Постанова № 29862574, 05.03.2013, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 2-а/463/64/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 рокуЛичаківський районний суд м. Львовав

в складі

головуючого суддіГирич С. В.

при секретарі судових засіданьОСОБА_1

з участю представника позивачаОСОБА_2

представника відповідачаОСОБА_3

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши адміністративний позов ОСОБА_4 до управління Пенсійного Фонду України в Личаківському районі м. Львова про визнання дій незаконними та зобовязання провести перерахунок пенсії, -

в с т а н о в и в :

позивач звернулася із позовом до відповідача про визнання неправомірними дій, зобовязання провести перерахунок розміру призначеної пенсії відповідно до ст.37 Закону України Про державну службу з врахуванням допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Свої вимоги мотивує тим, що з 10.03.2011 року вона звільнена з посади начальника відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова за власним бажанням у звязку із виходом на пенсію. Управлінням Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова їй було призначено пенсію по інвалідності державного службовця у відповідності до положень ст.37 Закону України «Про державну службу». Однак вважає, що під час нарахування їй розміру пенсії відповідачем було допущено порушення в частині визначення розміру середньомісячного заробітку, зокрема не враховано матеріальну допомогу на оздоровлення та допомогу для вирішення соціально-побутових питань, внаслідок чого вона отримує пенсію у заниженому розмірі.

Вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки відповідно до положень ст.ст.33,37 Закону України «Про державну службу», ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст.41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» зазначені види виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, охоплюються поняттям заробітної плати та включаються до системи всіх видів оплати праці державного службовця при обчисленні пенсії. А тому просить позов задоволити.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, дав пояснення аналогічні вище наведеним.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти адміністративного позову, пояснила, що дійсно позивачу нараховано та виплачується пенсія державного службовця по інвалідності на підставі ст.37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 80% від суми її заробітної плати, на яку нараховувався збір на обовязкове державне пенсійне страхування. В той же час вважає, що положеннями ст.33 Закону чітко визначено з яких складових елементів може складатися заробітна плата. Оскільки у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №212 від 24.02.2003 року допомога на оздоровлення та матеріальна допомога, інші грошові винагороди не належать до інших надбавок, а тому вважає, що підстав у відповідача для врахування виплат цих надбавок позивачу при обрахуванні розміру пенсії не було, просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши та перевіривши письмові докази у справі у їх сукупності, суд задовольняє адміністративний позов з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до вимог ч.3.ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із записів у трудовій книжці (а.с.8-27), позивач ОСОБА_4 працювала на посаді начальника відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова та звільнена із займаної посади 10.03.2011 року за власним бажанням у звязку із виходом на пенсію по інвалідності.

Згідно довідки про складові заробітної плати (а.с.28-31) вбачається, що протягом 2005-2011 років ОСОБА_4 в складі заробітної плати, з якої відраховувалися страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, отримувала інші виплати, які складалися із матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Судом встановлено, що у звязку із виходом на пенсію, управлінням Пенсійного Фонду України в Личаківському районі м. Львова було нараховано та призначено позивачу пенсію державного службовця по інвалідності без врахування виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

У відповідності до положень ст.37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Крім цього, законодавцем у ст.2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною 2 ст.33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

А отже, наведені вище правові норми дають підстави суду дійти висновку про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці позивача, як державного службовця.

Крім того, ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Зокрема ч.1 визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до положень ст.41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року визначено, що в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

Оскільки позивачем отримувалися в складі заробітної плати зазначені види виплат, з яких нараховувалися та сплачувалися страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування позивача, як застрахованої особи, а тому управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова зобовязане було враховувати їх в заробіток (дохід) позивача для обчислення її пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічну позицію зайняв Верховний Суд України у своїй постанові від 20.02.2012 року у справі №21-430а11, здійснюючи перегляд судового рішення в адміністративній справі з приводу неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права вказавши про те, що не врахування при обчисленні розміру пенсії матеріальної допомоги, на яку нараховувався збір на обовязкове державне пенсійне страхування, є наслідком порушення правил застосування норм права, оскільки перевага була надана положенням Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин ст.41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Оскільки у відповідності до вимог ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковим для всіх судів України, а тому слід задоволити адміністративний позов, визнати неправомірними дії відповідача та зобовязати його здійснити перерахунок розміру призначеної позивачу пенсії з врахуванням допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 160-163, 244-2 КАС України, ст.ст.33,37 Закону України «Про державну службу», ст.ст.1,2 Закону України «Про оплату праці», ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», постанови Верховного Суду України від 20.02.2012 року у справі №21-430а11, суд,-

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задоволити.

Визнання неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в Личаківському районі м. Львова щодо визначення середньомісячного заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_4 та проведення її перерахунку з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Зобовязати управління Пенсійного Фонду України в Личаківському районі м. Львова провести перерахунок розміру призначеної пенсії ОСОБА_4 відповідно до ст.37 Закону України Про державну службу з врахуванням допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Стягнути з управління Пенсійного Фонду України в Личаківському районі м. Львова (ЄДРПОУ 20847514) на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний №2114119822) судовий збір в розмірі 34 грн. 41 коп.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга в порядку і в строки передбачені ст.186 КАС України.

Суддя: Гирич С. В.