Постанова № 29868783, 06.03.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/147/13-а

06 березня 2013 року 16год. 30хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Войтюк Ю.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Половко В.А., Рудик В.Р.,

відповідача: представники Троянчук Д.М., Ковальчук С.В., Старостюк Ф.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство "Торговий центр-Д"

до Державна податкова інспекція у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у жовтні місяці 2012року відповідачем була проведена позапланова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2012р., за наслідками якої був складений акт від 24.10.2012р. №543/22-200/24177281. На підставі висновку даного акта були винесені повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість та податку на прибуток. Позивач не погоджується з висновками акта та податковими повідомленнями рішеннями, при цьому зазначає, що при проведенні перевірки відповідачем допущені численні порушення, позапланова перевірка проводилась безпідставно, а акті перевірки відповідачем допущені математичні помилки в розрахунках виявленого порушення, отже висновки акта перевірки є надуманими та не обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення не чинними.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що дійсно, у позивача була проведена позапланова виїзна документальна перевірка за період з 01.07.2010р. по 30.06.2012р., в ході якої встановлено: заниження валового доходу, що призвело до заниження податку на прибуток; заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість. Винесені повідомлення-рішення відповідач вважає правомірними, а тому в задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. Додатково представники відповідача в судовому засіданні пояснили, кожен зокрема, що у визначенні грошових зобов'язань протокол огляду місця події від 17.10.2012р. №723/07-30, складений ВПМ ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС не брався. Розрахунки зроблені на підставі документів, наданих позивачем, а тому висновки акта перевірки є обґрунтованими.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд виходив з такого.

Посадовими особами відповідача була проведена планова виїзна документальна перевірка за період з 01.07.2010р. по 30.06.2012р., за наслідками якої був складений акт від 24.10.2012р. № 543/22-200/24177281 (а. с. 14-48 т.1).

Вказаною перевіркою, встановлено, що позивачем за період з 01.07.10р. по 31.03.11р. задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 6 133 285 грн.

Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.07.10р. по 31.03.11р. встановлено його заниження в сумі 2612536,0 грн.

В порушення пп. 4.1.1. п.4.1. ст.4, пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (із змінами та доповненнями), ПП «Торговий центр - Д» занижено доходи від продажу товарів (робіт, послуг) в сумі 2037411,0 грн., в тому числі за 3 квартал 2010р. в сумі 679137,0 грн., за 4 квартал 2010р. в сумі 679137,0 грн., за 1 квартал 2011р. в сумі 679137,0грн. (а. с. 16).

За період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р. ПП «Торговий центр - Д» задекларовано доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (ряд. 02+ряд. 03) у сумі 10133120 грн.

Перевіркою повноти визначення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р. встановлено їх заниження в сумі

3 395 685,0 грн.

Враховуючи вищевикладене в порушення п. 135.1, п. 135.2 ст.135, п. 137.1. ст.137 Податкового Кодексу України зі змінами та доповненнями, ПП «Торговий центр - Д» занижено доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі

3 395 685,0грн. в т.ч. за 2 квартал 2011р. в сумі 679137,0 грн., за 3 квартал 2011р. в сумі 679137,0 грн., за 4 квартал 2011р. в сумі 679137,0 грн., за 1 квартал 2012 р. в сумі 679137,0 грн., за 2 квартал 2012р. в сумі 679137,0 грн. (а. с. 21).

За період з 01.07.10р. по 30.06.12р. ПП «Торговий центр - Д» задекларовано податок на прибуток у сумі 1 064 816,0 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.10р. по 30.06.12 року встановлено його заниження на загальну суму 1 214 828,0 грн.

В порушення пп.4.11. п.4.1. ст.4, пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), та п. 135.1, п. 135.2 ст.135, п. 137.1. ст..137 ПК України зі змінами та доповненнями ПП «Торговий центр - Д» занижено податку на прибуток в сумі 1263196,0 грн., в тому числі за 3 квартал 2010р. в сумі 169784,0 грн., за 4 квартал 2010р. в сумі 169784,0 грн., за 1 квартал 2011р. в сумі 169784,0 грн., за 2 квартал 2011р. в сумі 156202,0 грн., за 3 квартал 2011р. в сумі 156202,0 Грн., за 4 квартал 2011р. в сумі 156202,0 грн., за 1 квартал 2012р. в сумі 142619,0 грн., за 2 квартал 2012р. в сумі 142619,0 грн. (а. с. 30-31).

За період з 01.07.10р. по 31.03.11р. ПП «Торговий центр - Д» задекларовано валові витрати у сумі 3718913,0 грн. перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.10р. по 31.03.11р. не встановлено їх завищення або заниження (а. с. 25).

За період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р. ПП «Торговий центр - Д» задекларовано витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування у сумі 8045981,0грн. Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р. не встановлено їх завищення або заниження (а. с. 27).

За період з 01.07.2010р. по 30.06.2012р. ПП «Торговий центр - Д» задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 3223606,0 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.07.2010р. по 30.06.2012р. встановлено їх заниження в сумі 1086624,0 грн. в т.ч. за липень 2010р. в сумі 45276,0 грн., за серпень 2010р. в сумі 45276,0 грн., за вересень 2010р. в сумі 45276,0 грн., за жовтень 2010р. в сумі 45276,0 грн.. за листопад 2010р. в сумі 45276,0 грн., за грудень 2010р. в сумі 45276,0 грн., за січень 2011р. в сумі 45276,0 грн., за лютий 2011р. в сумі 45276,0 грн., за березень 2011р. в сумі 45276,0 грн., за квітень 2011р. в сумі 45276,0 грн., за травень 2011р. в сумі 45276,0 грн., за червень 2011р. в сумі 45276,0 грн., за липень 2011р. в сумі 45276,0 грн., за серпень 2011р. в сумі 45276,0 грн., за вересень 2011р. в сумі 45276,0 грн., за жовтень 2011р. в сумі 45276,0 грн., за листопад 2011р. в сумі 45276,0 грн., за грудень 2011р. в сумі 45276,0 грн., за січень 2012р. в сумі 45276,0 грн., за лютий 2012р. в сумі 45276,0 грн., за березень 2012р. в сумі 45276,0 грн., за квітень 2012р. в сумі 45276,0 грн., за травень 2012р. в сумі 45276,0 грн., за червень 2012р. в сумі 45276,0 грн. (а. с. 32).

В ході проведення перевірки встановлено, що на формування вищевказаних показників мало вплив здійснення операцій з надання послуг по розташуванню торгових кіосків на ринку, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Здолбунівська 17/1 для здійснення замовниками власної підприємницької діяльності, а саме організація торгівлі (організації громадського харчування, надання побутових послуг), та обслуговування торгових кіосків.

ПП «Торговий центр - Д» надано реєстр суб'єктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність на ринку та з якими офіційно укладено угоди на предмет оренди торгових місць у 2010 - 2012р.р. із зазначенням ідентифікаційного номера СГД , ПІБ, номера торгового місця, номера договору оренди, суми орендної плати згідно договору, площі торгового місця, сплати орендної плати щомісячно.

Відповідно до даного реєстру кількість торгових місць (кіосків) становить 1223шт,, загальна площа даних кіосків становить 8960кв.м, середня площа кіоску становить 7,33кв.м (8960кв.м.:1223шт.).

Як зазначено в акті перевірки, значна кількість рядів має однакову нумерацію, наприклад є декілька перших, других, третіх, сорокових рядів, отже є декілька перших місць у перших рядах, перших місць у других рядах і так далі. В ході детального аналізу (табл. 1 заповненої відповідно до наданого реєстру підприємства) встановлено, що зі значною кількістю СГ офіційно не укладені договори про надання послуг. Також було встановлено, що ряди ПП «Торговий центр - Д» на 100% заповнені кіосками (контейнерами), та що майже зі 100% торгових місць (кіосків, контейнерів) проводиться підприємницька діяльність.

В ході проведення перевірки було встановлено, що мінімальна кількість торгових місць у ряді становить 3 кіоски (контейнерів).

ВПМ ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби надано протокол огляду місця події від 17.10.2012р. №723/07-30. Даним протоколом огляду встановлено, що на території ринку знаходиться тисяча вісімсот дев'яносто вісім місць для торгівлі, з них тисяча сімсот сімдесят один контейнер, чотириста лотків, дев'ять магазинів та сто чотири автомобілі, з яких здійснюється торгівля.

Отже, враховуючи вищевикладене, ПП «Торговий центр - Д» надаються послуги по розташуванню торгових кіосків (контейнерів, магазинів, крім автомобілів, з яких здійснюється торгівля та лотків ) в кількості 1667 шт. на ринку, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Здолбунівська 17/1 для здійснення замовниками власної підприємницької діяльності, а саме організація торгівлі (організації громадського харчування, надання побутових послуг) та обслуговування торгових кіосків.

Кількість кіосків, контейнерів, магазинів, крім автомобілів, з яких здійснюється торгівля та лотків з власниками, яких офіційно не укладені договори про надання послуг становить 444 шт. (1667 шт. - 1223шт.) (а. с. 19).

Згідно висновків акта, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємства за перевіряємий період в сумі 1263196грн. та збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 1086624грн. (а. с. 47).

На підставі зазначеного акта, відповідачем були винесені податкові повідомлення рішення №0005052342 від 05.11.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на 1086624грн. і 203743грн. штрафних санкцій та №0005042342 від 05.11.2012р., яким збільшено податку на прибуток підприємства на суму 1263196грн. і штрафні санкції в сумі 156202,5грн. (79-80).

Як встановлено в судовому засіданні, позивач зареєстрований як юридична особа та є платником ПДВ, що не заперечується сторонами.

Посилання представників позивача на безпідставність проведення позапланової виїзної документальної перевірки суд вважає обґрунтованими, оскільки порядок та підстави проведення позапланових виїзних перевірок визначені ст.78 Податкового Кодексу України. Жодного доказу на підтвердження визначених законом підстав, відповідачем в судове засідання надано не було. Крім того, представником відповідача в судовому засіданні надано пояснення, що вказана перевірка була проведена за обставини, визначеної п.78.1.1 п.78.1. ст.78 ПК, при цьому зазначивши, що вони не отримували податкової інформації з приводу фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Також в акті перевірки вказано, що позапланова перевірка проводилась відповідно до затвердженого плану перевірки (а. с.14-15), а як вказано вище по тексту постанови, порядок та підстави проведення позапланової перевірки визначений ст.78 ПК України.

В той же час, суд зазначає, що хоч посилання представників позивача щодо безпідставності проведення позапланової перевірки є обґрунтованими, однак, позивачами було здійснено допуск працівників відповідача до проведення такої перевірки, а відтак безпідставність проведення такої перевірки не може слугувати єдиною підставою для визнання не чинними податкових повідомлень-рішень.

В той же час, суд не погоджується з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки щодо порушення позивачем норм податкового законодавства та виходить з такого.

Як вбачається з акту перевірки, при донарахуванні позивачу податку на прибуток та зобов'язань по ПДВ за перевіряємий період, відповідач виходив із того, що згідно наданого позивачем реєстру суб'єктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність на ринку та з якими офіційно укладено угоди на предмет оренди торгових місць у 2010 - 2012р. із зазначенням ідентифікаційного номера СГД, ПІБ, номера торгового місця, номера договору оренди, суми орендної плати згідно договору, площі торгового місця, сплати орендної плати щомісячно, кількість торгових місць (кіосків) становить 1223шт., загальна площа даних кіосків становить 8960кв.м.

Таким чином, відповідачем вирахувана середня площа кіоску, яка становить 7,33кв.м (8960кв.м.:1223шт.).

Також в акті перевірки зазначено, що значна кількість рядів має однакову нумерацію, наприклад є декілька перших, других, третіх, сорокових рядів, отже є декілька перших місць у перших рядах, перших місць у других рядах і так далі. В ході детального аналізу (табл. 1 заповненої відповідно до наданого реєстру підприємства) встановлено, що зі значною кількістю СГ офіційно не укладені договори про надання послуг. Також було встановлено, що ряди ПП «Торговий центр - Д» на 100% заповнені кіосками (контейнерами), та що майже зі 100% торгових місць (кіосків, контейнерів) проводиться підприємницька діяльність. Отже відповідачем встановлено, що мінімальна кількість торгових місць у ряді становить 3 кіоски (контейнерів).

ВПМ ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби надано протокол огляду місця події ВІД 17.10.2012р. №723/07-30. Даним протоколом огляду встановлено, що на території ринку знаходиться тисяча вісімсот дев'яносто вісім місць для торгівлі, з них тисяча сімсот сімдесят один контейнер, чотириста лотків, дев'ять магазинів та сто чотири автомобілі, з яких здійснюється торгівля.

Отже, враховуючи вищевикладене, ПП «Торговий центр - Д» надаються послуги по розташуванню торгових кіосків (контейнерів, магазинів, крім автомобілів, з яких здійснюється торгівля та лотків ) в кількості 1667 шт. на ринку, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Здолбунівська 17/1 для здійснення замовниками власної підприємницької діяльності, а саме організація торгівлі (організації громадського харчування, надання побутових послуг) та обслуговування торгових кіосків.

Кількість кіосків, контейнерів, магазинів, крім автомобілів, з яких здійснюється торгівля та лотків з власниками, яких офіційно не укладені договори про надання послуг становить 444 шт. (1667 шт. - 1223шт.) (а. с. 19).

При цьому, представники відповідача в судовому засіданні стверджують, що зазначений вище протокол огляду місця події до уваги ними не брався, а грошові зобов'язання визначались на підставі наданого позивачем реєстру суб'єктів господарювання. Разом з тим, акт перевірки містити у собі посилання на вказаний протокол та після врахування викладеного, визначено кількість торгових кіосків, що знаходяться на ринку та кількість кіосків, контейнерів, магазинів, крім автомобілів з власниками яких офіційно не укладені договори про надання послуг.

Також акт перевірки містить у собі припущення щодо відсотка торгових місць, з яких проводиться підприємницька діяльність (а. с. 19).

Пояснення представника відповідача про те, що вказана вище кількість кіосків вирахувана на підставі реєстру (таблиця №1 а. с. 49-52), не заслуговують на увагу, оскільки із вказаного реєстру не вбачається, яким чином було встановлено кількість кіосків. Крім того, вказаний реєстр складений на підставі реєстру суб'єктів господарювання, наданого позивачем, в якому кількість кіосків становить 1223шт.

Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що фактична кількість кіосків на кожному торговому місті не встановлювалася, під час нарахування грошових зобов'язань не бралася до уваги так звана «Броня», яку кожний СПД має право брати один раз на рік на час відпустки (1 місяць сумарно), та в цей час сплачує за надані йому площі лише за послуги охорони та прибирання з розрахунку 20грн. за 1кв.м.

В матеріалах справи наявна копія акту про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивача за попередній період, а саме: з 01.01.2009р. по 30.06.2010р. (а. с. 207-228). При дослідженні вказаного документа судом встановлено, що жодних порушень щодо кількості торгових місць та правильності нарахування та сплати податків з прибутку не встановлено. Так само не зафіксовано порушень щодо нарахування та сплати ПДВ, пов'язаних з наданням послуг СПД.

Проте, в акті від 24.10.2012р. з липня місяця 2010 року (тобто з місяця, наступного за періодом попередньої перевірки) щомісячно зазначено 444 кіоски, з власниками яких не укладені договори про надання послуг, що на думку суду, фізично неможливо облаштувати таку кількість кіосків, а отже вказана відповідачем кількість кіосків не відповідає фактичним обставинам справи. До того ж нарахування фінансових санкцій за 2010 - 2012 роки проведено із розрахунку виявлених в результаті огляду 444 зайвих кіосків станом на дату проведення огляду. Однак, фактично їх кількість за вказані роки помісячно належними документами не підтверджується. В судовому засіданні не підтверджено належними документами, яка кількість торгових місць була у 2010 році помісячно, яка кількість торгових місць була в 2011-2012 роках, з яких фактично сплачувалися податкові платежі.

Відповідно до п. 4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями (чинного на час виникнення спірних правовідносин), валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно з пп. 4.1.1. п.4.1. ст.4 вказаного Закону, валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону

Підпунктом 11.3.1. пункту 11.3 статті 11 цього ж Закону, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно з нормами п. 135.1., 135.2. ст.. 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються, зокрема, з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 137.1. ст. 137 ПК України встановлено, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Вказані правові норми зазначають значення валового доходу, встановлюють порядок та підстави його визначення. Разом з тим в судовому засіданні представниками відповідача не доведений факт порушення позивачем зазначеного законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Щодо визначення податкового зобов'язання по ПДВ, то суд зазначає, що підставою для нарахування грошового зобов'язання стали висновки податкового органу щодо заниження валового доходу, яке описано вище по тексту постанови.

Разом з тим, згідно пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час вчинення спірних правовідносин), база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

В силу норми пп.7.3.1. п.7.3. ст..7 вказаного Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п.188.1. ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об'єкту лізингу.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Актом перевірки не доведений факт порушення позивачем зазначеного законодавства.

Відповідно до п. 4 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 24.12.2010, № 1003, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пп.3.2.2. пп.3.2. п. 3 розділу ІІ зазначеного Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем висновки в акті перевірки щодо заниження валового доходу за період з 01.07.2010р. по 30.06.2012р., яке потягло за собою заниження податку на прибуток та заниження зобов'язань по ПДВ є недоведеними та ґрунтуються на припущеннях, що є недопустимим при визначенні грошових зобов'язань платників податків, тобто в даному випадку висновки, викладені в акті перевірки є передчасними та необґрунтованими.

В матеріалах справи відсутні будь-які первинні документи. Суд виносив письмову ухвалу про витребування документів, однак жодного документа надано не було. На пропозицію суду як позивачу, так і відповідачу надати такі документи, ними було зазначено, що документів немає, оскільки вони були вилучені працівниками міліції, що підтверджується і матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд здійснив розгляд даної справи за наявними в матеріалах справи доказами та прийшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесених податкових повідомлень-рішень, а відтак, позовні вимоги позивача належать до задоволення повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби №0005052342 та №0005042342 від 05 листопада 2012 року визнати нечинними.

Присудити на користь позивача - приватного підприємства "Торговий центр-Д" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комшелюк Т.О.