Ухвала суду № 29869571, 06.03.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/242/13 06.03.2013 06.03.2013 06.03.2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22Ц784/585/13 Головуюча першої інстанції: Боброва І.В.

Категорія - 27 Доповідач апеляційної інстанції: Галущенко О.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2013 р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів: Коломієць В.В.

Довжук Т.С.

із секретарем

судового засідання: Левківською Н.С.

з участю:

представників:

позивача - Кузьменко О.С.

відповідачів - ОСОБА_5

ОСОБА_6, ОСОБА_7.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційними скаргами

ОСОБА_8 та товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномортрансдизель» ( далі - ТОВ «Чорномортрансдизель») на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17. 12. 2012 р., за

позовом

публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» ( далі - ПАТ «ОТП Банк» ) до ТОВ «Чорномортрансдизель», ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором у солідарному порядку,

встановила:

14. 10.2009 р. ПАТ «ОТП Банк» звернувся з позовом до ТОВ «Чорномортрансдизель», ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку.

Позивач зазначав, що 23.04.2008 р. ЗАТ «ОТП Банк» (після перереєстрації ПАТ «ОТП БАНК») уклав з ТОВ «Чорномортрансдизель» кредитний договір № CM -SMЕ 400/72/2008 з усіма змінами та додатками до нього про надання кредиту у граничному розмірі 800.000 грн. з кінцевою датою повернення наданих коштів до 22.04.2023 р.

За умовами договору він мав щомісячними платежами у розмірі, визначеному графіком погашення, який є невід'ємною частиною кредитного договору, погашати заборгованість перед Банком, у тому числі, здійснювати сплату частки кредиту, проценти за його користування у розмірі 3,99% річних+FIDR

Внаслідок невиконання позичальником цих зобов'язань утворилась заборгованість, розмір якої, станом на 23.09.2009 р. складається із заборгованості за тілом кредиту 400.242 грн.71 коп.; відсотки - 27400 грн.81 коп.; пеня -544.013 грн. 84 коп.; та штрафні санкції у розмірі 100 грн. 00 коп.

Посилаючись на ці обставини, наявність заборгованості та відповідальності поручителів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 позивач просив про солідарне стягнення наявної заборгованості.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 17. 12. 2012 р. постановлено про часткове задоволення позовних вимог і стягнення з ТОВ«Чорномортрансдизель» та солідарно з кожним поручителем окремо на користь ПАТ «ОТП Банк» 447.643 грн. 52 коп.

Крім того, з відповідачів стягнуто по 606 грн. 66 коп. в рахунок відшкодування судових витрат позивача.

В апеляційних скаргах ОСОБА_8 та ТОВ «Чорномортрансдизель» ставиться питання про скасування рішення та відмову у задоволенні позову, з посиланням на неповне з'ясування обставин справи, неналежну оцінку доказів та неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення в межах оскарження, визначених ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з таких підстав.

Відповідно до положень ст.526 ЦК України мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.

Порушення зобов'язань, які виникають з договорів, тягне за собою наслідки передбачені ст. 611 ЦК, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання однією з сторін, якщо це передбачено договором або законом; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (штрафу); відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається, що чотирма траншами на поточний рахунок ТОВ«Чорномортрансдизель», надійшло від ПАТ«ОТП Банк» 415.000 кредитних коштів.

Внаслідок порушення умов кредитного договору позичальником утворилась заборгованість, розмір якої станом на 23.09.2009 р. складає 971.757 грн. 36 коп.

Зокрема заборгованість за тілом кредиту становить 400.242 грн.71 коп.; відсотки - 27400 грн.81 коп.; пеня -544.013 грн. 84 коп.; та штрафні санкції у розмірі 100 грн. 00 коп.

Пунктом 1.9.1 кредитного договору передбачено право Банку вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, пені та штрафів, нарахованих відповідно до вимог пункту. 4.1.1 в разі порушення термінів сплати залишку кредиту, процентів за користування.

Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини справи, дав належну оцінку наданим доказам і з врахуванням зазначених вимог закону та договору, прийшов обгрунтованого висновку про доведенність факту порушення позичальником грошових зобов'язань та наявність у Банку права солідарної вимоги як до боржника так і до поручителів про дострокове повернення залишку кредиту, процентів за користування та пені за порушення термінів сплати залишку кредиту, процентів за користування.

При цьому судом, зменшено розмір відшкодування пені до 20.000 грн. з врахуванням обставин, передбачених ч. 3 ст. 551 ЦК, що не оскаржується кредитором.

З врахуванням таких висновків судом ухвалене обґрунтоване зібраними доказами рішення про стягнення заборгованості у солідарному порядку як з боржника так і кожного з поручителів окремо.

Доводи апелянтів щодо відсутності доказів отримання позичальником кредитних коштів не заслуговують на увагу, оскільки кредитними заявками, витягом з особового та поточного рахунку та наданими суду копіями меморіальних ордерів від 25.04.2008 р.. 08.07.2008 р., 01.09.2008 р. та 06.10.2008 р. підтверджується перерахування Банком за заявками позичальника кредитних коштів у розмірі 415.000 грн. на його поточний рахунок.

Факт одержання кредитних коштів також підтверджується частковим виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором в національній валюті України.

При цьому відповідачі не спростовують правильність розрахунку заборгованості і не надали власного розрахунку погашення кредитних зобов'язань, підтверджених відповідними платіжними документами.

Посилання апеляційних скарг на погашення зобов'язань позичальника за фактом їх невизнання боржником після відкриття ліквідаційної процедури та пропуском строку на оскарження до господарського суду не можуть бути враховані, оскільки такі наслідки невизнання вимог ліквідаційною комісією юридичної особи боржника наступають в ході процедури її ліквідації.

В даному спорі право вимоги банку виникло до початку такої процедури та не припинилося, оскільки даних про ліквідацію боржника в реєстрі ЄДР на час вирішення спору судом, немає.

Не заслуговують на увагу і посилання відповідачів на припинення поруки внаслідок зміни обсягу відповідальності боржника без згоди поручителів, оскільки договори поруки (пункт 2.1) містять застереження підписані поручителями про їх згоду на забезпечення порукою також і подальших змін процентної ставки у розмірі та порядку передбаченими кредитним договором.

Додаткові угоди не містять інших умов, що могли збільшувати розмір відповідальності боржника без врахування цих застережень.

Більш того, з розрахунку кредитора вбачається, що після укладення додаткової угоди розмір встановленої процентної ставки навпаки зменшився та склав 16,99%.

В подальшому розмір процентної ставки змінювався відповідно до умов договору про застосування плаваючої процентної ставки.

При цьому, сторони не оскаржували кредитний договір з підстав застосування змінної складової.

Що стосується посилання на неотримання досудової вимоги, то їх також не можна визнати обґрунтованими, оскільки договорами поруки (п.3.4) обумовлено, що досудова вимога вважається отриманою поручителем, якщо кредитор надіслав її за адресою, вказаною в договорі.

В матеріалах справи є докази саме такого направлення досудової вимоги ОСОБА_8 та докази вручення досудової вимоги ОСОБА_9 під його особистий підпис.

Крім того, з матеріалів справи видно, що досудова вимога отримана посадовою особою ТОВ «Чорномортрансдизель» в той час, коли його керівником був ОСОБА_8, що свідчить про його безпосередню обізнанність з фактом направлення досудових вимог та необхідність виконання прострочених кредитних зобов'язань.

Доводи щодо відсутності підстав для дострокового повернення кредитних коштів також слід визнати безпідставними, оскільки за наявності підтвердженого належними доказами порушення кредитного договору щодо своєчасної сплати платежів за кредитом, кредитор вправі вимагати дострокового повернення кредиту на підставі приписів п. 1.9.1 договору.

Доводи щодо вирішення спору з порушенням підсудності також не заслуговують на увагу, оскільки ухвалою апеляційного суду, що набрала законної сили, визначено, що саме Заводським районним судом повинні розглядатися позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» ( а.с. -107).

Встановлене не дає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_8 та товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномортрансдизель» - відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17. 12. 2012 р. - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді: В.В. Коломієць

Т.С. Довжук