Постанова № 29857298, 04.03.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р. Справа № 5015/4031/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Гриців В.М.

Якімець Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддеталь» (надалі ТзОВ «Буддеталь») б/н від 03.01.2013р. (вх. № 58 від 08.01.2013р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2012р.

у справі № 5015/4031/12

за позовом: Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради

до відповідача: ТзОВ «Фірма «Буддеталь»

про стягнення 884 537,02 грн.,

за участю:

від прокуратури: Яворський Я.Т. (посвідчення № 011137);

від позивача: Гнатковська М.І. - представник (довіреність № 1104-вих-277 від 09.04.2012р.);

від відповідача: Сабат В.І. - представник (довіреність б/н, в написанні дати допущено описку:« 04 квітня 2013р.», яка підлягає виправленню),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.12.2012р. у справі № 5015/4031/12 (суддя Сухович Ю.О.) задоволено повністю позов, згідно заяви про зменшення позовних вимог. Стягнуто з ТзОВ «Фірма «Буддеталь» на користь Департаменту економічної політики Львівської міської ради 806 795,79 грн. заборгованості зі сплати пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова, пеню в сумі 58 621,78 грн. та 3% річних в сумі 19 119,45 грн., стягнуто з ТзОВ «Фірма «Буддеталь» в доход державного бюджету 17 690,74 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив свої договірні зобов'язання, не оплатив пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова на суму 806 795,79 грн. у строк, передбачений пунктом 2.2 договору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу суду на те, що ні договір про пайову участь, ні договір на будівництво не містять розрахунку величини пайової участі відповідача, без якого неможливо встановити всі обставини у справі та визначити правомірність позовних вимог. Вказує, що договір про пайову участь встановлює обов'язки та відповідальність лише для відповідача, що свідчить про відсутність такої істотної умови договору як відповідальність сторін. Зазначає, що відносини, які виникли між сторонами мають адміністративний характер, а тому спір повинен вирішуватись в порядку адміністративного судочинства. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 12.12.2012р. у справі № 5015/4031/12, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає про безпідставність та необґрунтованість апеляційної скарги відповідача. Зокрема зазначає, що до матеріалів справи доданий розрахунок розміру інвестиційного внеску. Вважає що даний спір підвідомчий господарському суду з огляду на те, що укладення договору про пайову участь на підставі акту органу місцевого самоврядування не змінює його цивільно-правову природу, оскільки сторони є юридично рівними та не підпорядкованими один одному. Просить залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Прокурор Шевченківського району м. Львова не надав витребуваного судом письмового, документально обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні прокурор просив залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 12.12.2012р. у справі № 5015/4031/12, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача подав клопотання б/н від 04.03.2013р. (вх. № 05-04/214/13 від 04.03.2013р.) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради.

Прокурор та позивач заперечили проти заявленого клопотання, вказавши на його безпідставність.

Колегія суддів, порадившись, відхилила вищевказане клопотання, як необґрунтоване.

В частині 1 статті 27 ГПК України зазначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Однак, з матеріалів справи не вбачається, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду могло вплинути на права та обов'язки Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради по відношенню до сторін у справі.

Крім того, представник відповідача подав клопотання б/н від 04.03.2013р. (вх.№05-04/265/13 від 04.03.2013р.) про припинення провадження у справі у зв'язку з тим, що 01.03.2013р. ним скеровано на адресу позивача заяву в порядку ст.601 ЦК України про зарахування однорідних зустрічних вимог.

Прокурор та позивач просили відхилити дане клопотання, як необґрунтоване.

Колегія суддів, порадившись, відхилила вищевказане клопотання з тих підстав, що воно заявлене всупереч положенням частини 3 ст. 101 ГПК України, відповідно до яких в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Зі змісту клопотання вбачається, що апелянт направив на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог 01 березня 2013р., в той час, як оскаржуване рішення по даній справі прийнято значно раніше, а саме - 12 грудня 2012р.

В ході апеляційного провадження апеляційний господарський суд звернув увагу учасників судового процесу на те, що в позовній заяві та всіх процесуальних документах місцевого господарського суду у даній справі допущено описку в найменуванні відповідача, а саме: замість ТзОВ "Буддеталь" помилково вказано ТзОВ "Фірма "Буддеталь", яка підлягає виправленню.

04 березня 2013 року прокурор та позивач подали до суду клопотання (вх. № 05-04/224/13 від 04.03.2013р.), в якому просять вважати відповідачем у справі №5015/4031/12 ТзОВ "Буддеталь".

Представник ТзОВ "Буддеталь" не заперечив проти внесення виправлень в найменування відповідача.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї та заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 12.12.2012р. у справі № 5015/4031/12 з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2010 р. між Департаментом економічної політики Львівської міської ради та ТзОВ "Буддеталь" (замовник) укладено договір про пайову участь № 209 у будівництві 6-8-12-ти поверхового житлового будинку з адміністративно торговими приміщеннями та підземною стоянкою автомобілів на вул.Караджича, 29, за умовами якого замовник зобов'язується здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і у порядку, передбаченому цим договором та Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (а.с.8, т. 1).

В пункті 2.2 договору вказано, що з врахуванням раніше сплачених коштів, згідно з договором на будівництво № 25 від 20.02.2007р., укладеного між управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради та ТзОВ "Буддеталь", замовник зобов'язаний сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 806 795,79 грн. 100% до 01 січня 2012 року.

Згідно п. 2.3 договору у разі порушення термінів перерахування пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на цей період, від суми коштів, що підлягають перерахуванню. Розмір несплаченої частки пайового внеску замовника коригується на індекс інфляції від дати його розрахунку.

Договір про пайову участь № 209 будівництво 6-8-12-ти поверхового житлового будинку з адміністративно торговими приміщеннями та підземною стоянкою автомобілів на вул. Караджича, 29 підписаний та скріплений печатками сторін, що свідчить про погодження ними істотних умов договору.

15 грудня 2011 року позивач надіслав відповідачу лист за № 23-вих -2580 від 15.12.2011р., в якому проінформував ТзОВ "Буддеталь» про те, що 01.01.2012р. завершиться термін перерахування коштів в сумі 806 795,79 грн. у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова за договором про пайову участь від 23.09.2010р. № 209, просив не допустити заборгованості з платежів перед міським бюджетом розвитку (а.с.9, 68, т.1).

У листі-відповіді за № 58 від 29.12.2011р. відповідач повідомив, що у зв'язку з складним фінансово-економічним становищем ТзОВ "Буддеталь» не зможе в термін до 01.01.2012р. перерахувати кошти в сумі 806 795,79 грн. на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова за договором про пайову участь № 209 від 23.09.2010р., водночас гарантував сплату коштів в сумі 806 795,79 грн. протягом 2012 року. Крім того, в доповненні до даного листа вих.№1 від 16.01.2012р. просив розтермінувати заборгованість за договором про пайову участь №209 від 23.09.2010р. таким чином: 1-й квартал 2012 року - 200 000,00 грн., 2-й квартал 2012 року - 200 000,00 грн., 3-й квартал 2012 року - 200 000,00 грн., 4-й квартал 2012 року - 206 795,79 грн. (а.с.65, т.1).

23 січня 2012 року позивач надіслав відповідачу відповідь № 23-209 від 23.01.2012р. на листи щодо розтермінування заборгованості, в якій зазначив, що термін виконання договору про пайову участь від 23.09.2010р. № 209 завершився 01.01.2012р., просив терміново погасити наяву заборгованість з платежів перед міським бюджетом розвитку. Одночасно попередив, що за порушення термінів перерахування пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури буде нарахована пеня від суми коштів, що підлягають сплаті, за кожний день прострочення (а.с.66-67, т.1).

В матеріалах справи відсутні і суду не надані докази виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 806 795,79 грн., що слугувало підставою звернення прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради до місцевого господарського суду з даним позовом.

27 вересня 2012 року позивач звернувся в місцевий господарський суд з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з ТзОВ «Буддеталь» заборгованість у розмірі 895 587,73 грн. основного боргу, 97 928,87 грн. пені, 19 119,45 грн. - 3% річних (а.с.15, т.1).

07 листопада 2012 року позивач подав в суд першої інстанції заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд, враховуючи уточнений розрахунок пені, стягнути з ТзОВ «Фірма «Буддеталь» 806 795,79 грн. основного боргу, 58 621,78 грн. пені та 19 119,45 грн. 3% річних (а.с.54, т.1).

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 23.09.2010р. між Департаментом економічної політики Львівської міської ради та ТзОВ "Буддеталь" укладено договір про пайову участь № 209 у будівництві 6-8-12-ти поверхового житлового будинку з адміністративно торговими приміщеннями та підземною стоянкою автомобілів на вул. Караджича, 29.

Відповідач не виконав взятих на себе договірних зобов'язань, не здійснив сплати пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 806 795,79 грн.

Відтак, сума боргу відповідача перед позивачем становить 806 795,79 грн. та підтверджується матеріалами справи.

Проаналізувавши вищенаведені приписи ЦК України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що місцевий господарський суд обґрунтовано задоволив позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 806 795,79 грн. основного боргу за несплату пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем та який не спростований відповідачем, розмір 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо сплати пайового внеску за період з 02.01.2012р. по 16.10.2012р. становить 19 119,45 грн. (а.с.18, т.1).

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 19 119,45 грн.

Законним та обґрунтованим є оскаржуване рішення місцевого господарського суду також і в частині стягнення з відповідача пені в сумі 58 621,78 грн., з огляду на наступне:

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР з наступними змінами та доповненнями передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 2.3 договору у разі порушення термінів перерахування пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на цей період, від суми коштів, що підлягають перерахуванню. Розмір несплаченої частки пайового внеску замовника коригується на індекс інфляції від дати його розрахунку.

Відповідно до уточненого розрахунку позивач нарахував відповідачу 58 621,78 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо сплати пайового внеску за період з 02.01.2012р. по 02.07.2012р. (а.с.55, т.1).

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Всупереч вимог ст. 33 ГПК України відповідачем не надано суду доказів, які б спростували факти, наведені в позовній заяві.

Посилання апелянта на відсутність розрахунку розміру пайового внеску спростовуються наявними у справі доказами, оскільки, як видно з матеріалів справи, 07.11.2011р. позивач подав до місцевого господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, серед яких є і розрахунки розміру інвестиційного внеску для ТзОВ «Буддеталь» (а.с.56, 59-61, т.1).

Крім того, безпідставними, на думку колегії суддів, є твердження апелянта про те, що між сторонами виникли адміністративні відносини і даний спір повинен вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.

Договір про пайову участь № 209 у будівництві 6-8-12-ти поверхового житлового будинку з адміністративно торговими приміщеннями та підземною стоянкою автомобілів на вул.Караджича, 29, на підставі якого між сторонами виникли спірні правовідносини, не є адміністративним договором, його сторони не підпорядковані однин одному та є юридично рівними.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Львівської області від 12.12.2012р. у справі № 5015/4031/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Гриців В.М.

Якімець Г.Г.