Постанова № 29871521, 05.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року справа №812/194/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі: Юрченко В.П., Старосуд М.І., Чебанова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Первомайськвугілля» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року по справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Первомайське спеціалізоване управління» про стягнення пені за несвоєчасну сплату страхових внесків в розмірі 7509.36 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області звернулось з позовом до Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Первомайське спеціалізоване управління» про стягнення пені за несвоєчасну сплату страхових внесків в розмірі 7509.36 грн. На обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем не своєчасно сплачено страхові внески, що є підставою для стягнення пені.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції, керуючись ст.ст.45, 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», зазначив, що страхувальник несе відповідальність у вигляді сплати пені, за несвоєчасну сплату страхових внесків до Фонду.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, які є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в ДП «Первомайськвугілля», за наслідками якої складено акт № 101 від 14.12.2012 року. Під час перевірки встановлено факт порушення сплати страхових внесків, за що нарахована пеня в розмірі 7509.36 грн. (а.с.9)

Колегія суддів апеляційного суду вважає неправильними висновки суду першої інстанції, що наявність заборгованості по страхових внесках є підставою для стягнення пені з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105 ( яка втратила чинність з 01.01.2011 року), - страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.

Тобто, цим законом було встановлено, що страхувальник несе відповідальність лише за заподіяну шкоду, і така відповідальність встановлюється законом.

Постановою Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України від 17 жовтня 2003 року N 68 затверджено Порядок здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів. На виконання статті 52 Закону № 1105, пунктом 7.1 зазначеного Порядку встановлено, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, визначеному законодавством, з нарахуванням пені. П.П. 7.2 визначено, що пеня нараховується з сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що зазначений Порядок не дає підстави для нарахування пені, оскільки не є законом. Жодним іншим законом або кодексом не передбачено нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків.

Статтею 92 Конституції України встановлено конституційний принцип, відповідно до якого: виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Крім того, слід зазначити, що з 01.01.2011 року втратила чинність частина 2 статті 52 Закону № 1105 на підставі Закону України № 2464. Тобто, на момент складення акту відсутня взагалі була норма права, яка передбачала нарахування пені.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, керувався положеннями пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2464-VI, та дійшов висновку про правомірність прийняття позивачем після набрання чинності Законом № 2464-IV рішень про застосування до страхувальника фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 статті 52 Закону № 1105-IV.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2464-VI, що набрав чинності з 1 січня 2011 року, - стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

В постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2012 року висловлено правову позицію щодо застосування абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2464-VI, та зазначено: Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що управління ПФУ протиправно винесло рішення від 15 серпня 2011 року про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасне подання звітності до органів ПФУ за 2008-2009 та 2010 роки на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-IV, оскільки зазначена норма Закону втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом № 2464-VI і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваних рішень.(справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБИ_1 до управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області про визнання рішень протиправними).

Правовідносини по даній справі є подібними правовідносинами по справі, по якій Верховний Суд України прийняв рішення, а тому відповідно до статті 244-2 КАС України, це рішення є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 11, 160, 184, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Первомайськвугілля» - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року - скасувати.

Відмовити в задоволені позовних вимог відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Первомайську Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Первомайське спеціалізоване управління» про стягнення пені за несвоєчасну сплату страхових внесків в розмірі 7509.36 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Колегія суддів: В.П.Юрченко

М.І.Старосуд

О.О.Чебанов