Ухвала суду № 29871764, 06.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Загацька Т.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року справа №2а/0570/15226/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Дяченко С.П., Губської Л.В.

секретар судового засідання Іллінов О.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - Іванова О.Е. - за довір. від 06.03.2013 року

від відповідача - Дунда В.І. - за довір. від 27.12.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року у справі № 2а/0570/15226/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа-Агро» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000882241/4546 від 17.10.2012 року та № 0000892241/4547 від 17.10.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа-Агро» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000882241/4546 від 17.10.2012 року та № 0000892241/4547 від 17.10.2012 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року у справі № 2а/0570/15226/2012 (суддя Загацька Т.В.) позовна заява задоволена.

Скасовані податкові повідомлення - рішення Костянтинівської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби № 0000882241/4546 від 17.10.2012 року та № 0000892241/4547 від 17.10.2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа - Агро» судовий збір в сумі 1616 грн. 27 коп.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовної заяви.

Апеляційну скаргу обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що судом першої інстанції належним чином не досліджені матеріали перевірок контрагентів позивача, з операцій за якими останнім був сформований податковий кредит та валові витрати та не з'ясовано, чи були реальні поставки товару за договорами.

Наголошує на тому, що судом першої інстанції не повно досліджено докази, які є у матеріалах справи, а саме: акт № 808/22-109/36162744 від 07.07.2012 року ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС про результати перевірок ТОВ «АКК «Варіант», акт від 09.08.2012 року № 792/17-2/НОМЕР_1 ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області Державної податкової служби про результати перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, які мають статус письмових доказів.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає правомірним оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, колегія суддів встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа-Агро» зареєстроване Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області 28.08.2000 року, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 295302 серія А00, ідентифікаційний код юридичної особи 30947526, є юридичною особою, видами діяльності за КВЕД якого, є виробництво готових кормів для тварин, що утримаються на фермах; розведення свиней; виробництво інших основних неорганічних речовин; складське господарство.

Перебуває на податковому обліку в Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва НОМЕР_2, індивідуальний податковий номер НОМЕР_3.

28.01.2010 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, який є постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа - Агро», яке є покупцем укладено договір поставки № 10/38 К-А від 28.01.2010 року, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити макуху соняшникову та соєву, шрот соняшниковий та соєвий, олію рослинну, сою повножирова (виробник Україна), в подальшому - товар. Найменування, асортимент, ціна, сума, кількість, якість, умови поставки, строк сплати товару покупцем оговорюється у Специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємною частиною (п.1.2 договору).

Відповідно до п.3.1 розділу 3 вказаного договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах, обумовлених у Специфікаціях. Оплата за товар вважається здійсненою з моменту списання грошових коштів з банківського рахунка покупця (п.3.2 договору).

На підтвердження виконання вищезазначеного договору надані наступні документи: видаткова накладна № ШВ-0000180 від 13.07.2010 року на загальну суму 34350,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 5725,00 грн., товарно - транспортна накладна № 057290 від 13.07.2010 року, акт про зважування від 13.07.2010 року, податкова накладна № 182 від 13.07.2010 року на загальну суму 34350,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 5725,00 грн., видаткова накладна № ШВ-0000197 від 27.07.2010 року на загальну суму 17932,20 грн., у тому числі податок на додану вартість 2988,70 грн., рахунок - фактура № ШВ-0000144 від 27.07.2010 року на загальну суму 17932,20 грн., у тому числі податок на додану вартість 2988,70 грн., товарно - транспортна накладна № 018073 від 26.07.2010 року, акт про зважування від 27.07.2010 року, податкова накладна № 199 від 27.07.2010 року на загальну суму 17932,20 грн., у тому числі податок на додану вартість 2988,70 грн., видаткова накладна № ШВ-0000198 від 28.07.2010 року на загальну суму 31059,60 грн., у тому числі податок на додану вартість 5176,60 грн., рахунок - фактура № 0000146 від 28.07.2010 року на загальну суму 31059,60 грн., у тому числі податок на додану вартість 5176,60 грн., товарно - транспортна накладна № 057284 від 27.07.2010 року, акт зважування від 28.07.2010 року, податкова накладна № 200 від 28.07.2010 року на загальну суму 31059,60 грн., у тому числі податок на додану вартість 5176,60 грн., видаткова накладна № ШВ-0000221 від 23.08.2010 року на загальну суму 52070,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 8678,33 грн., рахунок - фактура № 0000169 від 23.08.2010 року на загальну суму 52070,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 8678,33 грн., товарно - транспортна накладна № 22857 від 23.08.2010 року, акт зважування від 23.08.2010 року, податкова накладна № 223 від 23.08.2010 року на загальну суму 52070,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 8678,33 грн., видаткова накладна № ШВ-0000222 від 25.08.2010 року на загальну суму 60926,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 10154,33 грн., рахунок - фактура № ШВ-0000170 від 25.08.2010 року на загальну суму 60926,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 10154,33 грн., товарно - транспортна накладна № 297011 від 25.08.2010 року, акт про зважування від 25.08.2010 року, податкова накладна № 224 від 25.08.2010 року на загальну суму 60926,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 10154,33 грн.

Довідкою про рух по рахункам від 20.09.2012 року за період з 01.07.2010 року по 31.10.2010 року підтверджується сплата за отриманий товар, на виконання вказаного договору на загальну суму 242350,00 грн.

Отриманий за вищезазначеним договором товар був використаний позивачем у власній господарський діяльності для виготовлення кормів (комбікорму), що підтверджується наданими позивачем договорами на виробництво та відвантаження продукції (комбікорму) та відповідними первинними документами на виконання зазначених договорів, технологічними картами на виготовлення комбікорму, звітами про витрати сировини, даними бухгалтерського обліку позивача (т.3 а.с.37-40 т.4 а.с.1-160, 171-250, т.5 а.с.1-234).

Наявність у позивача технічної та технологічної можливості для здійснення основного виду діяльності підтверджена наявністю у останнього відповідних основних фондів, а саме: приміщень для виготовлення та зберігання певного виду товарів (т.3 а.с.5-35).

08 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АКК Варіант», яке є постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа - Агро», яке є покупцем укладено договір поставки № 11/186 від 08.09.2011 року, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити макуху соняшникову та соєву, шрот соняшниковий та соєвий, олію рослинну, сою повно жирова (виробник Україна), в подальшому - товар. Найменування, асортимент, ціна, сума, кількість, якість, умови поставки, строк сплати товару покупцем оговорюється у Специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємною частиною (п.1.2 договору).

Згідно до п.3.1 розділу 3 вказаного договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах, обумовлених у Специфікаціях. Оплата за товар вважається здійсненою з моменту списання грошових коштів з банківського рахунка покупця (п.3.2 договору).

На підтвердження виконання вищезазначеного договору надані наступні документи: видаткова накладна № В-00000340 від 10.09.2011 року на загальну суму 59428,61 грн., у тому числі податок на додану вартість - 9904,77 грн., рахунок - фактура № В-00000371 від 10.09.2011 року на загальну суму 59428,61 грн., у тому числі податок на додану вартість - 9904,77 грн., податкова накладна № 340 від 10.09.2011 року на загальну суму 59428,61 грн., у тому числі податок на додану вартість - 9904,77 грн., товарно - транспортна накладна № 0542258 від 09.09.2011 року, видаткова накладна № В-00000342 від 12.09.2011 року на загальну суму 48805,01 грн., у тому числі податок на додану вартість - 8134,17 грн., рахунок - фактура № В-00000373 від 12.09.2011 року на загальну суму 48805,01 грн., у тому числі податок на додану вартість - 8134,17 грн., податкова накладна № 342 від 12.09.2011 року на загальну суму 48805,01 грн., у тому числі податок на додану вартість - 8134,17 грн., товарно - транспортна накладна № 054225 від 09.09.2011 року.

Довідкою про рух по рахункам від 20.09.2012 року за період з 01.09.2011 року по 30.11.2011 року підтверджується сплата за отриманий товар, на виконання вказаного договору на загальну суму 108233,60 грн.

24.02.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма УРАН», який є постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа - Агро», яке є покупцем, укладено договір поставки № 25 від 24.02.2011 року, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця керосин ТС-1 (далі - товар), а покупець прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Сума договору складає 8800,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 1466,67 грн. (п.1.2 договору).

На підтвердження виконання вищезазначеного договору надані наступні документи: видаткова накладна № 235 від 02.08.2011 року на загальну суму 10510,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1751,67 грн., податкова накладна № 240 від 02.08.2011 року на загальну суму 10510,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1751,67 грн., акт приймання - передання товару, подорожній лист № 006101 від 02.08.2011 року.

Довідкою про рух по рахункам від 20.09.2012 року за період з 01.03.2011 року по 31.08.2011 року підтверджується сплата за отриманий товар, на виконання вказаного договору на загальну суму 10510,00 грн.

10.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислові мастила», який є постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа - Агро», яке є покупцем укладено договір поставки №344/146 від 10.05.2011 року, відповідно до п.2.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця мастильні матеріали, а покупець зобов'язується прийняти та в повному обсязі оплатити цей товар. Відповідно до п.4.3 розділу 4 вказаного договору загальна вартість договору складається із вартості всіх партій товару, які підлягають поставці у відповідності до умов даного договору.

На підтвердження виконання вищезазначеного договору надані наступні документи: накладна № 18-1128 від 10.05.2011 року на загальну суму 660,03 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 110,01 грн., податкова накладна № 575 від 10.05.2011 року на загальну суму 660,03 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 110,01 грн., накладна № 18-1690 від 30.06.2011 року на загальну суму 421,72 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 70,29 грн., податкова накладна № 3239 від 30.06.2011 року на загальну суму 421,72 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 70,29 грн., накладна № 18-1777 від 11.07.2011 року на загальну суму 246,62 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 41,10 грн., податкова накладна № 1148 від 11.07.2011 року на загальну суму 246,62 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 41,10 грн., накладна № 18-1887 від 20.07.2011 року на загальну суму 213,10 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 35,52 грн., податкова накладна № 2427 від 20.07.2011 року на загальну суму 213,10 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 35,52 грн., договір оперативної оренди об'єкта нерухомості № 12/12 від 01.01.2012 року, акт № 12/12 від 01.01.2012 року приймання - передачі.

Довідкою про рух по рахункам від 20.09.2012 року за період з 01.05.2011 року по 31.07.2011 року підтверджується сплата за отриманий товар, на виконання вказаного договору на загальну суму 1541,17 грн.

Отримані за вищезазначеними договорами паливно-мастильні матеріали були використані позивачем у власній господарський діяльності для утримання транспортних засобів, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу, актами списання мастильних матеріалів та лімітно-забірними картками на отримання матеріальних цінностей, договорами оренди транспортних засобів (т.2 а.с. 159-177, 182-195, 197-231).

З 12 вересня 2012 року по 18 вересня 2012 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, на підставі якої складено акт № 753/22.1-30947526 від 25.09.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа - Агро» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «АКК Варіант» за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року, ФОП ОСОБА_5 за період з 01.07.2010 року по 31.08.2010 року, ТОВ «Фірма Уран» за серпень 2011 року, ТОВ «Промислові мастила» за період з 01.05.2011 року по 31.07.2011 року.

Актом відповідача № 753/22.1-30947526 від 25.09.2012 року встановлені порушення позивачем: ч.1,3,5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів з контрагентами - постачальниками, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочину, здійсненому ТОВ «Константа - Агро» при придбанні товарів (послуг); п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 62107,00 грн., в тому числі за 9 місяць 2010 року - 40904,00 грн., 2010 рік - 40904,00 грн., другий квартал 2011 року - 207,00 грн., другий, третій квартал 2011 року - 21111,00 грн., другий, четвертий квартал 2011 року - 21203,00 грн.; п.п. 7.2.1, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 52771,00 грн., в тому числі за липень 2010 року - 13890,00 грн., серпень 2010 року - 18833,00 грн., травень 2011 року - 110,00 грн., червень 2011 року - 70,00 грн., липень 2011 року - 77,00 грн., серпень 2011 року - 1752,00 грн., жовтень 2011 року - 18039,00 грн.

17 жовтня 2012 року Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби на підставі акту перевірки, згідно з підпунктом 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та підпунктом п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р" № 0000882241/4546, яким нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 79067,50 грн., з якої за основним платежем - 52771,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26296,50 грн. та № 0000892241/4547, яким нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 82559,00 грн., з якої за основним платежем - 62107,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20452,00 грн

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, податкова інспекція вказує на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового органу визначено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 61, 62 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом, здійснюють податковий контроль - систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує контролюючі функції у сфері оподаткування відносно інших суб'єктів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до пп.54.3.2. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України "Про податок на додану вартість", який був чинним на час спірних взаємовідносин.

Поняття платників податку на додану вартість, умови реєстрації платника податку на додану варітьсь визначені статтею 2 Закону України "Про податок на додану вартість". Підтвердженням набуття суб'єктом господарювання статусу платника податку на додану вартість є свідоцтво платника податку на додану вартість. Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, позивач - є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника податку на додану вартість, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість визначений статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Згідно пункту 1 цієї статті поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Встановлений підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно приписів цього підпункту податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін. у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшої використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якими були визначені правила формування податкового кредиту вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльност: такої особи - платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, визначальною умовою для формування валових витрат підприємства та суми податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг), підприємством у власній господарській діяльності.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною 1 статті 203, частиною 2 статті 215 ЦК України є нікчемним, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу,

іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства,

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі,

правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на

реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

- примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

- договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Частиною 2 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 8 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідачем не надано суду першої інстанції та апеляційному суду доказів наміру позивача порушити публічний порядок при укладені договорів з ФОП ОСОБА_5, ТОВ «АКК Варіант», ТОВ «Фірма Уран» та ТОВ «Промислові мастила», або наявності вироку суду у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо при укладенні та виконанні таких договорів.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що виконання угод позивача з ФОП ОСОБА_5, ТОВ «АКК Варіант», ТОВ «Фірма Уран» та ТОВ «Промислові мастила» підтверджено матеріалами справи.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо скасування податкових повідомлень - рішень Костянтинівської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби № 0000882241/4546 від 17.10.2012 року та № 0000892241/4547 від 17.10.2012 року.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року у справі № 2а/0570/15226/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року у справі № 2а/0570/15226/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа-Агро» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000882241/4546 від 17.10.2012 року та № 0000892241/4547 від 17.10.2012 року - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 06.03.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 11.03.2013 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Л.В.Губська

С.П.Дяченко