Ухвала суду № 29865564, 21.02.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

21.02.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц-797/355/2013 р. Головуючий

в першій інстанції Пекарініна І.А.

Доповідач апеляційної

інстанції Клочко В.П.

Категорія 51

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:

головуючого судді - Клочка В.П.,

суддів - Єфімової В.О., Сундукова В.М.,

при секретарі: - Марушевській Т.В.,

за участю: - позивача ОСОБА_4, представника відповідача Гефтмана А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Максіма ЛТД Сервіс» на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 18 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима ЛТД Сервіс», супермаркету «NOVUS» - «Посейдон» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за затримку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2011 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому, вточнивши свої позовні вимоги, просила стягнути з відповідача несплачену заробітну плату, компенсацію за затримку розрахунку при звільненні, компенсацію за невикористану відпустку, у тому числі і додаткову як матері, яка має двох малолітніх дітей, а всього 10690 грн. та моральну шкоду у розмірі 13 000 грн.

Вимоги мотивовані тим, що позивачка працювала у ТОВ «Максима ЛТД Сервіс» на посаді прибиральниці у супермаркеті «NOVUS» - «Посейдон» у період з 10.02.2011 року по час звільнення 10.01.2012 року, та була звільнена з посади за власним бажанням, але розрахунок при звільненні отримала не у повному розмірі. Також позивачці не було виплачено заробітну плату за роботу у травні, червні, липні, листопаді та грудні 2011 року. Також при звільненні їй не була виплачена компенсація за невикористану відпустку, за роботу у нічний час з 31.08.2011 року по 01.09.2011 року. На підставі викладеного позивачка вважає, що за період з моменту звільнення 10.01.2012 року по час розгляду справи судом до сплати підлягають нарахована, але невиплачена заробітна плата, а також компенсація за затримку розрахунку при звільненні у розмірі середньомісячного заробітку позивачки. Зазначає, що неправомірними діями відповідача їй заподіяна моральна шкода, яка виразилася душевних хвилюваннях та порушенні звичайного образу життя, та яку вона оцінює у 13 000 грн.

Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 18 жовтня 2012 року позов було задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Максима ЛДТ Сервіс» на користь ОСОБА_4 заборгованість по заробітної платі в розмірі 5707 грн. 57 коп., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 1603 грн.78 коп., компенсацію за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 9245 грн.32 коп., моральну шкоду в розмірі 500 гривень, а всього 17056 грн. 67 коп.. В задоволенні позовних вимог до супермаркету «NOVUS»- «Посейдон», відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Максима ЛДТ Сервіс» судовій збір в дохід держави в сумі 321 гривня 90 копійок.

Додатковим рішення від 07.12.2012 грудня допущено негайне виконання рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 18.10.2012 року в частині стягнення з ТОВ «Максима ЛТД Сервіс» на користь ОСОБА_4 заборгованості по заробітній платі в розмірі 5 707 грн. 57 коп. в розмірі місячного заробітку.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Максима ЛДТ Сервіс» подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду від 18 жовтня 2012 року з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що існує заборгованість по виплаті заробітної плати позивачу, також у порушення вимог трудового законодавства відповідачем не було проведено повний розрахунок при звільненні з урахуванням компенсації за невикористану відпустку, у тому числі і додаткову як матері, яка має двох малолітніх дітей.

З данними висновками погоджується колегія суддів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_4 знаходилася у трудових правовідносинах з ТОВ «Максіма ЛТД Сервіс». Знаходилася на посаді прибиральниці у період з 10.02.2011 р. (Наказ №2/8 від 10.02.2011 р.) по 10.01.2012 р. (Наказ №1/11). Була звільнена за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України (а.с.40-41).

Данні обставини сторонами по справі не заперечуються.

Згідно ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Довідкою про середню заробітну плату позивачки, наданою відповідачем підтверджується, що у червні, ліпні та грудні позивачці не була нарахована заробітна плата. У травні, серпні та листопаді заробітна плата була нарахована не у повному обсязі. Данних про виплату заробітної плати за цей період до суду надано не було.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів погоджується з розрахунками суду щодо виплати несплаченої заробітної плати та висновками щодо стягнення компенсації за затримку проведення розрахунку при звільненні.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЗУ «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

Відповідно до ст.83 КЗпП України, ст. 24 ЗУ «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Факт невиплати компенсація за невикористану відпустку відповідачем не заперечується (а.с.124).

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд вірно врахував характер та глибину страждань позивача, порушення його звичайного способу життя внаслідок затримки виплати зарплати та розрахунку.

Доводи апеляційної скарги щодо невірності розрахунку сум заробітної плати, що підлягають стягненню, колегія суддів вважає необгрунтованими.

Відповідно до п.21 постанови Пленуму Верховного суду України N 13 від 24.12.99 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 .

Відповідно до п.2 Порядка обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

При проведенні розрахунку середньої заробітної плати позивачки за один день, суд першої інстанції виходив з розміру заробітної плати, нарахованої відповідачем за останні два місяця, що передують звільненню, тобто за вересень у розмірі 981,52 грн. та жовтень у розмірі 848, 57 грн.. У листопаді заробітна плата була нарахована тільки за один день, у грудні заробітна плата нарахована взагалі не була.

Таким чином, колегія суддів не вбачає порушень законодавства у розрахунках суду по несплачених виплатах.

З доводами апеляційної скарги про те, що позивачка систематично була відсутня на роботі, тобто здійснювала прогули, а тому їй не нараховувалася заробітна плата - погодитися не можна, оскільки прогули не підтверджені відповідними доказами.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення даного питання.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що при вирішенні спору судом з'ясовані всі обставини справи, рішення суду відповідає вимогам закону, підстав для його скасування колегія не знаходить, а тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Максіма ЛТД Сервіс» відхилити.

Рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 18 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: В.П.Клочко

Судді: В.О.Єфімова

В.М. Сундуков