328 (одинадцять тисяч триста двадцять вісім) гривень майнової шкоди, 1500 (одну тисячу п'ятсот) гривень витрат на правову допомогу, 113 (сто тринадцять) гривень 28 копійок судового збору та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього - 13061 (тринадцять тисяч шістдесят одну) гривню 28 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «АХА «Страхування» (місцезнаходження: 04070, м.Київ, Подільський район, вул.Іллінська, 8; ідентифікаційний код: 20474912) в користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, 1888 (одну тисячу вісімсот вісімдесят вісім) гривень майнової шкоди, 250 (двісті п'ятдесят) гривень витрат на правову допомогу, 51 (п'ятдесят одну) гривню судового збору, а всього - 2189 (дві тисячі сто вісімдесят дев'ять) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «АХА «Страхування» (місцезнаходження: 04070, м.Київ, Подільський район, вул.Іллінська, 8; ідентифікаційний код: 20474912) в користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, 1888 (одну тисячу вісімсот вісімдесят вісім) гривень майнової шкоди, 250 (двісті п'ятдесят) гривень витрат на правову допомогу, 51 (п'ятдесят одну) гривню судового збору, а всього - 2189 (дві тисячі сто вісімдесят дев'ять) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.Б. Білоус

Рішення набрало законної сили «__»______20 р.

Суддя Ю.Б. Білоус