Рішення № 29857134, 25.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

Справа № 5011-41/16825-2012 25.02.13

За позовомФізичної особи-підприємця Смолій Катерини ВасилівниДоПідприємства з 100 % іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна»Простягнення 12 674,89 грн. Колегія суддів у складі: суддя Спичак О.М. головуючий

суддя Івченко А.М.

суддя Шаптала Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Смолій Катерина Федорівна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна» про стягнення 12 674,89 грн.

Ухвалою від 19.11.2012 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24.12.2012 року.

Представник позивача 24.12.2012 року до канцелярії суду подав заяву про долучення документів до матеріалів справи, а в судовому засіданні 24.12.2012 року надав документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 24.12.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача суд відклав розгляд справи до 14.01.2013 р.

Представник позивача у судове засідання 14.01.2013 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у даному судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні 14.03.2013 року подав клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 5011-41/16825-2012, яке судом розглянуто та задоволено.

У зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів та у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача, суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи до 28.01.2013 року.

Представник позивача в судове засідання 28.01.2013 року не з'явився, проте на адресу Господарського суду міста Києва надіслав письмові пояснення по справі та клопотання про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні 28.01.2013 року представник відповідача надав документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по суті спору.

Зважаючи на складність спору та керуючись статтею 4-6 Господарського процесуального кодексу України, суддя Спичак О.М. звернувся до Голови Господарського суду м. Києва з заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи №5011-41/16825-2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва № б/н від 28.01.2013 року затверджено колегію суддів в наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Івченко А.М., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою суду від 28.01.2013 р. колегією суддів справа № 5011-41/16825-2012 прийнята до свого провадження, розгляд справи призначено на 25.02.2013 р.

25.02.2013 року представники сторін в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.02.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 р. між Підприємством з 100 % іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна» (покупець) та Фізичною особою-підприємцем Смолій Катериною Федорівною (постачальник) був укладений договір поставки № 302229, предметом якого була поставка товару на умовах визначених договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що зобов'язання сторін за цим договором виникають на підставі замовлення покупцем товарів постачальника.

Умовами пункту 2.2 договору встановлено, що в замовленні визначаються номер замовлення, кількість одиниць (кількість упаковок, кількість в упаковці згідно даних постачальника), вид, якість товару, дата, час та місце поставки, номер постачальника за класифікацією покупця, номер артикула замовленого товару за класифікацією покупця, а також умови оплати, якщо вони відрізняються від встановлених цим договором, або інші необхідні умови.

Умовами п. 4.1 договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється відповідно до замовлення покупця. Замовлення формується в письмовому вигляді і направляється по факсу або особисто на розсуд покупця. Копія замовлення підписується постачальником та направляється до покупця по факсу або особисто на розсуд постачальника на адресу замовлення поставки.

Згідно з п. 7.2 договору, оплата здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника згідно з додатковими умовами поставки або замовлення.

Відповідно до п. 7.3 договору, основою для проведення оплати є товарно-транспортна накладна або накладна, рахунок-фактура та податкова накладна.

Згідно з додатковими умовами № 1 до договору поставки № 302229 від 01.01.2009 р., покупцю надається відстрочка платежу 42 календарних дні від дати поставки.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що станом на 01.01.2012 р. заборгованість відповідача за отриманий за договором поставки № 302229 від 01.01.2009 р. товар складала 23 441,50 грн. За період з 03.01.2012 р. по 06.03.2012 р. було поставлено на адресу відповідача товар загальною вартістю 14 062,65 грн. Відповідачем протягом періоду з 03.01.2012 р. до 04.04.2012 р. частково оплачено та повернуто товар загальною вартістю 14 062,65 грн. Таким чином, позивач стверджує, що заборгованість відповідача за поставлений йому товар становить 11 600,80 грн.

Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про погашення заборгованості за договором поставки № 302229 від 01.01.2009 р. в розмірі 11 600,80 грн. і про підписання акта звірки взаєморозрахунків за договором. Зазначена вимога отримана відповідачем 01.09.2012 р. проте залишена ним без задоволення та реагування.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 11 600,00 грн. основного боргу, 199,28 грн. три відсотки річних та 874,81 грн. пені у зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 01302229 від 01.01.2009 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Додатковими умовами № 1 до договору поставки № 302229 від 01.01.2009 р., сторони погодили, що покупцю надається відстрочка платежу 42 календарних дні від дати поставки.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 01.01.2012 р. заборгованість покупця перед постачальником за поставлений товар складала 23 441,50 грн. Позивачем у період з 03.01.2012 р. до 06.03.2012 р. був поставлений товар на суму 14 062,65 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Відповідачем, в порушення дійсних домовленостей, несвоєчасно частково сплачено та повернуто товар вартістю 25 903,35 грн., у зв'язку з чим його заборгованість складає 11 600,80 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 11 600,80 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 9.2 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 874,81 грн. пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.2 договору поставки № 302229 встановлено, що у випадку порушення термінів оплати товарів, визначених цим договором, винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі 0,5 % від вартості непоставленого товару або простроченої суми коштів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та обмеживши її нарахування шестимісячним строком, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 178,56 грн.

Фізична особа-підприємець Смолій Катерина Федорівна просить суд також стягнути з відповідача 199,28 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 199,28 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства з 100 % іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна» (місцезнаходження: 02140, м. Київ, Дарницький р-н, вул. Гришка, 3, код ЄДРПОУ 25288083) на користь Фізичної особи-підприємця Смолій Катерини Федорівни (місцезнаходження: 49035, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Уляни Громової,7, кв. 2, ідентифікаційний номер 1972718566) 11 600 (одинадцять тисяч шістсот) грн. 80 коп. основного боргу, 178 (сто сімдесят вісім) грн. 56 коп. пені, 199 (сто дев'яносто дев'ять) грн. 28 коп. три відсотки річних та 1 521 (одну тисячу п'ятсот двадцять одну) грн. 09 коп. судового збору.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

04.03.2013 р.

Колегія суддів у складі: суддя О.М. Спичак (головуючий)

суддя А.М. Івченко

суддя Є.Ю. Шаптала