Постанова № 29870146, 12.03.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/11767/12

Провадження №: 1/2601/848/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Новак А.В., розглянувши апеляцію державного обвинувача у справі помічника прокурора Голосіївського району м. Києва ОСОБА_1 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2012 року у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в:

22.11.2012 року Голосіївським районним судом м. Києва було постановлено вирок у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яким останнього було визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 6-ти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3-ри роки.

Помічник прокурора Голосіївського району м. Києва ОСОБА_1 подав апеляцію мотивуючи її тим, що вирок суду є суворим і суд помилково дійшов висновку про не можливість призначення покарання із застосуванням ст., ст. 75, 76 КК України.

Просить вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2012 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

26.02.2013 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва було винесено постанову про залишення апеляції помічника прокурора Голосіївського району міста Києва на вказаний вирок без руху, в зв'язку з необхідністю виконання вимог ст. 350 КПК України протягом семи діб з моменту одержання повідомлення(отримано канцелярією Прокуратури Голосіївського району міста Києва, згідно матеріалів справи 27.02.2013 року).

12.03.2013 року було отримано апеляцію помічника прокурора Голосіївського району м. Києва ОСОБА_1 з усуненням недоліків (відправлено поштою 06.03.2013 року, згідно відбитку штампу поштового відділення ).

З матеріалів апеляції вбачається, що прокурор у апеляції порушує питання про скасування вироку у зв'язку із суворістю призначеного покарання, але не мотивував таке ніякими доводами, формально пославшись на Пленум Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 22.12.1995 року за № 22, при цьому не наводячи конкретних обставин за яких суд помилково, на думку прокурора, дійшов висновку, щодо необхідності призначити саме таке покарання.

Незрозумілою є вказівка прокурора у апеляції, щодо не проведення судом у повній мірі судового слідства та не зазначено, чим саме суд порушив вимоги кримінально-процесуального законодавства та які, конкретні його норми.

Також прокурор посилаючись на істотні порушення кримінального закону не вказує, які саме істотні порушення допущені судом та не наводить доводи на їх обґрунтування.

Також прокурор вказуючи на те, що судом зроблені висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи (щодо суперечливості висновків експертів) не наводить жодних мотивів, які б свідчили про такі обставини, та при цьому не зазначає помилкових висновків, які на думку прокурора були допущені судом та не вказує у чому саме і яким саме фактичним обставинам справи вони не відповідають.

В апеляції прокурора не наведено доводів на обґрунтування вказівок про незаконність усього вироку, з врахуванням положень ст. 371 КПК України в поданій апеляції по суті не міститься.

З матеріалів апеляції вбачається, що помічником прокурора Голосіївського району міста Києва ОСОБА_1, фактично перефразовано зміст попередньої апеляції з посиланням на витримки і цитування Кримінального кодексу України та Кримінально-процесуального кодексу України.

За таких обставин, вважаю, що захисником помічником прокурора Голосіївського району міста Києва, недоліків відповідно до постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 26.02.2013 року не усунуто і не виконано вимог, передбачені ст. 350 КПК України.

Відповідно до ст. 352 КПК України у разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог, передбачених статтею 350 КПК України, головуючий своєю постановою залишає апеляцію без руху та повідомляє про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом семи діб з моменту одержання повідомлення.

Якщо у визначений строк ці вимоги не будуть виконані, то апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду.

Керуючись ст. 352 КПК України,-

постановив:

Апеляцію помічника прокурора Голосіївського району м. Києва ОСОБА_1 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2012 року у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнати такою, що не підлягає розгляду.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення.

Суддя А.Новак