Ухвала суду № 29864642, 04.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" березня 2013 р. м. Київ К/9991/50025/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.Аза участю секретаряГончар Н.О.та представників сторін: від позивача Гайович В.М.від відповідачаГаджега П.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби

на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.05.2011

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012

у справі № 2а-3256/10/0770

за позовом Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції

Закарпатської області Державної податкової служби

до Відкритого акціонерного товариства

«Мукачівська пересувна механізована колона № 77»

про визнання податкових зобов'язань, визначених із застосуванням рівня звичайних цін, -

ВСТАНОВИВ:

Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція у Закарпатській області у серпні 2010р. звернулась з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Мукачівська пересувна механізована колона № 77»про визнання податкового зобов'язання позивача по податку на додану вартість, визначеного із застосуванням рівня звичайних цін, на суму 2 684 886,00 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.05.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012, у позові відмовлено повністю.

Мукачівська ОДПІ Закарпатської області Державної податкової служби (правонаступник позивача) подала касаційну скаргу, у відповідності до якої, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.05.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне:

- Мукачівською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 31.12.2009, за результатами якої складено Акт № 683/23-01/01037072 від 23.04.2010;

- в ході проведення перевірки податковим органом виявлено невідповідність цін придбання позивачем шкіряного напівфабрикату хромового дублення «Вет-блу»зі шкіри ВРХ рівню звичайних цін;

- за наслідками перевірки Мукачівською ОДПІ було прийнято рішення № 2 від 06.05.2010, яким позивачу за порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобов'язання, визначеного із застосуванням звичайних цін, у розмірі 2 684 886,00 грн. (з яких: 1 789 924,00 грн. - основний платіж та 894 962,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

- відповідач листом-пропозицією № 10830/10/23-01 від 06.05.2010 щодо самостійної сплати податкових зобов'язань, розрахованих із застосуванням звичайних цін, запропонував позивачу добровільно сплатити суму податкового зобов'язання з ПДВ за рішенням № 2 від 06.05.2010.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали безпідставними заявлені позивачем вимоги про визнання податкового зобов'язання по податку на додану вартість, визначеного із застосуванням рівня звичайних цін, на суму 2 684 886,00 грн., з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно п.1.18. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент спірних правовідносин) звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Згідно п.5 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(чинного на момент звернення позивача з даним позовом) завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством; внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб; надання податкових консультацій; запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Частиною 1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції:

- забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;

- проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України;

- подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна;

- подають до судів позови про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Права органів державної податкової служби передбачені у ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», у відповідності до якої органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, зокрема, мають право:

- звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності;

- звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Таким чином, за змістом наведених норм органи державної податкової служби, виходячи зі своїх завдань та функцій, у відносинах з платниками податків покликані, зокрема, перевіряти своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, правильність ведення податкового обліку та визначення об'єктів оподаткування тощо, а також, для виконання покладених на них завдань, контролюючим органам надано право звертатися з позовами до суду у випадках, передбачених законом.

Жодна норма податкового законодавства, чинного на момент звернення позивача до адміністративного суду з даним позовом, не наділяла органи державної податкової служби правом звертатися до суду з позовом про визнання податкових зобов'язань платників податків, визначених із застосуванням звичайних цін.

З врахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли правильного, не спростованого доводами касаційної скарги, висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.05.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний