Рішення № 29857203, 27.02.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/96/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.13 Справа № 5009/3919/12

позивач за первісною позовною заявою: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

юридична адреса: 69035, АДРЕСА_1,

адреса для листування: АДРЕСА_2

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелектромонтаж плюс", 69009, АДРЕСА_3

про стягнення 120 000,00 грн.

позивач за зустрічною позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелектромонтаж плюс", 69009, АДРЕСА_3

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

юридична адреса: 69035, АДРЕСА_1,

адреса для листування: АДРЕСА_2

про визнання недійсним договору та стягнення 115 123,00 грн.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом: публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60) в особі філії "Запорізьке регіональне управління" акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України)

Головуючий суддя Корсун В.Л.

суддя Алейникова Т.Г

суддя Горохов І.С.

У засіданні приймали участь представники за первісним позовом:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 01.06.12 № 01/06-12

від відповідача: Лазаренко Г.І., довіреність від 01.11.12 б/н

від третьої особи: ОСОБА_4, довіреність від 21.06.12 № 1087

У засіданні приймали участь представники за зустрічним позовом:

від позивача: Лазаренко Г.І., довіреність від 01.11.12 б/н

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 01.06.12 № 01/06-12

від третьої особи: ОСОБА_4, довіреність від 21.06.12 № 1087

СУТЬ СПОРУ:

19.10.12 до господарського суду Запорізької області звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1) з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелектромонтаж плюс" (надалі ТОВ "Укрелектромонтаж плюс") за договором від 01.01.11 № 01 основного боргу з орендної плати в розмірі 95 000,00 грн.

19.10.12 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ФОП ОСОБА_1 за вих. від 15.10.12 № 15/10-01 до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 19.10.12 судом порушено провадження у справі № 5009/3919/12, справі присвоєно номер провадження 17/96/12, судове засідання призначено на 21.11.12. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

В судовому засіданні 21.11.12 судом оголошувалась перерва до 29.11.12.

16.11.12 до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" до ФОП ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди від 01.01.11 № 01 та стягнення з ФОП ОСОБА_1 суми заборгованості в розмірі 115 123 грн.

16.11.12 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 19.11.12 судом прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" від 15.11.12 для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 5009/3919/12, судове засідання призначено на 29.11.12.

В судовому засіданні 29.11.12 судом розглянуто та залишено без задоволення клопотання відповідача (за первісним позовом) від 15.11.12, проти якого заперечив позивач (за первісним позовом), в прохальній частині якого представник ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" просив суд витребувати у приватного підприємця ОСОБА_1 договір застави (іпотечний договір № 6472-1271 від 14.12.07), який є забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором від 14.12.07 № 6472-127К, який він уклав з АТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Відмовляючи у задоволенні вищевказаного клопотання господарський суд виходив з наступного.

Приписами ст. 38 ГПК України передбачено, що сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів (ч. 1). У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази (ч. 3).

Оскільки заявником не надано до свого клопотання доказів того, що він самостійно звертався до позивача за первісним позовом із заявою про надання останнім договору застави (іпотечний договір № 6472-1271 від 14.12.07), або доказів того, що він не мав можливості звернутись до ФОП ОСОБА_1 з об'єктивних причин, судом, через необґрунтованість, залишено вищевказане клопотання без задоволення.

Враховуючи наявність клопотання представника ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" про залишення судом без розгляду заявленого останнім клопотання від 29.11.12 про витребування у ФОП ОСОБА_1 договору застави (іпотечний договір № 6472-1271 від 14.12.07), судом залишено без розгляду вищенаведене клопотання представника відповідача за первісним позовом від 29.11.12.

В судовому засіданні 29.11.12 судом оголошувалась перерва до 17.12.12.

В судовому засіданні 17.12.12 судом розглянуто клопотання представника відповідача за первісним позовом від 17.12.12 про зупинення провадження у справі № 5009/3919/12, проти якого заперечив представник позивача за первісним позовом. У заявленому клопотанні в прохальній частині заявник просить суд зупинити провадження у справі № 5009/3919/12 на підставі ст. 79 ГПК України та направити в Заводський РВ УМВС України в Запорізькій області повідомлення для проведення перевірки викладених у клопотанні відповідачем обставини стосовно наявності в діях невідомих осіб ознак злочину, передбаченого ст. 358 КК України. Своє клопотання заявник обґрунтовує тим, що в нього не було сенсу приймати в оренду у позивача будівлю по АДРЕСА_3, оскільки остання була не придатна для використання її в цілях оренди. В той же час, колишній учасник ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" та його директор ОСОБА_5, який 16.09.11 вийшов зі складу учасників товариства і був звільнений з посади директора (протокол зборів учасників товариства від 16.09.11 № 16/09), внаслідок зловмисної, на думку заявника, домовленості з орендодавцем - приватним підприємцем ОСОБА_1, заднім числом (дослівно - слова автора клопотання) склав договір № 01 оренди будівлі та акт приймання-надання об'єкта оренди від 01.01.11 з метою створення штучної заборгованості у товариства перед орендодавцем. Відповідачу стало відомо про існування договору оренди від 01.01.11 № 01 із отриманої від позивача претензії від 10.06.12 № 10/07-01 тільки в липні 2012 року, у якій останній пропонував відповідачу сплатити заборгованість в сумі 90 000 грн. З огляду на викладене, заявник у своїй заяві вказує, що у відповідача є всі підстави вважати, що складений акт приймання-передавання майна від 01.01.12 про передачу в користування об'єкту оренди є підроблений, а в діях невідомих осіб наявні ознаки злочину, передбаченого ст. 358 КК України - підроблення документів і використання підроблених документів.

Згідно з приписами п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів.

Крім того, як вбачається зі змісту вищевказаного клопотання, представник відповідача за первісним позовом не вказав та не обґрунтував, які саме особи та/або особа винні у вчиненні злочину передбаченого ст. 358 КК України, а зазначив лише щодо наявності в діях невідомих осіб ознак злочину передбаченого ст. 358 КК України. Доказів на підтвердження викладених у вищевказаному клопотанні відомостей заявником до клопотання надано не було.

Проаналізувавши доводи відповідача за первісним позовом, викладені у клопотанні від 17.12.12 про зупинення провадження у справі, суд не вбачає правових підстав для його задоволення (клопотання) оскільки ст. 79 ГПК України не передбачено право суду зупиняти провадження у справі у випадку надіслання до слідчих органів повідомлення для проведення перевірки, про яке просить у своєму клопотанні заявник.

Судом було роз'яснено, що відповідач за первісним позовом сам не був та не є позбавленим можливості самостійно звернутись з відповідною заявою про вчинення злочину до відповідного правоохоронного органу.

Ухвалою від 17.12.12 строк вирішення спору за клопотанням представника позивача за первісним позовом продовжено судом на 15 днів - до 03.01.13, судове засідання призначено на 03.01.13. Також, цією ухвалою судом, з власної ініціативи, на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (м. Київ, вул. Артема, буд. 60) в особі філії "Запорізьке регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України).

Крім того, судом, на підставі ст. 30 ГПК України, визнано обов'язковою явку в судове засідання призначене на 03.01.13 об 11 год. 00 хв. першого заступника керуючого філії "Запорізьке РУ "АТ банк "Фінанси та Кредит" ОСОБА_6 для надання пояснень (у т.ч. письмових) щодо підписання ним листа за вих. від 22.11.12 № 1652 від імені філії "Запорізьке регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в частині того, чи є такий лист за його підписом узгодженням, в розумінні норм чинного законодавства, того, про що прохав цей банк фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в своєму листі за вих. від 30.12.10 за вих. № 3012-10 (тобто майже 23 місяці потому)? Та чи наділений такий заступник керуючого філії компетенцією дослівно, словами оригіналу листа: "согласовывать передачу в аренду недвижимого имущества …" з наданням доказів на підтвердження таких повноважень передбачених Статутом, Положенням банку, довіреністю чи ін. документами.

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 03.01.13 № 01-04/2/13, у відповідності до приписів ст.ст. 4-6, 22 ГПК України, справу № 5009/3919/12 передано на розгляд колегії у складі суддів: головуючий суддя - Корсун В.Л., судді Алейникова Т.Г., Горохов І.С.

Ухвалою від 03.01.13 справу № 5009/3919/12 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсун В.Л., судді Алейникова Т.Г., Горохов І.С. Розгляд справи № 5009/3919/12 розпочато спочатку, судове засідання призначено на 06.02.13 об 10 год. 00 хв. Також, цією ухвалою колегією суддів, на підставі ст. 30 ГПК України, повторно визнано обов'язковою особисту явку в судове засідання на 06.02.13 об 10 год. 00 хв. першого заступника керуючого філії "Запорізьке РУ "АТ банк "Фінанси та Кредит" ОСОБА_6 для надання пояснень (у т.ч. письмових) щодо підписання ним листа за вих. від 22.11.12 № 1652 від імені філії "Запорізьке регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в частині того, чи є такий лист за його підписом узгодженням, в розумінні норм чинного законодавства, того, про що прохав цей банк фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в своєму листі за вих. від 30.12.10 за вих. № 3012-10 (тобто майже 23 місяці потому)? Та чи наділений такий заступник керуючого філії компетенцією дослівно, словами оригіналу листа: "согласовывать передачу в аренду недвижимого имущества …" з наданням доказів на підтвердження таких повноважень передбачених Статутом, Положенням банку, довіреністю чи ін. документами.

Заявою за вих. від 24.01.13 № 24/01-01 про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду в судовому засіданні 06.02.13, ФОП ОСОБА_1 просить суд стягнути з ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" основний борг з орендної плати за період з січня 2011 року по грудень 2012 року в розмірі 120 000 грн.

В судовому засіданні 06.02.13 судом оголошувалась перерва до 27.02.13.

В судовому засіданні 27.02.13 судом розглянуто та, через необґрунтованість, відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" від 27.02.13 про вилучення із матеріалів справи доказів з мотиву недопустимості. Представник ФОП ОСОБА_1 та третьої особи проти заявленого ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" заперечили повністю.

Відмовляючи у задоволенні зазначеного клопотання суд виходив з того, що ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" в особі уповноваженої особи не обґрунтовано якими взагалі нормами чинного законодавства, у т.ч. ГПК України, передбачена можливість суду вилучати із матеріалів справи докази з мотивів недопустимості.

За заявою представників сторін та третьої особи розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 27.02.13, на підставі ст.ст. 821, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Судом повідомлено представників сторін та третю особу про час складення рішення у повному обсязі.

Позивач за первісним позовом підтримав заявлені вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві за вих. від 15.10.12 № 15/10-01, з урахуванням заяви за вих. від 24.01.13 № 24/01-01 про збільшення розміру позовних вимог, позовні вимоги обґрунтовував наступним. 01.01.11 між сторонами у справі укладено договір № 01, на виконання умов якого позивач передав у строкове платне користування відповідачу побутові приміщення загальною площею 214,3 кв.м. та склад-майстерню загальною площею 243,00 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 строком на один рік. Свої зобов'язання з оплати орендної плати в строк, визначений у договорі відповідач не виконав, внаслідок чого, за відповідачем виникла заборгованість з орендної плати за період з січня 2011 року по грудень 2012 року в сумі 120 000 грн. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 105, 526, 762 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач за первісним позовом у відзиві на позовну заяву від 15.11.12 проти позовних вимог заперечив повністю, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 вважає такими, що не відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи виходячи з наступного. Так, вказує, що використовувати об'єкт оренди за призначенням ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" змогло тільки з 04.12.11 оскільки останнім був проведений ремонт з водопостачання, енергопостачання та службових кабінетів в адміністративному корпусі орендованої будівлі. Зазначене підтверджується складеним 01.08.11 посадовими особами ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" актом про технічний стан побутового приміщення і складу-майстерні по АДРЕСА_3. Згідно з вказаним актом, будівлі знаходились в неналежному технічному стані. Отже, оскільки орендоване приміщення було непридатним для використання за призначенням, відповідач зазнав витрат на загальну суму 115 123,00 грн. у зв'язку з проведенням будівельно-ремонтних робіт. Даний факт підтверджується підсумковою відомістю ресурсів до локальних кошторисів та локальними кошторисами на вказану суму. Також, відповідач за первісним позовом зазначає, що колишній директор ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" внаслідок зловмисної домовленості з ФОП ОСОБА_1 заднім числом склав договір оренди та акт приймання-надання об'єктів оренди з метою створення штучної заборгованості у ТОВ "Укрелектромонтаж плюс". Крім того, як вказував відповідач, Орендодавець не повідомив Орендаря про всі права третіх осіб на передані в оренду будівлі, а також передав в оренду будівлі без згоди іпотекодержателя будівель, що в свою чергу, є підставою для визнання спірного договору недійсним. Водночас, відповідач за зустрічним позовом вказує, що допущені порушення при укладенні спірного договору є достатньою підставою для того, щоб вважати цей договір нікчемним по закону, а тому визнавати його недійсним в судовому порядку не потрібно. При цьому, у своєму запереченні на позовну заяву, представник ФОП ОСОБА_1 зазначає, що у спірному договорі оренди сторонами не визначено об'єкт оренди та не визначена його ціна, що в свою чергу є підставою вважати договір від 01.01.11 неукладеним. З огляду на вищевикладене, просить суд у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовити повністю.

Позивач за зустрічним позовом заявлені зустрічні вимоги підтримав повністю з підстав, що викладені у зустрічній позовній заяві від 15.11.12 та у письмових поясненнях до позовної заяви зустрічної. Пояснював, що використовувати об'єкт оренди за призначенням ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" змогло тільки з 04.12.11 оскільки останнім був проведений ремонт з водопостачання, енергопостачання та службових кабінетів в адміністративному корпусі орендованої будівлі. Зазначене підтверджується складеним 01.08.11 посадовими особами ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" актом про технічний стан побутового приміщення і складу-майстерні по АДРЕСА_3. Згідно з вказаним актом, будівлі знаходились в неналежному технічному стані. Крім того, оскільки на момент укладення договору сторони не дотримались загальних вимог чинності правочину, зокрема вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна", спірний договір, на думку позивача за зустрічним позовом, є недійсним. Також, позивач зазначає, що Орендодавець не повідомив Орендаря про всі права третіх осіб на передані в оренду будівлі, а також передав в оренду будівлі без згоди іпотекодержателя будівель, що дає підстави для висновку, що договір від 01.01.11 є нікчемним по закону, а тому його визнавати недійсним в судовому порядку не потрібно. Відповідно до наданого до матеріалів справи розрахунку суми позовних вимог позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача 115 123 грн. витрат, які зазнав позивач у зв'язку з проведенням необхідних будівельно-ремонтних робіт в будівлях по АДРЕСА_3. Крім того, позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсним договір оренди від 01.01.11 № 01. З огляду на зазначене, просить суд зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач за зустрічним позовом у письмовому запереченні за вих. від 27.11.12 № 2711-12 проти зустрічних позовних вимог ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" заперечив повністю з огляду на наступне. Так, на думку представника ФОП ОСОБА_1, посилання ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" на норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є необґрунтованим оскільки спірний об'єкт оренди належить на праві приватної власності ФОП ОСОБА_1 В свою чергу, ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" не є державним чи комунальним підприємством. Також, твердження позивача за зустрічним позовом про недійсність спірного договору є безпідставним оскільки Іпотекодержатель - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" був повідомлений про намір ФОП ОСОБА_1 укласти договір оренди. Жодних заперечень щодо передачі нерухомого майна в оренду від ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не надійшло. Крім того. відповідач за зустрічним позовом вважає, що визнання недійсним договору оренди від 01.11.11 № 01 можливе тільки на майбутнє, а тому не звільняє Орендаря від виконання обов'язків за договором оренди. Твердження позивача за зустрічним позовом про фактичне використання об'єкту оренди з 04.12.11 не підтверджується жодними доказами. Позовні вимоги щодо стягнення витрат на проведення ремонтно-будівельних робіт в розмірі 115 123,00 грн. є безпідставними оскільки Орендар (ТОВ "Укрелектромонтаж плюс") не звертався до Орендодавця (ФОП ОСОБА_1) за згодою на проведення будівельно-ремонтних робіт, які привели до поліпшення орендованого майна. На підставі викладеного, відповідач за зустрічним позовом просить суд відмовити в повному обсязі у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "Укрелектромонтаж плюс".

Представник третьої особи у письмових поясненнях, що надійшли до суду 03.01.13 та 06.02.13 зазначав, що 27.12.10 ФОП ОСОБА_1 звернувся до філії "Запорізьке РУ" АТ "Банк "Фінанси та кредит" з проханням погодити передачу в оренду ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" нерухомого майна, яке перебувало в іпотеці Банку згідно іпотечного договору від 14.12.07 № 6472-1271. Протоколом засідання кредитної комісії філії від 29.12.10 № 1589/3/ф такий дозвіл було надано за умови погодження з юридичним відділом філії та надання завіреної належним чином копії укладеного договору оренди до Банку. 31.12.10 ФОП ОСОБА_1 було надано відповідь про дозвіл на укладення договору оренди. Процедура погодження з юридичним відділом проекту договору оренди була проведена, зауважень стосовно умов наданого проекту договору оренди не було. 17.01.11 на виконання рішення кредитної комісії ФОП ОСОБА_1 було надано копію укладеного договору оренди. 26.12.11 ФОП ОСОБА_1 звернувся до філії "Запорізьке РУ" АТ "Банк "Фінанси та кредит" з заявою про намір продовжити дію договору оренди предмету іпотеки на раніше погоджених умовах і просив погодити передачу в оренду ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" нерухомого майна. Протоколом засідання кредитної комісії філії від 29.12.11 № 1782/4/ф такий дозвіл було надано. 24.12.12 представник ФОП ОСОБА_1 звернувся до Банку з заявою про погодження проекту договору оренди іпотечного майна на 2013 р. Протоколом засідання кредитної комісії від 29.12.12 № 155/ф такий дозвіл було надано. З огляду на викладене, представник третьої особи вважає, що підстави для визнання недійсним договору оренди, укладеного між сторонами у справі у зв'язку з відсутністю згоди Банку як іпотекодержателя відсутні.

Перший заступник керуючого філії "Запорізьке РУ "АТ банк "Фінанси та Кредит" ОСОБА_6, явка якого судом, на підставі ст. 30 ГПК України, була визнана обов'язковою надав суду відповідні пояснення. Згідно з вказаними поясненнями, Банк був повідомлений про намір укласти спірний договір та надав ФОП ОСОБА_1 відповідну згоду на укладення договору від 01.01.11.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

01.01.11 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрелектромонтаж плюс" (Орендар) укладено договір № 01, за умовами якого (п. 1.1. договору) Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування побутові приміщення загальною площею 214,3 м2 та склад-майстерню загальною площею 243,0 м2, строком на один рік, що належать Орендодавцю на праві власності, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3.

Передача об'єкта оренди Орендодавцем та прийняття його Орендарем оформлюється актом приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін. Орендар має право володіти та користуватись об'єктом оренди з моменту підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна, визначеного в п. 1.1. договору (п.п. 1.2., 2.1. договору).

Вбачається, що за актом прийому-передачі майна від 01.01.11 Орендодавець (ФОП ОСОБА_1) передав, а Орендар (ТОВ "Укрелектромонтаж плюс") прийняв в строкове платне користування згідно договору від 01.01.11 № 01 побутові приміщення загальною площею 214,3 м2 та склад-майстерню загальною площею 243,0 м2 строком на один рік. Зміст вказаного акту свідчить, що жодних претензій до стану майна Орендар не має.

Відповідно до п. 9.1. договору, цей договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами і скріплення печатками та діє до 31.12.11.

Згідно з п. 4.4. договору, Орендар зобов'язаний після закінчення строку дії договору повернути об'єкт оренди Орендодавцю у стані, що відповідає його нормальному зносу, з проведенням в необхідних випадках капітального або поточного ремонту.

Статтею 764 ЦК України передбачено, якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Встановлено, що ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" продовжувало користуватись об'єктами оренди після закінчення строку договору від 01.01.11, тобто після 31.12.11. При цьому, заперечень з приводу такого користування з боку ФОП ОСОБА_1 до Орендаря не надходило.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що строк договору від 01.01.11 був поновлений на один рік, тобто до 31.12.12.

Умовами п. 6.2. договору сторони передбачили, що Орендодавець зобов'язаний письмово повідомити Орендаря не пізніше, ніж за 30 днів про звільнення приміщення, як у зв'язку із закінченням строку дії договору, так і при достроковому його розірванні.

Вбачається, що повідомленням за вих. від 21.11.12 № 21/11-02 ФОП ОСОБА_1 повідомляє ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" про закінчення 31.12.12 строку дії договору оренди нерухомого майна від 01.01.11 № 01 та про необхідність звільнення і повернення орендованого майна, а саме: побутових приміщень загальною площею 214,3 м2 та складу-майстерні загальною площею 243,0 м2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3.

Відповідно до акту-приймання передачі від 31.12.12 до договору оренди від 01.01.11 № 01, який міститься в матеріалах справи, Орендар (ТОВ "Укрелектромонтаж плюс") передав, а Орендодавець (ФОП ОСОБА_1) прийняв об'єкт оренди - побутові приміщення загальною площею 214,3 м2 та склад-майстерню загальною площею 243,0 м2,які розташовані за адресою: АДРЕСА_3. За змістом вказаного акту, об'єкт оренди знаходиться в задовільному стані, претензій відносно стану об'єкту оренди у Орендодавця відсутні.

За своєю правовою природою правовідносини сторін є господарськими.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Положеннями ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 цього Кодексу визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 3.1. договору, Орендар зобов'язався сплачувати орендну плату в сумі 5000 грн. в місяць шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця згідно виставленого рахунку протягом 5 банківських днів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору оренди, ФОП ОСОБА_1 виставлено відповідачу за первісним позовом рахунки на оплату орендної плати за період з січня 2011 року по грудень 2012 року на загальну суму 120 000 грн., а саме: рахунок від 01.06.12 № 01062012 на суму 85 000 грн., рахунок від 21.06.12 № 21062012 на суму 5000 грн., рахунок від 01.08.12 № 010812 на суму 5000 грн. та рахунок від 21.11.12 № 211112 на суму 25 000 грн. Факт відправлення зазначених рахунків на адресу відповідача за первісним позовом підтверджується описами вкладення до цінних листів на ім'я ТОВ "Укрелектромонтаж плюс", які містяться в матеріалах справи.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, як встановлено судом, відповідач за первісним позовом взятих на себе договірних зобов'язань не виконав, орендну плату за користування об'єктами оренди за період з січня 2011 року по грудень 2012 року не сплатив, чим порушив умови договору.

Отже, за відповідачем за первісним позовом за спірний період виникла заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 120 000 грн.

Факт наявності заборгованості у розмірі 120 000 грн. підтверджується матеріалами справи.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача за первісним позовом відносно того, що об'єкт оренди не був придатний для використання відповідно до цілей оренди. Також, відносно того, що ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" мало можливість використовувати спірні будівлі за призначенням лише з 04.12.11.

Так, наданий відповідачем за первісним позовом акт від 01.08.11 про технічний стан побутового приміщення та складу-майстерні по АДРЕСА_3 не є належним доказом знаходження спірних будівель в незадовільному стані оскільки складений представниками ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" в односторонньому порядку без участі ФОП ОСОБА_1

Крім того, підписаний уповноваженими представниками сторін акт прийому-передачі майна від 01.01.11 свідчить, що жодних претензій до стану майна "Укрелектромонтаж плюс" не має.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 784 ЦК України, наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі.

Як вбачається з матеріалів справи, в період дії спірного договору оренди Орендарем (ТОВ "Укрелектромонтаж плюс") жодних претензій або зауважень щодо стану об'єктів оренди до Орендодавця (ФОП ОСОБА_1) не заявлено.

За таких обставин, матеріали справи свідчать, що доводи відповідача за первісним позовом щодо неналежного стану побутового приміщення та складу-майстерні по АДРЕСА_3 спростовуються наявними у справі доказами.

Оскільки відповідач за первісним позовом в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним заборгованості, або доказів правомірності такої не сплати, суд вважає, що позовні вимоги за первісною позовною заявою ФОП ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" 120 000 грн. основного боргу з орендної плати за період з січня 2011 року по грудень 2012 року за договором від 01.01.11 № 01 доведені, обґрунтовані, підтверджені доданими документами та підлягають задоволенню судом.

Предметом зустрічних позовних вимог ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" є визнання недійсним договору від 01.01.11 № 01 та стягнення з ФОП ОСОБА_1 понесених витрат, пов'язаних з проведенням будівельно-ремонтних робіт об'єктів оренди в розмірі 115 123,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності суд дійшов висновку про те, що зустрічні позовні вимоги ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Вирішуючи спір про визнання угоди або її частини недійсною, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди (її частини) недійсною і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, ін. актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має вчинятись у формі, встановленій законом (ч. 4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1).

В обґрунтування правових підстав для визнання договору від 01.01.11 № 01 недійсним позивач за зустрічним позовом посилається на порушення ФОП ОСОБА_1 при укладенні спірного договору вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 12 Закону України "Про іпотеку".

Судом встановлено, що 14.12.07 між відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" (Іпотекодержатель) та гр. ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 6472-1271, за умовами якого (п. 1.) Іпотекодавець зобов'язався передати в іпотеку Заставодержателю наступне нерухоме майно: побутові приміщення інв. 2016, загальною площею 173,4 кв.м. - літера "З", склад майстерня інв. №№ 2015, 2017, загальною площею 244,6 кв.м. - літера "И", розташовані у АДРЕСА_3.

Пунктом 6.9. вказаного Іпотечного договору передбачено, що Іпотекодавець свідчить та гарантує, що права на предмет іпотеки третім особам не передано, предмет іпотеки та права на нього не знаходяться під обтяженням.

Відповідно до п. 8.1.4. Іпотечного договору, Іпотекодавець зобов'язаний без письмової згоди Іпотекодержателя не здійснювати дій, пов'язаних із зміною прав власності на предмет іпотеки, обтяженням його будь-якими зобов'язаннями, в тому числі: передача в оренду, лізинг, спільну діяльність, заставу (наступну іпотеку) тощо.

Позивач за зустрічним позовом зазначав, що ФОП ОСОБА_1 передав в оренду спірні об'єкти нерухомого майна без згоди АТ "Банк "Фінанси та кредит", який є іпотекодержателем цих будівель.

Частиною 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" унормовано, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Вбачається, що листами за вих. від 27.12.10 № 2712-10 та від 30.12.10 № 3012-10, ФОП ОСОБА_1 просить Запорізьке регіональне управління АТ "Банк "Фінанси та кредит" узгодити передачу в оренду ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" с 01.01.11 для здійснення господарської діяльності побутових приміщень загальною площею 173,4 кв.м. та склад-майстерню загальною площею 244,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3.

Згідно із протоколами засідання кредитної комісії філії "Запорізького регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та кредит" від 29.12.10 № 1589/З/Ф та від 29.12.11 № 1782/4/ф, кредитна комісія ухвалила надати дозвіл на передачу в оренду строком на 1 рік ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" нерухомого майна, яке передано Банку в іпотеку в якості забезпечення по кредитному договору від 14.12.07 № 6472-127К, укладеного з гр. ОСОБА_1, а саме: побутові приміщення (літ. "З", інв. № 2016), загальною площею 173,4 кв.м., склад майстерня (літ. "И", інв. №№ 2015, 2017), загальною площею 244,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3.

Відповідно до листа від 31.12.10 № 5534, перший заступник керуючого філією "Запорізьке регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" повідомляє ОСОБА_1, що засіданням кредитної комісії прийнято рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на передачу в оренду заставного майна, а саме: побутові приміщення інв. № 2016, загальною площею 173,4 кв.м. - літ. "З", склад майстерня, інв. №№ 2015, 2017, загальною площею 244,6 кв.м. - літ. "И", що розташовані за адресою: АДРЕСА_3.

Вбачається, що листом за вих. від 17.01.11 № 1701-11 ФОП ОСОБА_1 направив на адресу філії "Запорізьке регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та кредит" копію договору оренди нерухомого майна від 01.01.11 № 01.

Листом за вих. від 26.12.11 № 2612-11, ФОП ОСОБА_1 просить Запорізьке регіональне управління АТ "Банк "Фінанси та кредит" узгодити продовження договору оренди від 01.01.11 № 01 на 2012 рік.

Згідно з листом від 22.11.12 № 3652, філія "Запорізьке регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" повідомила ОСОБА_1, що була проінформована про передачу в оренду за договором від 01.01.11 № 01 заставного майна - побутові приміщення інв. № 2016, загальною площею 173,4 кв.м. - літ. "З", склад майстерня, інв. №№ 2015, 2017, загальною площею 244,6 кв.м. - літ. "И", що розташовані за адресою: АДРЕСА_3.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази свідчать, що Іпотекодержатель (ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії "Запорізьке регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та кредит") надав згоду ФОП ОСОБА_1 на передачу в оренду строком на 1 рік ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" нерухомого майна, яке передано Банку в іпотеку в якості забезпечення по кредитному договору від 14.12.07 № 6472-127К.

Крім того, факт надання такої згоди підтвердив уповноважений представник ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії "Запорізьке регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в ході розгляду цієї справи.

За таких обставин, твердження позивача за зустрічним позовом про те, що договір оренди від 01.01.11 № 01 був укладений між сторонами без згоди ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" не підтверджується матеріалами справи та спростовується наявними у справі доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 3 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Матеріалами справи підтверджується, що спірний договір від 01.01.11 № 01 укладений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрелектромонтаж плюс" (Орендар) із додержанням вимог закону щодо форми договору, за наявності у сторін необхідного обсягу цивільної дієздатності, наявності об'єктивно вираженого волевиявлення сторін договору, спрямованості волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату, а також зміст договору не порушує правових положень як законів, так і інших нормативно-правових актів, прийнятих на основі Конституції України, що б в свою чергу було підставою для визнання такого договору недійсним.

Судом визнається необґрунтованим посилання позивача за зустрічним позовом на те, що між сторонами за договором оренди від 01.01.11 не досягнуто згоди по всіх його істотних умовах, які визначені для такого виду договору в ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" з огляду на наступне.

Так, згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Частиною 2 вказаної вище статті передбачено, що укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить АР Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада АР Крим та органи місцевого самоврядування.

При цьому, статтею 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" унормовано, що цей Закон регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить АР Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить АР Крим або перебуває у комунальній власності (ч. 1). Оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди (ч. 5).

Отже, оскільки вищенаведеним Законом не встановлено імперативного припису щодо необхідності додержання сторонами його вимог при укладені договорів оренди майна, яке перебуває у приватній власності, судом доводи позивача за зустрічним позовом про невідповідність умов договору оренди від 01.01.11 загальним вимогам, встановленим в ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визнаються необґрунтованими та не приймаються до уваги.

Приписами ст. ст. 33, 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Суд вважає, що позивач не навів правових норм, які передбачають визнання спірного договору від 01.01.11 недійсним у зв'язку з викладеними у позові обставинами та не надав відповідних доказів на підтвердження викладених у позові обставин.

Враховуючи вищенаведене, судом відмовляється у задоволенні зустрічних позовних про визнання недійсним договору від 01.01.11 № 01.

Також, ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" заявлено зустрічну вимогу про стягнення з ФОП ОСОБА_1 вартості проведених будівельно-ремонтних робіт в розмірі 115 123,00 грн.

Згідно з ст. 776 ЦК України, поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2).

Пунктом 4.6. договору передбачено, що Орендар зобов'язаний своєчасно та за власні кошти здійснювати поточний та косметичний ремонт.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, представник ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" зазначав, що орендоване приміщення було непридатним для використання за призначенням, у зв'язку з чим, позивачем були здійснені необхідні будівельно-ремонтні роботи на загальну суму 155 123 грн.

Як встановлено вище матеріалами справи, ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" не доведено належними та допустимими доказами факту непридатності використання об'єкту оренди за призначенням.

При цьому, позивач за зустрічним позовом не обґрунтував, який самий ремонт - поточний або капітальний був проведений останнім у спірному приміщенні.

Відповідно до ст. 778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця (ч. 1). Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення (ч. 2). Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю (ч. 3). Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості (ч. 5).

Як пояснював відповідач за зустрічним позовом, жодного звернення від ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" про погодження проведення будівельних робіт до ФОП ОСОБА_1 не надходило.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надання згоди ФОП ОСОБА_1 на проведення ТОВ "Укрелектромонтаж плюс" будівельних робіт у спірних об'єктах оренди.

За таких обставин, враховуючи норми ст. 778 ЦК України, суд не вбачає правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення з ФОП ОСОБА_1 155 123 грн. вартості проведених будівельно-ремонтних робіт в орендованому приміщенні. У зв'язку з чим, у задоволені позовних вимог в цій частині судом відмовляється через недоведеність.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 2 400 грн. за первісними позовними вимогами покладається на відповідача за первісним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 43, 45,46, 22,27, 33, 34, 49, 69, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА :

Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелектромонтаж плюс" (69009, АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ 33009508, р/р 2600030127404 в ПАТ «КБ «Актив-Банк» м. Київ, МФО 300852) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 69035, АДРЕСА_1, адреса для листування: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 120 000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу з орендної плати та 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Повне рішення складено 11.03.13.

Головуючий суддя В.Л. Корсун

суддя Т.Г. Алейникова

суддя І.С. Горохов