Справа № 0513/4134/2012
Справа № 2-а/226/2/2013
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 березня 2013 року м.Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Петуніна І.В.,
при секретарі Альберті О.В.
за участю позивача ОСОБА_1,
відповідача інспектора ДПС взводу з ОСП № 7 роти ДПС ДАІ УДАІ ГУУМВС України в Донецькій області Фроленкова І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу з ОСП № 7 роти ДПС ДАІ УДАІ ГУУМВС України в Донецькій області Фроленкова Ігоря Анатолійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача інспектора ДПС взводу з ОСП № 7 роти ДПС ДАІ УДАІ ГУУМВС України в Донецькій області Фроленкова І.А. про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в обґрунтування якого вказав, що відповідачем винесено постанову від 12.12.2012р., за змістом якої його як водія оштрафовано за ч.1 ст.122 КУпАП внаслідок того, що він нібито порушив п.4.1 розділу 33 ПДР України. Відповідно до цієї постанови, він о 13.35 год. 12.12.2012р. на автошляху Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь здійснив поворот ліворуч у межах дії дорожнього знаку, чим порушив вимоги п.4.1 ПДР України. Вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав. Докази, що саме він скоїв адміністративне правопорушення, відсутні. В порушення ст.272 КУпАП, свідків, які б могли підтвердити його причетність до скоєння вказаного порушення, під час зібрання та узагальнення матеріалів по справі, працівниками ДАІ не встановлено та не допитано. Так, у протоколі свідком № 1 зазначено громадянина ОСОБА_3, проте, його вимоги щодо встановлення особи цього громадянина, а також інших свідків і очевидців, відповідачем залишені поза увагою. За таких підстав він схильний вважати, що ним є такий же працівник ДАІ у штатському одязі і тим самим штучно підвищуються показники їх роботи. Його пояснення, зауваження стосовно обставин порушення ніби то ним ПДР, також залишено поза увагою. В порушення ст.280 КУпАП, свідчать час фіксування адмінправопорушення, зазначений у протоколі - 13.40 год. та час розгляду справи - 13.45 год. Про який всебічний об'єктивний її розгляд може йти мова, коли на це відповідач визначив для себе 5 хвилин. Про небажання з'ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи свідчать і відомості про допущене порушення, викладені у постанові та встановлені під час розгляду справи, де зокрема зазначено, що він допустив порушення о 13.35 год., тобто раніше, ніж зафіксоване у протоколі. Приймаючи до уваги викладене у сукупності, він більше схиляється до думки, що таким чином працівники ДАІ штучно підвищують показники своєї діяльності, зокрема в частині фіксування порушень транспортної дисципліни з боку працівників міліції. Свою вину він не визнав, про що зазначив у протоколі. З огляду на викладене, вважає, що відповідачем допущені суттєві порушення чинного законодавства та вимог КУпАП при винесенні постанови і тому постанова підлягає скасуванню як незаконна. У зв'язку з вищевикладеним просить скасувати постанову СЕ1 № 109102 від 12.12.2012р.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та пояснив суду, що на наданих ДАІ фото, вже є знак «рух прямо та направо дозволений», а його у той час не було. На його фото, цього знаку не встановлено. Також на його фото видно, що засніженості у той час не було, а у них є сніжні замети на фото, тоді цих сніжних заметів не було. Також на їх фото не видно його номерного знаку та проглядається кабіна, де у нього нема пасажирів, а вони навпаки були. Його зупинили не Фроленков, а інші працівники ДАІ, а Фроленков сидів у машині та складав протокол. Фроленков навіть не виходив з машини. Він не вказав свідків, які їхали з ним у якості пасажирів.
Відповідач до суду не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення, де вказав, що позовні вимоги не визнає з наступних підстав. 12.12.2012р. ним о 13.40 год. був складений протокол про адміністративне правопорушення у відношенні позивача за порушення п.4.1 розділу 33 додаток 1 ПДР України. Підставою для складання протоколу стало те, що позивач, керуючи автомобілем «ЗАЗ 1103» н.з. НОМЕР_1, 12.12.2012 о 13.35 год. по вул.Орджонікідзе 158 у м.Ясинувата, проігнорував вимоги дорожнього знаку 4.1 ПДР України (рух прямо) та виконав поворот ліворуч. Після ознайомлення позивача зі складеним протоколом, він відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП виніс відносно нього постанову з накладенням адміністративного стягнення у вигляді мінімального штрафу у сумі 255 грн. Факт порушення позивачем ПДР України зафіксовано на відео, фото з якого додані до заперечення. Безпосередньо після скоєного правопорушення автомобіль «ЗАЗ 1103» н.з. НОМЕР_1 під керуванням позивача був ним зупинений, який у присутності позивача склав щодо нього протокол про адміністративне правопорушення. Висловлювання позивача щодо не встановлення та недопиту свідків і не встановлення особи свідка № 1 ОСОБА_3 безпідставні, оскільки свідком порушення позивачем відповідної норми ПДР був громадянин ОСОБА_4, а не ОСОБА_3, як зазначає позивач. Дані свідка були внесені до протоколу про адміністративне правопорушення і який в подальшому письмово підтвердив факт правопорушення позивачем. Позивач у протоколі особисто записав «С протоколом не согласен, буду оспаривать в суде по месту жительства». Час фіксування порушення позивачем ПДР у протоколі записано 13.35 год., час складання протоколу - 13.40 год., час розгляду справи - 13.45 год. Таким чином, при наявних доказах факту порушення позивачем п.4.1 розділу 33 додаток 1 ПДР України відповідач мав достатньо часу для з'ясування усіх обставин правопорушення і прийняття об'єктивного рішення.
Судом встановлено, що постановою серія СЕ1 № 109102 в справі про адміністративне правопорушення від 12.12.2012р., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП до 255 грн. штрафу. Згідно цієї постанови, 12.12.2012р. о 13.35 год. позивач керуючи автомобілем ЗАЗ державний номер НОМЕР_1 по вул.Орджонікідзе, 158, м.Ясинувата не виконав вимоги дорожнього знаку 4.1 дод.1 ПДР України «Рух прямо» та виконав поворот ліворуч у межі дії цього знаку, чим порушив п.4.1 дод.1 розділ 33 ПДР України. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, постановив притягнути позивача до адміністративної відповідальності і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу 255 грн. Примірник постанови отримав 12.12.2012р. та стоїть підпис позивача. До постанови додається протокол про адміністративне правопорушення (а.с.4, 38).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія АА2 № 609571 від 12.12.2012р., 12.12.2012р. позивач керуючи автомобілем ЗАЗ державний номер НОМЕР_1 по вул.Орджонікідзе, 158, м.Димитров не виконав вимоги дорожнього знаку 4.1 дод.1 ПДР «Рух прямо» та виконав поворот ліворуч у межі дії цього знаку, чим порушив вимоги п.4.1 дод.1 розділу 33 ПДР за що передбачена відповідальність за ст.122 ч.1 КУпАП. У протоколі є підпис позивача та пояснення «С протоколом не согласен, буду оспаривать в суде по месту жительства». До протоколу додається постанова № АН 109102 (а.с.5, 37).
Згідно письмових пояснень громадянина ОСОБА_4 від 12.12.2012р., він 12.12.2012р. був залучений працівниками ДАІ у якості понятого, оскільки був свідком порушення водія автомобіля ЗАЗ державний номер НОМЕР_1, який виконав лівий поворот в зоні дії знаку «рух прямо» в цей момент він знаходився біля наряду ДПС та просив допомоги у роз'ясненні дороги на Харьків, працівником міліції він не є (а.с.33).
Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що 12.12.2012р. їх зупинили працівники ДАІ приблизно о 13.00-14.00 годин на повороті на шляхах, які йдуть на Селидове та інші міста. У машині був позивач та з нею ще була жінка. Працівники ДАІ їх зупиняли 1 раз. Вона сиділа позаду, а інша жінка - попереду. Водія попросили вийти з машини. 2 людини супроводили його у машину ДАІ. Потім він повернувся за документами та пішов в іншу машина, але вже не ДАІ. Потім вони приблизно 30-40 хвилин сиділи в машині та чекали позивача. За весь цей час зупиняли багато машин, протоколи не складали, вона думає, що люди давали гроші та уїжджали. Попереду стояло ще 2 машини, мабуть теж складали протокол. Потім позивач сів у машину та сказав, що оскільки вони не порушували Правила, то поїдуть глянути, чи є там знак. Вони повернулися на ту дорогу, де вони мабуть порушили правила, там знаку ніякого не було, крім як «заправка». Про це позивач також показав їм. Потім вони сіли в машину та поїхали додому, проїжджаючи повз тих же працівників ДАІ. Вона сказала, що це був шлях на Селидове, тому що вона так подумала. У неї вилетіло з голови про те, що вона не вказала про те, що позивач ще зупинявся та лаявся з працівниками ДАІ. Позивач фотографував це місце своїм телефоном.
Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що вони поверталися з Донецька та біля віадука їх зупинили працівники ДАІ. Це було 12.12.2012р. після обіду, приблизно о 15.00 годин. Їх зупиняли 1 раз. Потім позивач пішов з працівниками ДАІ. Поки вони сиділи в машині, також зупиняли ще 2 машини. Позивач повернувся, сказав, що його оштрафували на 500 грн. за порушення ПДР. Вони повернулися, позивач сфотографував це місце, він звернув увагу, що ніяких знаків не було. Це вона підтверджує. Був знак лише автозаправки. Потім працівників ДАІ, на її думку, вже не було, коли вони повернулися. Після того, як поверталися назад він зупинявся біля працівників ДАІ. Вона по часу не зорієнтувалася, смеркалося. Вона погано орієнтується, але вони їхали через Очеретине, а не через Селидове.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.8.4«г» Правил дорожнього руху України, дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: г) наказові знаки. Показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.
За змістом п.4.1 роздіду 33 Дорожні знаки Правил дорожнього руху України, 4.1 «Рух прямо».
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ч.4 ст.258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Як вбачається з постанови, вона складалася відразу на місці події у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки вказано, що позивач отримав 12.12.2012р. цю постанову. Також з цієї постанови видно, що до неї додавався протокол. У протоколі ж навпаки, вказано, що постанова є додатком до протоколу. Тобто, відповідно до протоколу, спочатку винесено постанову про адміністративне правопорушення без складання протоколу, чим порушено ч.4 ст.258 КУпАП, а потім протокол. Таким чином протокол та постанова суперечать один одному. Крім цього, згідно протоколу, інших доказів (крім постанови, яка не може бути доказом, оскільки є висновком по справі), не вказано, а у своїх запереченнях відповідач вже вказує на відеозапис порушення. Також суд зауважує, що серія та номер постанови, які вказані у протоколі як додаток «АН1 № 109102» не співпадають з серією та номером оскаржуваної постанови СЕ1 № 109102.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У своїх запереченнях відповідач вказує, що відбувався відеозапис порушення та надав суду фотокартки з цього відеозапису. Але на фотокартках відповідача візуально не визначається реєстраційний номер автомобіля, який порушує відповідні норми ПДР. Копію відеозапису суду не надано.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, докази, які є у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена з порушенням норм закону та підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, ст.19 Конституції України, ст.ст.23, 122, 245, 251, 256, 258, 280, 287-289, 293 КУпАП та керуючись ст.ст.11, 86, 94, 97, 98, 99, 100, 158-163 1712 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серія СЕ1 № 109102 від 12.12.2012р. в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення на нього штрафу у розмірі 255 грн.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В.Петунін
Судове рішення № 29872798, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області) було прийнято 11.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 0513/4134/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: