Постанова № 29869720, 13.03.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/748/13-а

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Кременчуцького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі , Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2013 року позивач Кременчуцький прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі , Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн.

27 лютого 2013 року відповідачем отримано копію ухвали про відкриття скороченого провадження, що підтверджується відміткою про отримання у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення. Відповідачем не подано до суду заперечень проти позову у строк, встановлений частиною 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Частиною 6 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, яким є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (далі - Головавтотрансінспекція), що діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190 (далі - Положення).

Згідно з пунктом 5 Положення Головавтотрансінспекція має право перевіряти додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезень пасажирів та вантажів.

Для виконання покладених на Головавтотрансінспекцію завдань відповідно до пункту 8 Положення утворюються територіальні органи Головавторансінспекції в межах граничної чисельності її працівників.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті згідно із ч. 17 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначає Кабінет Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок), який встановлює процедуру здійснення такого контролю.

Відповідно до пункту 4 Порядку державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Судом встановлено, що 20.07.2012 року при здійсненні рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на підставі завдання на перевірку № 073214 від 13.07.2012 року на посту ДАІ смт. Пісочин державними інспекторами Територіального управління Головавтотрансінспекції в Харківській області перевірено транспортний засіб марки Mercedes-Benz 413 CDI, номерний знак НОМЕР_1, який здійснював нерегулярні перевезення пасажирів за маршрутом Харків - Полтава, та за кермом якого згідно посвідчення водія НОМЕР_3 знаходився ОСОБА_3

Власником перевіреного транспортного засобу згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 є ОСОБА_2, який зареєстрований як фізична особа - підприємець Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області 06.12.1999 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 25600170000001228, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Перевіркою транспортного засобу виявлено та зафіксовано у акті перевірки № 052196 від 20.07.2012 року, що послуги з нерегулярних пасажирських перевезень за маршрутом "Харків - Полтава" надавалися з порушенням вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, без оформлення договору із замовником транспортних послуг, документу, що засвідчує оплату транспортних послуг, страхового полісу обов'язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на автомобільному транспорті. Водій ОСОБА_3 з даним актом ознайомлений, про що свідчить його підпис на копії акту.

Згідно із пунктами 1, 9 частини 1 статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Положеннями статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Статтею 12 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що страхування на автомобільному транспорті здійснюється відповідно до законодавства.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України "Про страхування" в Україні здійснюється такий вид обов'язкового страхування як особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України "Про страхування" факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Положенням про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 року № 959 (надалі - Положення № 959), визначається порядок здійснення обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (далі - обов'язкове особисте страхування): пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного і електротранспорту, крім внутрішнього міського, під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані; працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях (далі - водії), зокрема, водіїв автомобільного транспорту .

Відповідно до пунктів 4, 5, 6 Положення № 959 страхувальниками водіїв є юридичні особи або дієздатні громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які є власниками транспортних засобів чи експлуатують їх і уклали із страховиком договори страхування.

Страховий тариф за обов'язковим особистим страхуванням водіїв на залізничному, автомобільному та електротранспорті визначається у розмірі до 0,18 відсотка страхової суми за кожного застрахованого.

Відносини між перевізниками та страховиками щодо страхування пасажирів і водіїв визначаються укладеними між ними договорами доручення та договорами страхування.

Розмір страхової суми для кожного застрахованого становить 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на викладене, та беручи до уваги висновки акту № 052196 від 20.07.2012 року, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 4 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Згідно із пунктами 25, 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

На виконання вимог даного Порядку позивачем рекомендованим поштовим відправленням направлено на адресу відповідача лист - повідомлення від 07.08.2012 року № 17-02-08/2599 про розгляд справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті.

Положеннями Порядку передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання, справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій (пункт 27 Порядку).

За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті, на підставі акту № 052196 від 20.07.2012 року, Територіальним управлінням Головавтотрансінспекції у Полтавській області винесено постанову № 148683 від 27.08.2012 року, якою до відповідача застосовано фінансові санкції в розмірі 1700 грн.

Зазначена постанова вручена відповідачу 01.09.2012 року, що підтверджується його підписом на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно з пунктом 28 Порядку фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Суду не надано доказів оскарження відповідачем у встановленому законодавством порядку постанови про застосування фінансових санкцій № 148683 від 27.08.2012 року та доказів перерахування відповідачем суми штрафних санкцій до державного бюджету України.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" у загальному фонді Державного бюджету України на 2013 рік до доходів належать надходження, визначені частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України.

Пунктом 22 частини 2 статті 29 Бюджетного кодексу України встановлено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України належать кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону (крім штрафів, визначених пунктами 11, 12 і 13 частини першої статті 69 цього Кодексу, та штрафів, що зараховуються до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України).

З огляду на зазначене, несплата відповідачем фінансових санкцій протягом 15-ти днів після отримання постанови за порушення законодавства про автомобільний транспорт до Державного бюджету, спричиняє матеріальну шкоду інтересам держави.

Повноваження прокурора звертатися до суду в інтересах держави передбачені ст. 121 Конституції України, ч. 2 ст. 60 КАС України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) до Державного бюджету України (на р/р 31118106700032 в УДКСУ у Гадяцькому районі, код ЄДРПОУ 37937713, банк одержувача: ГУДКУ в Полтавській області, місце знаходження: м. Полтава, МФО 831019, код згідно бюджетної класифікації 21081100, символ 106) фінансову санкцію в сумі 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.С. Сич