Рішення № 298725, 07.12.2006, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" грудня 2006 р.

Справа № 15/298

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства „Стіл” м. Кіровоград

до відповідача: ТОВ науково-виробнича проектно-технологічна фірма „Кран-Сервіс” м. Олександрія

про стягнення 30000 грн.

Представники сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

В судовому засіданні 29.11.06р. оголошувалась перерва до 06.12.06р. на 15 годину 30 хвилин. В судовому засіданні 06.12.06р. оголошувалась перерва до 07.12.06р. на 17 годину 30 хвилин.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 30000 грн. штрафу. В судове засідання представники сторін не з’явились, про причини неявки не повідомили, ніяких клопотань не подавали, хоча були присутні в судовому засіданні 06.12.06р. і власноруч написали заяву про оголошення перерви до 07.12.06р., тобто достеменно знали про час і місце наступного розгляду справи. Відповідач у відзиві позовні вимоги заперечив посилаючись на невиконання позивачем пунктів 6.5, 6.6 договору, а також надсилання позивачу претензії від 30.06.06р.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Вивчивши матеріали справи господарський суд з’ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір на виконання робіт від 15.03.06р. За умовами договору виконавець / відповідач / зобов”язується виконати монтаж, електромонтаж, пусконалагоджувальні та інші підготовчо – експлуатаційні роботи по запуску в роботу крану мостового, а замовник / позивач / зобов”язується прийняти виконані роботи та своєчасно їх оплатити. Загальна сума договору складає 30000 грн. Замовник здійснює попередню оплату у розмірі 50 % від загальної суми. Остаточні розрахунки за виконання виконавцем роботи проводяться замовником згідно рахунку-фактури на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт, на протязі 5 банківських днів з дати підписання актів. Виконані роботи по договору приймаються замовником з обов’язковим складанням відповідного акту прийому-передачі виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін. Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.06р.

Сторонами також укладена додаткова угода № 1 від 20.06.06р. до договору в якій пункти 3.1 і 7.4 договору викладені в наступній редакції:

п. 3.1 – термін виконання виконавцем робіт по договору встановлюється до 01.07.06р.

п. 7.4 – в разі невиконання виконавцем своїх зобов’язань по договору, не дотримання терміну монтажу, електромонтажу та пусконалагоджувальних робіт по п. 3.3 виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі повної вартості робіт передбачених чинним договором згідно п. 2.1.

Додаткова угода підписана представниками сторін і посвідчена печатками підприємств.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. ст. 837, 854 ЦК України за договором підряду одна сторона / підрядник / зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони / замовника /, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціна після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідач в обумовлений договором строк до 1 липня 2006 року не виконав повний обсяг робіт, що передбачені договором. Акт здачі-приймання підписаний сторонами тільки 20.07.06р., а реєстрація мостового електричного крану проведена 21.08.06р., що підтверджується паспортом на кран.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

За несвоєчасне виконання робіт у відповідності з пунктом 7.4 додаткової угоди відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі повної вартості робіт по договору, тобто 30000 грн.

Частина 3 ст. 551 ЦК України визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як передбачено ч. 2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України надає господарському суду право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки ( штрафу, пені ), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання.

Господарський суд приймає до уваги незначний строк прострочення виконаних відповідачем робіт, не завдання цим збитків іншим учасникам господарських відносин, відсутність доказів завдання значних збитків позивачу, завищений розмір штрафу та зменшує його до 6000 грн.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Посилання відповідача на невиконання позивачем пунктів 6.5, 6.6 договору не підтверджується належними доказами, а відсутність у позивача актів прийому-передачі контрольних грузив, не є підставою для відмови у позові, так як пунктом 6.5 договору їх складання не передбачено і у відповідача таких актів також немає.

Посилання відповідача на направлену позивачу претензію від 30.06.06р., як на підставу звільнення його від відповідальності, не підтвердились в процесі розгляду справи. Позивач категорично заперечує факт отримання претензії від 30.06.06р. і надав лист від 22.11.06р. Кіровоградської дирекції поштамт – центр поштового зв’язку № 1 в якому зазначається, що на адресу ПП „Стіл” а/с 4/46 рекомендована кореспонденція в період з 29.06.06р. по 10.07.06р. надходженні видачі не значиться.

Ухвалою суду від 06.11.06р. від поштового відділення, що знаходиться за адресою: м. Олександрія, вул. Леніна 60 в строк до 27.11.06р. вимагалось повідомити про надсилання відповідачем рекомендованого листа № 3891 від 30.06.06р. і вказати адресу на яку цей лист надсилався. На день розгляду справи, відповідь з поштового відділення до суду не надійшла.

В судовому засіданні 06.12.06р. представниками сторін подана на затвердження суду мирова угода від 04.12.06р.

Господарський суд відмовляє в затвердженні поданої сторонами мирової угоди з наступних підстав.

Відповідно до ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Мирова угода може стосуватися лише прав і обов’язків сторін щодо предмету позову.

В пункті 3.9.6 роз’яснення президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 / зі змінами та доповненнями / визначено, що умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов’язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов’язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини твердо врегульовано законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Мирова угода сторін від 04.12.06р. містить пункти, які протирічать як ст. 78 ГПК України – пункт 2.1, так і роз’ясненням президії ВАСУ – пункт 1 в частині визначення суми 15580 грн. із заявлених до стягнення 30000 грн., пункт 4.

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 233 ГК України, ст. ст. 526, 546, 547, 549, 551, 837, 854 ЦК України, ст. ст. 32 – 34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 78, 82 – 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ науково-виробнича проектно-технологічна фірма „Кран-Сервіс” м. Олександрія вул. Паризької комуни 64 п/р 2600045205261 в КОФ АКБ „Укрсоцбанку” МФО 323293 код ЄДРПОУ 32412606 на користь приватного підприємства „Стіл” м. Кіровоград вул. Декабристів 4 п/р 2600700004401 в КБ „Надра” м. Кіровоград МФО 323624 код ЄДРПОУ 23898989 – 6000 грн. штрафу, 300 грн. сплаченого державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

В задоволенні решти позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя

К.М.Мохонько