Рішення № 29873746, 26.02.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа №22-ц /775/2398/2013/

Головуючий у 1 інстанції Черков В.Г.

Категорія: 30 Доповідач Лісовий О.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого ЛІСОВОГО О.О.

Суддів: КІЯНОВОЇ С.В., ЯНЧУК Т.О.

При секретарі ЛЮЛІНІЙ Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку

справу за апеляційною скаргою державного підприємства «Селидіввугілля»

на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 12 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 12 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 до державного підприємства «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди задоволені частково.

Стягнуто з державного підприємства «Селидіввугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 12 000 грн., та на користь держави судовий збір у розмірі 25,82 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 81,48 грн.

В апеляційній скарзі державне підприємство «Селидіввугілля» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позивачу відмовити у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на те, що суд при ухваленні рішення порушив норми діючого матеріального та процесуального законодавства.

Позивач, звернувшись до суду із вказаним позовом, зазначив, що він довгий час працював у вугільній промисловості з тяжкими та небезпечними умовами праці, отримав професійне захворювання - хронічний пиловий бронхіт, внаслідок чого висновком МСЕК від 30.03.2005 року йому вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності.

Вказане захворювання заподіяло йому значні моральні страждання, порушена його нормальна життєва діяльність, він позбавлений можливості реалізувати свої привичні звички та бажання, потребує постійного нагляду з боку лікарів, відновлення його здоров'я є неможливим, тому просив стягнути на сою користь у відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про те. що позивачу завдана моральна шкода, розмір вказаної шкоди визначив з урахуванням розумності та справедливості.

Позивач в судове засідання апеляційного суду не з»явивися, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що є телефонограма.

Заслухавши доповідача, представника відповідача, який просив задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України за таких підстав:

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи /а.с.19/ , огляд МСЕК, про встановлення позивачу вперше 40% втрати професійної працездатності відбувся 30.03.2005 року, тобто до змін, внесених Законом України „ Про внесення змін до Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " від 23.02.2007 р. № 717, яким з Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " (далі - Закон) виключені положення, що регулювали обов'язок ФСС по відшкодуванню моральної шкоди.

Таким чином відповідачем в даному випадку повинен бути Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Селидове, а не державне підприємство «Селидіввугілля», до якого позовні вимоги не заявлені.

Суд першої інстанції правильно встановивши право позивача на відшкодування моральної шкоди, помилково прийшов до висновку, про те, що вказану моральну шкоду повинно відшкодувати державного підприємства «Селидіввугілля».

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України апеляційний суд -

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу державного підприємства «Селидіввугілля» задовольнити.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 12 грудня 2012 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до державного підприємства «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді